Українці – срібні призери міжнародної матчевої зустрічі U18 у Києві

317
29 червня у Києві, на стадіоні «Піонер», відбулася міжнародна юнацька матчева зустріч між збірними України, Білорусі, Польщі і Туреччини.

 
Переможцями матчу стали поляки (101 очко). Українці були другими (72), а трійку призерів замкнули білоруси (63).
 
«У календарі Києва понад 80 змагань на рік, проте міжнародна зустріч такого високого рангу відбувалася вперше за багато років. Наші діти мали можливість поспілкуватися і позмагатися зі спортсменами з інших країн, – говорить президент ФЛА міста Києва Віктор Грінюк. – Зустріч була дружньою, цікавою і повчальною, адже атлети могли подивитися як на сильні, так і на слабкі сторони, внести корективи у тренувальний процес. На «Піонері» були показані досить непогані результати.
 
До речі, СДЮШОР №6, яка тут базується, має багату історію і є однією з найуспішніших. Тут досить розвинуті технічні види легкої атлетики. А директор школи Сергій Шкарніков – майстер спорту з бар’єрного бігу. З огляду на традиції, вони налаштовані на те, щоб змагань було якомога більше. Та й голова Шевченківського району, де розташована школа, спортивно орієнтована людина, приділяє велику увагу розвитку спорту. Між іншим, саме на «Піонері» проходять фінальні змагання з «Дитячої легкої атлетики» за програмою ІААФ. Практично щороку тут збираються 26-27 команд, які змагаються між собою і виграють першість Шевченківського району за цією програмою. Тому ми саме тут, на цьому чудовому стадіоні, який не так давно реконструювали. Він домашнього типу, дуже приємний і затишний».
 
Не могли ми оминути увагою у розмові з Віктором Ростиславовичем і плани Києва щодо міжнародних змагань у майбутньому: «ФЛА Києва впродовж багатьох років спілкується з ЕА, ми беремо участь у різноманітних заходах, які проводить тут ФЛАУ. Роззнайомилися з більшістю членів виконкому ЕА, приймали і президента ЕА Свена Арне Хансена. Він, до речі, був на цьому стадіоні й оцінив його.
 
Все ж таки ми будемо мати приціл на змагання найвищого європейського рангу. Почнемо, можливо, з багатоборств, чемпіонату з якогось з видів, продовжуватимемо проводити матчеві зустрічі. Наші судді й організатори теж підвищуватимуть свою майстерність. І я все ж бачу, що врешті-решт ми прийдемо до найбільших міжнародних змагань у Києві – чемпіонату Європи, а можливо навіть чемпіонату світу».
 
«Всі задоволені цією зустріччю, чула лише хороші відгуки,  – говорить Христина Ромащук, яка очолить команду на Європейському юнацькому олімпійському фестивалі у Баку. – Якщо говорити про виступи команд, то Польща привезла доволі сильну команду, яка й перемогла.
 
Українська команда у такому складі зібралася вперше. Для декого з атлетів це взагалі перші змагання міжнародного рівня. І хоч вони й проходять в Україні, їм страшно, хтось «перегорів», багато хто хвилювався, тому не всі показали навіть ті результати, які були тиждень тому у Кропивницькому. Але є й ті, хто їх покращив і перевершив особисті рекорди. Можливо, вони сильніші психологічно, а можливо, через те, що вже мають досвід виступів на міжнародних стартах.
 
Зокрема, сильний результат – 79,37 метрів – у Артура Фельфнера з метання списа. Якщо брати юнацький рекорд України, то він належить Кушніруку, але Артур на рік молодший, тобто ще має час, щоб перевершити його».
 
При цьому сам Артур Фельфнер зізнався, що не був готовий до такого результату і не розраховував на нього. «Ці змагання були особисто-командні, і тут потрібно було виграти. Не можу сказати, що дуже готувався до них, тому й не розраховував на особистий рекорд. Найімовірніше, це вдалося зробити, оскільки рука відпочила після попередніх змагань», – зазначив Артур.
 
Матчеву зустріч Фельфнер розглядав у контексті підготовки до Європейського юнацького олімпійського фестивалю. При цьому додав, що сам уже хотів би перейти на 800-грамовий спис – на 100 грамів важчий ніж той, який він метає зараз. Проте тренери його бережуть. «Кажуть, що наступного року ще не метатиму його. Вони намагаються вберегти мене від травм, інакше буде важко у великому спорті», – додав він.
 
