Володимир Следюк на міжнародній матчевій зустрічі U18 у Луцьку фінішував другим з бігу на 400 метрів з бар’єрами. Та розмову ми почали зі спогадів про юнацький чемпіонат Європи у Дьйорі. Там, у першому колі, українець встановив особистий рекорд і вийшов з ним до півфіналу.
– Не очікував, що у першому колі буде особистий рекорд. Після фінішу було відчуття, що пробіг не дуже добре, тому здивувався, побачивши результат, – пригадує Володимир Следюк. – На півфінал налаштувався серйозніше – а пробіг дещо гірше. Таке збиває з пантелику. Можливо, зіграла роль відсутність практики; можливо, в якомусь моменті була непідготовленість… Складно сказати. Хотілось би, звісно, бігти у фіналі, але те, що мені трішки не вистачило, все ж не надто засмучує. Я набрався багато досвіду, це дуже важливо для моєї подальшої кар’єри. Та й те, що у мене з’явилося багато знайомих серед колег по спорту, теж приємно.
Погода у Луцьку сьогодні не надто радувала. Наскільки вам було комфортно бігти, особливо з огляду на дощ?
Ще в готелі думав про те, як було б добре, якби пішов дощ. Я його дуже люблю. І не зважаючи на те, що я спортсмен і мені не варто гуляти під дощем, інколи дозволяю собі таку розкіш. От і думав, що під ним і бігти буде класно. Але зрозумів, що для змагань, особливо для бар’єрного бігу, це не найкращий варіант. На старті навіть відчув невеличкий страх. Він швидко розвіявся, але тепер вважаю, що краще, щоб було тепло і ризик травмуватися був зведений до мінімуму. Тому наступного разу не бажатиму такої погоди.
Ті атлети, які їдуть на юнацькі Олімпійські ігри, продовжують свою підготовку і підводять себе до чергового піку в сезоні. А яка стадія підготовки у вас і в якій формі ви підійшли до луцького матчу?
Не можу назвати цей старт надто зручним для себе. Тобто не подумайте нічого поганого! Мені тут дуже подобається, подобається виступати, але вже хотілось би готуватися до нового сезону і не витрачати сили. Хоча з точки зору змагальної практики і досвіду, безумовно, цінний кожний турнір.