Олександр Нартов: “Міжнародником” став відразу після школи”

18

Цей невисокий 19-річний юнак немов вихор увірвався в збірну України, потіснивши маститих грандів віце-чемпіона світу Андрія Соколовського та чемпіона світу Юрія Крімаренка

    Цей невисокий 19-річний юнак немов вихор увірвався в збірну України, потіснивши маститих грандів віце-чемпіона світу Андрія Соколовського та чемпіона світу Юрія Крімаренка. Фахівці оцінили його потужні реактивні стрибки та той факт, що за динамікою зростання результатів Нартов випереджає теперішніх зірок світового масштабу. Ні легендарний рекордсмен світу Володимир Ященко, нині – на жаль, покійний, ні олімпійський чемпіон та перший чемпіон світу Геннадій Авдеєнко, ні рекордсмен світу кубинець Хав’єр Сотомайор у такому віці так високо не “літали”. І це при цьому, що за останні десять років результати світових лідерів-“висотників” суттєво впали. В останні два роки Олександру немає рівних у Європі серед своїх ровесників, а в світі лише одного разу вище за нього стрибнув китайський юніор Хайчжанг Хуанг. Відтак Нартова небезпідставно вважають одним із найперспективніших стрибунів у висоту в світі. Минулого тижня Олександр Нартов посів друге місце на міжнародному турнірі стрибунів у висоту – Меморіал Олексія Дем’янюка. Після змагань з атлетом поспілкувався кореспондент “Високого Замку” Михайло Романяк.  

– Олександре, за динамікою зростання результатів тебе вже зараз прирівнюють до Ященка, Авдеєнка чи Сотомайора. Але історія свідчить: іноді той, хто дуже рано “засвітився” в спорті, рано й гасне…

– Нехай кажуть. Я ставлюся до цього простіше: поки виходить, допоки отримую від цього задоволення – стрибаю. Ось і все.

– Стрибки у висоту – це данина сімейній традиції?..

– Так, мій батько тренер легкоатлетів. Тож мене не треба було вмовляти йти в тренувальний зал. У дитинстві я перепробував чимало різновидів “королеви спорту”, але врешті-решт зупинився на стрибках у висоту. Почав стрибати в десять років. А коли почало щось виходити, зрозумів, що це може стати справою життя. У 2007 році у голландському місті Хенгело виграв юніорський чемпіонат Європи з результатом 2 м 23 см. А до того двічі був другим на юнацьких першостях світу. Торік посів третє місце на Всесвітній універсіаді в Бангкоку. Причому поступився срібному медалісту греку Іоану Кіріакосу лише за більшою кількістю спроб на висоті 226 см.

– Який твій особистий рекорд?

– Минулої зими на турнірі в Білорусі стрибнув на 2 м 30 см, а норму “міжнародника” (2 м 28 см) підкорив на відкритому повітрі ще три роки тому в Києві. Сам тоді здивувався, бо лише школу закінчив (сміється).

– Цей рік – олімпійський. Чи маєш якісь плани щодо виступу в Пекіні?

– Як вийде – не люблю робити прогнозів. В Україні дуже висока конкуренція за потрапляння в олімпійську команду. Чого вартують лише імена чемпіона світу Крімаренка, та віце-чемпіона світу в приміщенні Соколовського. А є ще Дем’янюк, Шаповал, Кармелюк, Козбанов та інші.

– У порівнянні зі своїми конкурентами ти програєш в зрості…

– Не бачу в цьому проблеми. Знизу вверх на конкурентів дивлюся хіба-що при особистому спілкуванні (сміється). А коли підкорюєш планку, то навпаки – дивишся зверху на всіх. Крім того, той же олімпійський чемпіон швед Стефан Хольм також не відзначається гігантським зростом…

Досьє “ВЗ”

Олександр Нартов народився 21 травня 1988 року в м. Лозова (Харківська обл.). Зріст – 180 см, вага – 62 кг. Майстер спорту міжнародного класу. Тренер – Анатолій Нартов (батько). Чемпіон Європи серед юніорів 2007 року, бронзовий призер Всесвітньої універсіади-2007 у Бангкоку, дворазовий срібний призер юнацьких першостей світу (2003 і 2005 рр.). Студент Харківської державної академії фізичної культури.