На дві голови вище суперників була і Світлана Жульжик, впевнено вигравши 800-метрівку (2.08,62 хв). А після цього на заключному етапі естафети 100-200-300-400 метрів скоротила відрив від суперниць і на заключних метрах дистанції обійшла білоруску й фінішувала другою, ледь не наздогнавши ще й польку.
 
«Хотіла пробігти краще. Думала, буде компанія – покажу свій особистий. Але з погодою трішки не пощастило: прохолодно і для особистого рекорду ця погода не найкраща, – розповіла Світлана Жульжик після завершення змагань. – Заключний етап в естафеті я бігла не вперше. Та й на чемпіонатах України виступала на дистанціях 400 і 800 метрів, а це три і два кола впродовж п’яти днів. Тому для мене сьогодні не було настільки важко. І минулого року я теж бігла на матчі 800 метрів, а після них – естафету.
 
Коли бігла свій етап, втома відчувалася, але коли є азарт від того, що ти виступаєш за Україну, ти хочеш дістати суперниць. Можливо, цей один бал вирішував би нашу долю, посядемо ми друге чи третє місце. І, можливо, саме він міг допомогти нам бути ближче до першого місця. Це така бадьорість! Я навіть втому перестала відчувати на фініші».
 
 
Крім Фельфнера особистий рекорд встановила також Валерія Мухоброд з бігу на 100 метрів з бар’єрами (14,21 с), фінішувавши другою. Поза конкуренцією у цій дисципліні була Маріка Маєвська з Польщі (13,81 с). Третє місце й найкраще досягнення у кар’єрі і в Юлії Петрик з бігу на 1500 метрів (4.39,26 хв).
 
Вже у ранзі переможця рекордну для себе висоту (4,85 м) у секторі для стрибків з жердиною замовив і Нікіта Строгалєв. Проте подолати її поки що не вдалося. А виграв він матч з результатом 4,70 м.
 
«На розминці не знав, чого від себе очікувати. Міг добре стрибнути, міг погано. Результатом задоволений 50 на 50.  Доволі прохолодна погода, тому стрибати було не дуже комфортно. Зате вітер у спину, це перевага. Останні два роки я тренуюся на цьому стадіоні, тут часто вітер у спину, стрімка доріжка для розбігу. Але, на жаль, яма не зовсім зручна.
За спробами все відбувалося закономірно: там, де робив усе правильно, брав висоту; де робив щось не так – не брав. Після 4,70 вже знав, що переміг. Суперництво закінчилося, виграв – і розслабився. А для мене важливо, щоб суперники підігрівали своїми результатами. Наступний старт в Баку на Європейському юнацькому олімпійському фестивалі. Сподіваюся повторити там результат, який показав на чемпіонаті України – 4,80» , – розповів Нікіта Строгалєв у коментарі Ельвіні Мащенко.
 
Євгенія Коновалова розганяла дівчачу естафетну четвірку на матчевій зустрічі у Києві, а перед цим стала третьою з бігу на 100 метрів (12,19 с).
 
«Сьогодні сподобався старт і середина дистанції. Потім трохи перечепилася і ноги почали заплітатися. Тому результат не дуже хороший. Хоча на тренуваннях відпрацьовуємо і старт з колодок, і середину дистанції, і набігання на фініші, – говорить Євгенія Коновалова у коментарі Ельвіні Мащенко. – Також бігла у складі естафетної команди на першому етапі, 100 метрів – це для мене найкраще.
 
Це третій серйозний старт цього сезону. На матчевій зустрічі у Стамбулі я фінішувала другою на 60-метрівці. Досвід міжнародних стартів завжди дуже допомагає. Минулого року на юнацькому чемпіонаті Європи я виступила погано, можливо через те, що втомилася. Зате зробила відповідні висновки: треба тренуватися, збиратися з силами і ніколи не опускати руки, навіть якщо дуже важко. Якби торік перед чемпіонатом у Дьйорі була подібна міжнародна зустріч, було б непогано. Виступити, подивитися на суперниць – завжди корисно. Хоча перед стартом про суперниць не думаю, люблю концентруватися на собі, намагаюся ні з ким не розмовляти.
Після матчу будемо готуватися, тренуватися перед Європейським юнацьким олімпійським фестивалем у Баку».
 
Попередня статтяАртур Фельфнер: «У матчевій зустрічі не розраховував на такий результат»
Наступна статтяЯрослава Магучіх переписує історію на етапі «Діамантової ліги» у Юджині