15-19 травня у Києві зберуться 23 тренери з усієї Європи для участі у курсі лекцій CECS Level I (Система навчання й сертифікації тренерів ІААФ). Учасником від України буде Олексій Сердюченко. Чи складе йому компанію ще хтось зі співвітчизників, стане відомо наступного тижня.
– Мені досить часто доводилося чути від українських тренерів різного рівня про їхнє бажання розвиватися, брати участь у навчальних програмах і семінарах, – говорить керівник департаменту розвитку ФЛАУ Ольга Аксьонова. – У 2013 і 2014 роках ми організовували тренерські конференції, лекторами на яких були відомі українські фахівці. Крім того наш департамент є сполучною ланкою між міжнародними освітніми програмами й нашими учасниками в них. Після повернення додому вони діляться своїми враженнями, готують презентації. Ми намагаємося зробити так, щоб усі передали отримані досвід і знання іншим.
Чим більше я працювала з такими людьми, тим сильнішим було моє бажання організувати міжнародний курс чи семінар у нас вдома, в Україні.
Я часто беру участь у різноманітних заходах Європейської легкої атлетики, адже є членом Комісії зі стратегічних комунікацій ЕА. Коли з‘явилася ідея провести курси міжнародного рівня для тренерів в Україні, почала дізнаватися думки про такі програми як у наших фахівців, так і в іноземних. Думка спеціалістів з даного питання для мене була надзвичайно важлива. Потім була «розвідка» щодо того, наскільки високі наші шанси на їх проведення в Україні, і от, з підтримкою ЕА, нам вдалося залучити ще один міжнародний легкоатлетичний захід в Україну. Цього разу це курс ІААФ «Система навчання й сертифікації тренерів» першого рівня.
Зі скількох рівнів складається курс?
З трьох. Перший, який проведуть у нас, є початковим і необхідним для переходу на наступну сходинку. Тобто тренер, який не має сертифікату про проходження програми першого рівня ніяк не зможе бути допущеним до наступного і так далі.
Яка роль цього курсу?
ІААФ очікує, що тренери І і ІІ рівнів будуть активно працювати не лише зі своїми учнями, а й з юнаками та дівчатами, зі школярами. Що вони зможуть зайняти позиції лідерів і своїми ентузіазмом і знаннями допоможуть побудувати культуру легкої атлетики. При цьому зазначається, що ці люди дійсно повинні бути зацікавлені у своїй роботі й допомозі у досягненні мети іншим, адже в ІААФ розуміють, що такий вид діяльності забиратиме багато часу і зусиль, але при цьому приноситиме лише невелику фінансову винагороду.
Також в ІААФ сподіваються на те, що учасники курсів І і ІІ рівнів розуміють їхню цінність і важливість і після них продовжать активну спортивну діяльність у якості тренерів.
Вимоги для кандидатів висували організатори курсів?
Саме так. Власне, вони всі логічні. Курс читатимуть англомовні лектори – Владімір Хойка з Чехії і Вахіда Козіч з Боснії і Герцеговини – і він розрахований на тренерів з усієї Європи. По закінченню учасники складатимуть іспит з двох частин – практичної і теоретичної. Без належного знання мови це зробити просто неможливо.
Звісно, шкода, що деякі тренери високого рівня через незнання мови відразу втрачали шанс на участь. Але з іншого боку, учасник від України після завершення курсу передасть свої знання колегам. Плюс будь-які міжнародні заходи – це не лише знання, які отримують безпосередньо під час лекцій та практичних занять. Надзвичайно важливим є і спілкування у перервах та по закінченню навчання. Дуже часто саме у ці моменти від колег з інших країн можна дізнатися багато корисного і цікавого. І будемо відверті: так вже склалося, що наші тренери досить часто навіть під час змагань спілкуються з колегами з Білорусі, Латвії й інших країн, в яких розуміють російську. І значно рідше з англомовними колегами. А ці курси дадуть саме таку можливість. Це допоможе розширити їхні знання, дізнатися більше про те, як відбуваються ті чи інші процеси в легкій атлетиці в їхніх країнах, які методики вони використовують у своїй тренерській діяльності, тощо. Так, я не тренер, але часто спілкуюся з тренерами і мені здається, що все це, навіть те, що на перший погляд може здатися незначним, і є тою самою, як би банально не звучало, складовою успіху.
