Флеш-інтерв’ю вечірньої сесії першого дня

25

Українські спринтери закінчили свої змагання на зимовому чемпіонаті світу з легкої атлетики півфінальними забігами

    Українські спринтери закінчили свої змагання на зимовому чемпіонаті світу з легкої атлетики півфінальними забігами. Задача фінішувати у двійці перших видалася непосильною і для досвідченого Дмитра Глущенка, і для молодого Ігоря Бодрова. Ігор фінішував п’ятим у першому півфіналі з результатом 6.71 сотих секунди, в Дмитро був сьомим у третьому півфіналі з результатом 6.72. 

    Не зважаючи на те, що це мій перший чемпіонат світу в закритих приміщеннях, я все ж таки розчарований. Знову проспав старт, кинувся навздогін суперникам, але надолужити втрачене вже не зміг. 7-ма позиція у півфіналі – це зовсім не те, на що я розраховував.

          Але у тебе видався найсильніший сьогодні півфінал.

Справа, можливо, навіть не у місці, яке я посів,  а у результаті, який я показав. 6.72 сотих секунди – це зовсім не те, на що я розраховував у Валенсії. Мабуть, впродовж двох останніх тижнів перед чемпіонатом світу ми припустилися помилок у підготовці. Приїду додому – будемо їх шукати разом з тренером, аби не повторюватися у майбутньому.

          А на який результат ти все ж таки розраховував у Валенсії?

Хотілося пробігти своє. Хоча б 6.65. І за приємного розкладу це було б місце у фіналі. Та, мабуть, я не той щасливчик, котрому судилося сягнути такого з першого разу.  

Попередні забіги на 800 метрів серед жінок закінчилися досить прогнозованим результатом для української збірної. Віце-чемпіонка Європи в закритих приміщеннях Тетяна Петлюк, фінішувавши першою у своєму забігу, показала результат 2.00.40, з яким очолила зведений протокол.

Біглося досить легко, – ділиться враженнями після фінішу Тетяна.- Але упродовж усього забігу я все ж таки відчувала невеличкий біль у задній поверхні стегна.

          Навіщо ж тоді ти взяла таких шалений темп? Зрозуміло було, що до наступного кола змагань ти могла б потрапити з результатом  рівня 2.03.00 – 2.04.00.

Я обрала собі тактику ще до початку забігу. Хотілося перевірити насамперед себе, – чи зможу я провести забіг у високому темпі, а на фініші ще й прискоритися? Як, бачите, змогла. По-друге, з трохи травмованою ногою мені не хотілося проводити так званий «рваний» біг, коли три кола топчешся на місці, а останні 200 метрів біжиш немов спринтер. А третє і найголовніше, – цю тактику я обрала просто перед початком забігу. Я краєм ока бачила результати попередніх забігів, в яких російські бігунки могли б потрапити до півфіналів за часом. То ж я вирішила повести за собою усіх учасниць свого забігу, аби дівчата перебили результати росіянок.

          У тебе якісь особливі стосунки з російськими середньовичками?

Боже збав! Ми завжди у гарних стосунках. Але з цими дівчатами я незнайома особисто, більш того, я навіть не зустрічалася з ними на стартах. Одначе, я добре знаю, що росіянки можуть влаштовувати сюрпризи. То ж провівши швидкий забіг і таким чином вибивши росіянок з подальшої боротьби, я, насамперед, дбала про свою безпеку завтра.

          Ти легко контролювала швидкість бігу?

Цілком! Упродовж усього забігу я дивилася на монітори в манежі й легко визначала відстань між мною і суперницями. Якщо б мені знадобилося додати ще трохи швидкості для перемоги в забігу, я б включила увесь прихований потенціал.

Перше коло бігу на 400 метрів серед жінок успішно подолали обидві представниці України на чемпіонаті світу з легкої атлетики в закритих приміщеннях. Донеччанка Антоніна Єфремова фінішувала другою у своєму забігу: 52.64 сотих секунди. При чому, неозброєним оком було помітно, що Антоніна повністю контролювала біг.

– Тоню, мабуть, перше коло чемпіонату видалося набагато легшим, аніж ти очікувала.

І так, і ні! Я дещо перелякалася під час розминки. Ноги були, немов ватні: ані стегно підняти, ані прискоритися на повну. А одразу після старту відчула, що мене ніби підмінили. Я і справді, контролювала біг, бачила, що суперниці «наступають на п’яти» і відчувала, що можу прискоритися ще у будь-яку мить.

– А що відбулося за час, що минув після розминки до старту? Що так різко змінило твоє самопочуття?

Не повірите, але вже перед самісіньким стартом, стоячи навпроти колодок, я чомусь згадала свого сина, як він мене обіймає, як радіє і кричить: «Моя мама!» І зразу стільки адреналіну вилилося у кров!

– Мабуть, варто буде згадати про нього і перед півфіналом…

А я ніколи не забуваю ані про сина, ані про свою сім’ю. Я розумію, що у півфіналі буде набагато складніше. Але, їдучи до Валенсії, я поставила перед собою мету: стартувати у фіналі чемпіонату світу, нехай і зимового. Якщо мені це вдасться зробити, то вважатиму свій виступ на Мундіалі вдалим, який би час я не показала.

А ось Наталка Пігіда у своєму забігу фінішувала четвертою з результатом 53.44 сотих секунди. Але до наступного кола змагань успішно добралася за часом.

Я абсолютно не задоволена власним бігом, – ділиться Наталка враженнями після забігу. – І результат слабенький, і поведінка суперниць на доріжці, була, м’яко кажучи, неспортивною. Мене кілька разів нахабно «підрізали» під час бігу, що змушувало майже зупинятися, а потім знову набирати швидкість. Крім того, мені кілька разів на протилежній від фінішу прямій «пробіглися» по ногах, ледь не лишивши мене рівноваги. Але це добрий урок на півфінальний забіг. Аби марно не штовхатися з суперницями, потрібно обирати іншу тактику. Швидкий початок і вільний перехід на першу доріжку десь так за лідером. Якщо вистачить сил, то це має спрацювати.

Людмила Якушева,

Валенсія

Он-лайн статистика на http://www.iaaf.org/wic08/index.html