6 липня у Дьйорі Михайло Кохан вийде у сектор для метання молота, аби позмагатися за вихід до основного кола змагань чемпіонату Європи U18.
Пропонуємо вам у рубриці «Нові імена» інтерв’ю Михайла Кохана, яке він дав офіційному сайту ЕА (ТУТ ви знайдете повну версію інтерв’ю).
Коли і як ви почали займатися легкою атлетикою?
Все почалося у 2012 році з метання списа. Воно мені відверто не пішло, а оскільки мій тато був молотобойцем, то й мені запропонував спробувати «свою» дисципліну. Через рік я спробував, почалися перші успіхи і мене це так захопило, що зараз жити не можу без метання молота.
На вищі результати і титул чемпіона світу серед юнаків вас мотивував чемпіонат світу U18 у Калі, чи не так?
Саме так. Я дивися пряму трансляцію тих змагань, було дуже цікаво. Тим більше я бачив людей, які виграли золоту і срібну медалі, – Гліба Піскунова і Михайла Гаврилюка. Вони виступали в Україні. Це було так круто! Дізнавшись, що у моїй віковій категорії чемпіонат світу у 2017 році, я подумав про те, що потрібно до нього серйозно підготуватися і спробувати туди потрапити. Хотілось виступити у Найробі, хотілось, щоб мене теж показали по телевізору. Дякувати Богу, у мене все склалося.
Що вам найбільше подобається під час метання молота?
Якщо говорити про улюблений рух, то це, звісно, фінал. У момент, коли я викидаю молот після четвертого повороту, таке прикольне відчуття… Особливо коли ще добре накрутив молот, з усіма зусиллями, метнув його, він вилетів прямо, рівно, не зачепив сітку, ти стоїш у колі, не заступив – і настає таке блаженство…
Для того, щоб все так складалося, ми щодня відпрацьовуємо положення ніг, вхід у поворот, подальші повороти. Звісно, бувають кидки, коли молот потрапляє у сітку або коли заступаю. Але це у всіх буває під час тренувань, на те це і тренування. Після кожного кидка ми дивимося, чи все нормально. Якщо так, нічого не змінюємо. Буває, тиждень нормально метаю, а потім візьме і вискочить малесенька помилка. Та ми її відразу бачимо і ліквідовуємо. Робота над технікою триває від тренування до тренування.
Що ви вважаєте вашою найсильнішою стороною?
У 5-кілограмовому молоті найбільше залежить від швидкості. Швидкість і техніка повинні бути на першому місці. Сила тут ще не настільки важлива.
Сказати, що я сильний, не можу. Швидкісний?.. Швидкість у мене мабуть, все ж вища, ніж в інших. Можливо, саме вона і є моїм головним союзником.
Ви виступаєте і серед юнаків, і серед юніорів. Наскільки це складно для вас?
У цьому немає жодних складнощів, оскільки ми всі ці снаряди метаємо на тренуваннях. Починаючи від 5 кілограмів і закінчуючи, грубо кажучи, 16-кілограмовою гирею. Якщо снаряд важчий, тоді вже потрібно і силу включати, і техніку підключати. З однією швидкістю далеко не заїдеш.
А метати такі важкі снаряди для 16-17-річного юнака не надто травмонебезпечно?
Не для нас. Ми ж себе готуємо, зміцнюємо всі м’язи і зв’язки. Зрозуміло, що на сире тіло важкий снаряд – це відразу травми і розтягнення. Ми ж підходимо до всього поступово.
Улюблена і найменш улюблена частини тренування?
Улюблена – це, певно, метання основного снаряду вагою 5-6 кілограмів. А що не люблю?.. Робити вправи на одній нозі, наприклад, присідати. Мене це просто бісить! Хоча з часом я вже звик і немає якихось надто нелюбимих вправ. Розумію, що кожна з них приносить якусь користь.
А тренер вам пояснює, навіщо ви робите ту чи іншу вправу? Чи просто говорить робити і на цьому все?