Ще важливо налагоджувати особисті контакти. Це стосується не лише тренерів, а й офіційних осіб, співробітників секретаріату. Кожен повинен використовувати навіть найменшу можливість для цього.
Ще хочу сказати ось про що: офіційними мовами ЕА завжди були англійська і французька, а на Конгресах відбувався переклад ще й на російську. Проте у 2017 році на Конгресі ЕА у Вільнюсі було прийняте рішення про те, що такого перекладу більше не буде. Деякі з інших заходів все ще перекладають на російську, але водночас все більше відбувається виключно англійською. Ось чому я закликаю всіх без винятку знаходити час, можливості й вивчати мову. Якщо ви хочете вчитися і розвиватися – вона для вас буде просто необхідною.
Ще одна вимога – хороша фізична форма. Навіщо? Достатньо прочитати інтерв’ю будь-кого з наших учасників подібних курсів – і все стане відразу зрозуміло. Тут є практична складова. І от у ці моменти тренерам дуже часто на кілька годин на день доводиться влізти в шкіру спортсменів і допомагати колегам у презентаціях, яких буває кілька поспіль. Нікому не хочеться підводити інших, тому зазвичай усі викладаються на сто відсотків. Без належної фізичної підготовки зробити це надзвичайно складно.
Тренер-учасник цього курсу є представником своєї країни, її обличчям у даний конкретний момент. А отже, він повинен володіти інформацією про те, що відбувається у легкій атлетиці в його країні. Знати це добре, а не поверхово, можна лише у тому випадку, якщо людина є частиною цього процесу, якщо вона активна і живе цим. От і просте пояснення ще однієї вимоги.
Бажаний професійний досвід викладача чи лектора потрібен виключно для спрощення життя самого ж учасника. Це ніби свого роду бонус для нього, який допоможе вільніше і впевненіше почуватися під час презентації.
Ну а навіщо потрібен досвід, думаю, пояснювати зайве. Так, тренери їдуть навчатися і ділитися думками. Але це навчання повинно йти не з нуля: воно ґрунтується на певній базі, яка вже повинна бути закладена.
Як обирали кандидатів для участі у семінарі?
На першому етапі кандидатів висували національні федерації. У нас це відбувалося традиційно: ми дали запити на територіальні федерації та тренерську раду з пропозицією висунити кандидатури, продублювали цю інформацію на сайті. Департамент розвитку ФЛАУ отримав шість заявок, опрацював їх і відправив на тренерську раду. Вони, порадившись, рекомендували на затвердження Виконкому ФЛАУ кандидатуру Олексія Сердюченка, члени Виконкому ФЛАУ її підтримали.
Проте зазначу, що шанс на участь у решти кандидатів – Олега Азарова, Сергія Попова, Віталія Пінкевича, Юрія Андрусенка й Олександра Паламарчука – ще залишається. ЕА сьогодні закриває подачу заявок, а з наступного тижня стане відомо, чи лишаються у групі вільні місця. За наявності таких певні переваги, звісно, будуть в України як у країни-господарки заходу. Всього ж участь у семінарі зможуть взяти 23 тренери з усієї Європи.
Олексій Сердюченко вже не вперше братиме участь у міжнародних освітніх програмах, чи не так?
Так, він молодий, але вже досвідчений фахівець. Бере активну участь як у заходах ФЛАУ, так і в міжнародних заходах з підвищення кваліфікації тренерів. Він володіє англійською і має хорошу фізичну форму.
Що особисто мені дуже імпонує в Олексієві, так це його бажання навчатися, постійно розвиватися і ділитися отриманими знаннями з іншими. Ось саме останнє надзвичайно важливе, адже ми не можемо відправити на курси всіх бажаючих. І одне з завдань їхніх учасників, повернувшись додому, поділитися отриманими знаннями. Сердюченко, наприклад, після тренерських курсів у Тегу провів вебінар, який мали можливість переглянути всі бажаючі і в прямому ефірі поставити свої питання, підготував до нього чудову презентацію. Він не скупився на знання! Та й взагалі він неодноразово виступав у ролі лектора на семінарах з легкої атлетики України.
