Анна Рижикова з найкращим результатом нинішнього сезону (54,45 с) вийшла до фіналу з бігу на 400 метрів з бар’єрами. Проте відомо про це стало лише після завершення всіх трьох забігів.
Напряму до фіналу виходили по дві перші спортсменки з кожного забігу. Ще двох добирали за часом. У першому півфіналі Рижикова фінішувала третьою. І якщо лідерство американки Далайли Мухаммад ні в кого не викликало питань (53,91 с), то друге місце канадійки Сейдж Вотсон, яка встановила національний рекорд (54,32 с), для багатьох стало несподіванкою.
20-хвилинне очікування результатів третього забігу здавалося вічністю. Що пережила Анна Рижикова у той, момент складно і уявити, і описати. Проте на щастя для спортсменки і всіх її уболівальників, вона зуміла вийти до фіналу за часом.
«Я вже двічі була дев’ятою на чемпіонатах світу. Третій би не пережила, – зізнається Анна Рижикова. – Коли був перший чемпіонат світу у Тегу, було прикро, але ще не настільки. Можна сказати, по-дитячому прикро. У Москві був фінал і шосте місце. Там я була травмована і не думала, що можу боротися за призову трійку. Тоді то був мій максимум, і я була тому рада. У 2015-му у Пекін заскочила в останній вагон, добралася з якимось передостаннім результатом, теж була з травмою, тому дев’яте місце було добре. А зараз уже хороша підготовка. Все так, як має бути, і думала, що буде легше.
У першому колі бігла добре, сьогодні було куди додавати. Думала, що фінішую другою і потраплю до фіналу напряму. Але Вотсон весь сезон бігала спокійно, а тут прискорилася. Не вдалося спокійно вийти у фінал…
Є помилки по дистанції, і ми будемо їх розбирати. Коли вийшла на пряму, побачила, що відстаю. Я трішки затиснулася, спіймала шматочок паніки, а потрібно було побігти більш розслаблено. Тепер будемо готуватися на фінал. Там будуть уже зовсім інші змагання».