Залізні люди. Ми звикли, що так називають учасників серії змагань Ironman, у легкій атлетиці – десятиборців і навіть марафонців. Але в один ряд з ними сміливо можна поставити і майстрів з трейлового бігу.
Лише вдумайтеся: на чемпіонаті України, який стартує 31 березня у рамках пробігу «Гуцул Трейл» у Вижниці, ці спортсмени бігтимуть понад 50 кілометрів горами, долаючи не лише себе і схили, а й ті сюрпризи, які їм піднесла запізніла цьогорічна зима. Вони стартують вдень, а фінішують тоді, коли більшість з нас солодко спатиме і бачитиме вже не перший сон.
Орієнтовний час подолання траси «Соколине око», на якій і буде проводитися чемпіонат України, – 15 годин. На старт дистанції 52,6 км спортсмени вийдуть о 12:00, а закриють її о третій ночі.
Організатори «Гуцул Трейлу» попіклувалися і про тих, хто лише починає бігати трейл або ще просто не готовий чи не бажає виходити на таку довгу дистанцію, як 50 км. Якщо у рамках чемпіонату України спортсмени долатимуть лише трасу «Соколине око», то у рамках пробігу для них передбачено ще дві.
– Минулого року ми проводили змагання на двох трасах – «Соколиному оці» і «Виженці», де дистанція складає 23 кілометри. Цього року ми додали ще одну трасу. Вона коротенька, довжиною 9,6 кілометрів, і називається «Гамованка», – розповідає організатор «Гуцул Трейлу» Олександр Олівсон. – Зробили це для того, щоб початківці могли спробувати свої сили, адже ми прагнемо заохочувати до трейлових стартів більше людей. Не всі ж готуються на 100 кілометрів чи 100 миль. Потрібно з чогось починати, і це така дистанція, з якої можна привчатися до трейлової культури.
Скільки учасників очікуєте на цьогорічному «Гуцул Трейлі»?
На сьогодні зареєструвалися вже близько 220-230 учасників, якщо говорити про всі три дистанції. Будуть і ті, хто реєструватиметься безпосередньо перед стартом, але це не стосується дистанції чемпіонату України. Це не десять кілометрів, тут просто так не станеш і не пробіжиш. Дистанцію 50 кілометрів потрібно завчасно планувати і відповідно готуватися. Тому на «Соколиному оці» очікуємо близько 90 спортсменів, які вже зареєструвалися.
Серед учасників буде Сергій Сапіга з Тернополя, який минулого року виграв кілька трейлових пробігів. Загалом, буде близько десяти учасників, які зможуть поборотися за перемогу і високі місця. Насправді, щось передбачити складно, адже лише закінчилася зима, це новий сезон, не зовсім зрозуміло, у кого яка була підготовка і хто у якій формі підійде до старту.
Інтриги, певно, додасть ще й погода? У Києві все ще йде сніг… Йде і тане. Як зараз у Вижниці?
Сніг не йде, але він саме тане. Ще тиждень тому, коли робив розмітку дистанції, тут було по коліна снігу. Зараз його вже значно менше. До завтра 50 відсотків, думаю, взагалі не буде, а от на 50 відсотків буде сніг у перемішку з «кашею», багнюка… Цей рік незвичний, запізніла зима. Минулого року вже все було сухе і можна було нормально бігати. А цього пощастило трішки менше.
Тобто певних елементів екстриму не уникнути?
Залежить від того, хто що уявляє під словом «екстрим» (посміхається). Так, у трейлі природні умови, потрібно бігти не по підготовленому гладкому асфальту, а й по камінню, і по багнюці, і схилами. Трейл – це біг з елементами пізнавально-естетичного характеру. У нас гарні краєвиди і цікаві місця. Якщо вам хтось скаже, що трейл – це місити багнюку, не вірте! Це все не так. Але природа – штука непередбачувана, ти не вгадаєш… От випав сніг – і вніс якісь свої елементи, як ви кажете, екстриму.
У чому особливість траси «Соколине око»?
Вона пролягає у передгір’ї Карпат, тут хоч і невисокі, але все ж гори, є і підйоми, і спуски. На відміну від цього року, на початку квітня тут зазвичай уже немає снігу і завжди була можливість бігати на початку весни реальні гори. В чому ще є її переваги? Тут багато скель, про які навіть ніхто не знає, є свої досить цікаві куточки. Оскільки гори невисокі, тут скрізь живуть люди, є багато населених пунктів. Місцевість досить цивілізована, і бігати тут досить безпечно.
Ви знайомі з трасою цьогорічного чемпіонату світу в Іспанії? Що є спільного між нею і «Соколиним оком»?
З тією трасою не знайомий. Але ж чемпіонати світу щороку проходять в різних місцях. Трейл тим і цікавий, що ти постійно біжиш у новій місцевості, пізнавальна складова досить суттєва, він не приїдається. Ти не намотуєш кола стадіоном, кожного разу це ніби нова цікава подорож.
Що для вас, як для організатора, значить «Гуцул Трейл»?
Для мене, як для організатора, це більше праця. Я завжди любив гори, у свій час захопився трейлом і тепер реалізовую свої задуми. Це вже як звичка, те, без чого складно уявити життя.
Трейловий рух набирає обертів, до нього більше уваги, про нього більше говорять. Причиною цього якраз і стала та різноманітність і пізнавальність виду, про яку ви говорите?
Безумовно, він дуже різноманітний. Але ми все одно не можемо конкурувати з міськими пробігами по шосе, де беруть участь десятки тисяч людей. Але ріст популярності трейлу за останні два роки дуже зріс, це видно з кількості учасників пробігів. Він поступово входить в моду.
Так, трейл не настільки популярний, як ті ж марафони чи півмарафони. А якщо поглянути на те, як було кілька років тому, то і взагалі. Як ви свого часу наважилися ризикнути й стати організатором змагань з трейлу?
Я вже років шість чи сім проводжу трейли. Як наважився? Я сам спробував узяти участь у такому заході за кордоном, мені сподобалося. В Україні цього ніхто не робив, і я запропонував ці дистанції. Знайшлися ті, хто підтримав. З того часу і проводжу.
***
Чемпіонат України з трейлу та «Гуцул Трейл» відбудуться 31 березня-1 квітня у Вижниці. Детальну інформацію про траси, списки учасників та іншу корисну інформацію ви знайдете на сайті «Гуцул Трейлу».
Фото з особистої сторінки Олександра Олівсона у соціальних мережах
