Міжнародна юнацька матчева зустріч з легкої атлетики у Луцьку стала заключною репетицією чемпіонки світу і Європи U18 зі стрибків у висоту Ярослави Магучіх перед юнацькими Олімпійськими іграми. Після виступу вона поділилася враженнями від змагань.
Дощ вніс свої корективи у плани на змагання. Коли приземлялися після стрибка, відчуття басейну на матах було присутнє?
Так, це я відчула ще на розминці. Тільки виконала на ній перший стрибок, як відразу вся спина була мокра.
Ще до початку змагань ви з тренером, певно, обговорювали, до якої висоти стрибатимете?
Так, планували 1,90-1,92 метри. Але почався дуже сильний дощ і ми вирішили закінчити на 1,85, щоб не захворіти. Ми хочемо виступати на Олімпіаді, тому за такої погоди стрибати далі було небезпечно.
У Буенос-Айресі хотілось би покращити свій результат, але нічого не можна загадувати: все буде так, як буде. Ми готуємося, виступали на комерційних змаганнях, багато стрибали на тренуваннях, відпрацьовували техніку. Ми не їздили на збори, готувалися вдома, у Дніпрі. На щастя, у нас тепер є всі умови для цього, включаючи чудовий сектор для стрибків.
Комерційні турніри були далеко не найнижчого рівня. Вдалося адаптуватися у компанії найсильніших дорослих спортсменок світу?
Виступати серед дорослих дуже важко. Вони досвідчені спортсменки, виступали на всіляких комерційних турнірах, чемпіонатах світу і Європи. Але мені потрібно включатися, адже дорослий спорт не за горами і незабаром я буду з ними змагатися.
З вами на змаганнях були Юлія Левченко і Катерина Табашник. Наскільки відчутною була їхня підтримка?
Я дуже вдячна Юлі і Каті! Вони мене завжди дуже підтримували, налаштовували на те, щоб я не хвилювалася; говорили про те, що у мене попереду Олімпіада і зараз я стрибаю так, ніби на тренуванні.