Висота, яку точно мала долати. Саме так говорила про 4.45 м Яна Гладійчук після кваліфікації зі стрибків з жердиною на чемпіонаті Європи в приміщенні. Проте не все складається так, як плануєш, і не завжди вдається максимально реалізувати те, до чого готовий.
Яна Гладійчук подолала 4.30 метрів і з цим результатом, на жаль, припинила боротьбу на чемпіонаті.
– Це був основний старт сезону. Я готувалася саме до нього, пропустила багато комерційних турнірів, щоб підійти до чемпіонату Європи в якомога кращій формі. І це мені вдалося, – говорить Яна Гладійчук. – Тим прикріше, що припустилася тактичної помилки на висоті, на якій точно мала її уникнути. Так, ця висота навряд чи дозволила б мені пройти у фінал. Напевне, потрібно було б стрибати й наступну. Та все ж.
Можливо, потрібно було змінити жердину. Але такі висоти я неодноразово долала й на цих.
Яна, ваш тренер, В’ячеслав Калиниченко, наразі працює в Таїланді. Як вдається тренуватися за таких обставин?
Так, він працює на іншому континенті. Але вдячна збірній за те, що вони можуть мені організувати з ним збори. Один такий у нас попереду, але спочатку відпочинок, поїздка додому й зустріч з чоловічою частиною сім’ї.
Ми тренувалися певний час у міжсезоння в Таїланді, напрацьовували стрибки. Але оскільки всі мої змагання відбувається в Європі, я повертаюся і базуюся ближче до них. У цей період тренер працює зі мною дистанційно, підтримує, коригує. Він добре знає, як я стрибаю, що потрібно додати або змінити.
В Стамбулі вашого тренера не було, але хто вам підказував під час змагань?
Володимир Рижих, він ледь не все життя працював у Німеччині, а зараз приїхав сюди з жердинниками збірної Туреччини й погодився мені допомагати. У нашому виді без таких орієнтирів, коли ти й відео не можеш збоку подивитися, й маєш знати, звідки відштовхуватися, має бути поряд людина, яка з розумінням справи тобі допоможе, адже коректив дуже багато – й стійки потрібно рухати, і розбіг змінювати, й жердину. Тому я дуже вдячна і тренеру, і збірній Туреччини за те, що дозволили йому допомогти.
Ваші жердини прилетіли в Стамбул на день пізніше, ніж ви. Вдалося протестувати їх до змагань?
Та я їх все життя тестую, добре вже знаю. Тому головним було, що вони тут. Насправді, цього сезону є стільки людей, які мені допомогли й без яких я, можливо, тут і не стрибала б навіть ці висоти. Скільки фахівців з різних команд допомагали мені в тренуваннях, і там, де я базувалася в Німеччині, й тут.
Що стосується перельоту, то мої жердини були підтверджені, але їх не змогли завантажити в літак. Я вирішила вирушати без них, але попросила німецьких жердинників, рейс яких був наступного дня, взяти їх зі своїми. Їм також не дали завантажити їх в літак, вони змінювали рейс, але я була майже спокійна, адже знала, що вони точно мають долетіти. Й дістатися окремо мені й жердинам, певно, був єдиний безпрограшний варіант.
