До чемпіонату Європи з легкої атлетики залишається лише тиждень. Уже 7 червня в Римі почнеться подія, на яку так чекають вболівальники і до якої зі справжньою італійською пристрастю готуються організатори. Останні роблять усе для того, щоб створити не лише якомога кращі умови для атлетів, а й познайомити всіх зі своїм чарівним містом. А спортсмени, в свою чергу, докладають ще більше зусиль задля того, щоб показати в Римі ті результати, на які вони готові.
Але професійний спорт прекрасний і жорстокий водночас. І, на жаль, всі мрії і плани атлета можуть розбитися в одну мить. Саме так сталося з чинною чемпіонкою Європи з потрійного стрибка Мариною Бех-Романчук і з одним з лідерів українського спринту Андрія Васильєва. Через травми спортсмени не зможу виступити на чемпіонаті Європи.
«Ви знаєте, що я завжди борюся до кінця! – пише в своїх соціальних мережах Марина Бех-Романчук. – Але нажаль нещодавно я отримала травму на тренуванні, яка не дозволить мені змагатися найближчим часом. Це біль, який я не можу терпіти, й навантаження лиш погіршать мій стан!
Цього разу травма виявилася сильнішою за мене й мені довелося відмовитись від чемпіонату Європи заради реабілітації. Це важко пережити, тому що я вкладала не тільки сили, а й душу в підготовку до цього особливого сезону, з бажанням принести багато перемог нашій країні. Але спорт іноді буває дуже жорстокий, і удача відвернулась від мене…
Я довго писала цей пост, бо ненавиджу жалість до себе, але я маю бути чесною з вами й сподіваюся на ваше розуміння та підтримку.
Не уявляєте, як боляче зізнаватися в цьому навіть самій собі, але цей чемпіонат Європи пройде без мене».
«Життя професійного спортсмена так чи інакше пов’язане з болем і травмами. Ти ніколи не знаєш, яким саме буде твій шлях до успіху й у який момент перед тобою виникне перешкода на шляху до нього, – говорить Андрій Васильєв. – У мене дуже добре проходила підготовка до літнього сезону. Секунди, які показував на тренуваннях, вказували на те, що цього року я маю суттєво поліпшити свій результат.
Та й взимку час був ще одним доказом цього. 6.61 на 60-метрівці – це, в принципі, швидко. А враховуючи те, що це не моя основна дистанція і я не дуже хороший стартер, так тим більше.
Все йшло до того, що влітку я мав бігти 100 метрів за 10.15-10.20. Але всередині травня почало поболювати коліно. Спочатку тейпи й мазі допомагали. На командному чемпіонаті України все було добре. Звісно, показати високий результат, коли біжиш проти вітру -3.5 метрів за секунду, складно, але по самопочуттю було ще все добре. Біль не був сильним.
Ближче до чемпіонату Європи навантаження зростало, ми виходили на швидкі секунди й на балканському чемпіонаті вже відчув біль у коліні. На жаль, відновитися я не встиг.
Уже зробив МРТ. Ситуація поки не зовсім втішна, але ще маю поспілкуватися з кількома лікарями. Та ми вже почали плавний процес реабілітації і змінили тренувальний план. Звісно, прикро, що пропущу чемпіонат Європи, але тепер важливо добре відновитися, щоб реалізуватися й показати ті результати, на які здатний».
Нагадаємо, що на чемпіонаті Європи в Римі виступить тепер уже 46 атлетів.