Один з моїх тренерів мій тато, тому ми вдома обговорюємо, які вправи будемо виконувати. Тобто я знаю наперед, що буде на тренуванні, для мене не буває сюрпризу. Тато пояснює, що і навіщо ми робимо. Хоча на відміну від дитинства, я вже і сам починаю розуміти. А раніше бувало так: «Та навіщо воно мені потрібно? А це? Та це теж мені не потрібно».
Якби не метання молота, яку б дисципліну легкої атлетики обрали?
Точно не біг. Ані спринт, ані середні чи довгі дистанції. Потрібно подумати, потрібно подумати… Можливо, щось з метань. Але максимум, це штовхання ядра. Диск теж прикольний, але це складна дисципліна. Чесно кажучи, ніколи навіть не задумувався над цим питанням. Я так закохався у метання молота, що без нього вже ніяк.
Чи є у вас спортивний герой? Той, на кого ви рівняєтеся?
Угорець Бенце Халас.
Це єдиний, хто у віковій категорії до 18 років метав далі, ніж ви.
Так, на 40 сантиметрів. Він зараз виступає серед дорослих і на цьому рівні теж демонструє успіхи. От на нього я і рівняюся.
А хто найбільше вплинув на вашу кар’єру?
Не можу виділити конкретну людину. Певно, ми всі разом всього досягли – мої батьки, тренери і, певною мірою, я… Точніше, я ще нічого не досяг, мені ще рано так говорити. Я мав на увазі досягнення у своїй віковій категорії.
Що ви вважаєте своїм найбільшим досягненням на сьогодні?
Звичайно, це перемога на юнацькому чемпіонаті світу минулого року.
Після нього ви розповідали про те, що емоції вас переповнювали, а на додачу відчувався психологічний тиск. Вже більше навчилися справлятися з цим?
Так, звісно. Таке вже не буде для мене чимось новим. Думаю, це не викличе труднощів. Мали допомогти і комерційні турніри, у яких я брав участь цього року. На них я набрався більше досвіду.
Якими є ваші очікування від юнацького чемпіонату Європи?
Звичайно ж, вони повинні бути найкращими. Хочеться перемогти, а як все складеться, незабаром подивимося.
Дьйор гарненьке, затишне і спокійне місто. Мені подобається там і стадіон, і сектор. Останній – стандартний. Стадіон без великих трибун, не такий, як був на юнацькому чемпіонаті світу у Найробі, але теж цілком нормальний.
Після чемпіонату Європи U18 ви візьмете участь у чемпіонаті світу U20. Там будуть нові суперники. Які у вас очікування від цього турніру?
Я їх давно знаю, але майже нікого з них не бачив раніше. Кількох, щоправда, бачив цього року на комерційному турнірі.
А щодо очікувань, то налаштований по-бойовому. Буду всіх рвати на частини, нікого щадити не буду. Дьйор і Тампере ми плануємо пройти на одному піку форми, після чого почнемо підготовку до юнацьких Олімпійських ігор і другий пік будемо підводити вже до них.
Знаю, що ви любите вивчати англійську. Які ще таланти чи хобі маєте поза спортом?
Раніше вишивав хрестиком.
Серйозно?
Відповідаю! У третьому і четвертому класах. А потім почався спорт і вже якось не до того було. Зараз у вільний час листаю стрічку в Instagram і почитую книжки.
Що любите читати?
Детективи, особливо Джеймса Хедлі Чейза. Цікаво. Там такий заплутаний сюжет, є над чим подумати.
І як? Зазвичай вгадуєте до кінця книжки, хто вбивця?
Коли як, залежить від тексту. Буває дуже заплутано.
А який фільм дивилися останнім?
«Легенду» Браяна Гельґеланда. Цікавий і напружений фільм. Він про двох братів-близнюків, які були гангстерами. Дія відбувається у 1960-х роках у Лондоні.
А як щодо музики?
Як і всі, слухаю сучасну музику і хіп-хоп.
Улюблений мобільний додаток?
Instagram та інші соціальні мережі.
Як уболівальники можуть знайти вас у соціальних мережах?
@misha_kohan_ в Instagram.
Фото (c)Getty Images for IAAF
