Українці завершили виступ у першому дивізіоні командного чемпіонату Європи з легкої атлетики на 14-й позиції й на наступному турнірі виступлять у нижчому, другому дивізіоні.
Власне, вирушаючи в Мадрид, керівництво як збірної, так і федерації об’єктивно оцінювало силу нашої збірної і суперників. Таку кількість дебютантів подібного рівня змагань у складі однієї команди зустрінеш не часто. Тож не дивно, що й завдання звучало не інакше, як докласти максимум зусиль для того, щоб утриматися в першому дивізіоні. Якщо дивитися виключно на таблицю, виконати його не вдалося. Якщо ж поглянути з дещо іншого ракурсу, побачимо, що в бажанні показати найкраще нашим атлетам точно не дорікнеш.
«Найголовніше, що ми побачили, — у команди є характер! Є бажання виходити на старт і боротися до останнього. У тих моментах, коли потрібно було не пустити суперника, наші спортсмени це робили, викладаючись на всі сто. А наші лідери були справжнім прикладом для молоді», – говорить президентка ФЛАУ Ольга Саладуха.
Такі приклади почалися ще в перший день змагань, коли Марина Килипко, вийшовши в сектор чемпіонатів Європи вперше за три роки, з найкращим результатом сезону посіла друге місце зі стрибків з жердиною, а вже за кілька годин Олександр Онуфрієв встановив особистий рекорд у змаганнях серед чоловіків.
Лідери команди Ярослава Магучіх і Михайло Кохан перемогли зі стрибків у висоту та метання молота відповідно, при цьому показавши по-справжньому високі результати. Магучіх з першої спроби подолала 2.00 метри, а Кохан встановив особистий рекорд і став четвертим у списку метальників молота за всю історію України (81.66 м).
Олександр Погорілко відзначився національним рекордом з бігу на 400 метрів (44.81 с), а Артур Фельфнер у найвідповідальніший момент зумів налаштуватися й уперше цього сезону відправив спис за 80-метрову позначку, виборовши друге місце.
«Результат Артура вдвічі цінніший, коли знаєш, що боровся він не лише з суперниками, а й з болем у спині. У нього була довга перерва в тренуваннях, але він проявив характер і продемонстрував справжні бійцівські якості, – говорить генеральний секретар ФЛАУ Олексій Касьянов. – Ну а рекорд Олександра Погорілка не лише свідчить про його високий рівень, а і є показником його величезної відповідальності перед командою і країною».
Особисті рекорди в Мадриді також встановили Владислав Шепелєв з потрійного стрибка, Артем Левченко зі штовхання ядра, Вадим Лонський з бігу на 1500 метрів, Вікторія Дуткевич з бігу на 3000 метрів з перешкодами, Юлія Гавриляк з бігу на 800 метрів та Ростислав Голубович і Тетяна Мельник з бігу на 400 метрів з бар’єрами.
«Ми об’єктивно дивимося на речі й маємо визнати, що у нас відстають види витривалості та спринту. Так, в Мадриді були особисті й навіть національний рекорд, проте якщо ми хочемо боротися за лідируючи позиції, нам необхідні кардинальні реформи. Лише так ми зможемо зростати. І це має стати спільною роботою федерації і тренерів», – додає Олексій Касьянов.
«Ми понизилися в дивізіоні, це прикро, але це не поразка. Це етап нашого шляху, – говорить Ольга Саладуха. – Ми приїхали на змагання молодою командою, спортсменам було нелегко стартувати одразу проти олімпійських чемпіонів і зірок світової легкої атлетики. Але в сучасних реаліях у нас немає часу на розкачку. Ми вчимося тут і зараз і ми боремося тут і зараз.
Так, ми ще молода команда. Але у нас є те, чого не навчиш – дух, віра й бажання бути сильнішими. Ми їдемо додому з розумінням того, що майбутнє – за цими людьми. Це спортсмени, які будуть рости, прогресувати й дуже скоро стануть командою переможців. У нас є майбутнє, і ми готові його творити».
