Сергій Бубка: У нас ще домінує радянська стратегія підготовки.

16

12-13 вересня в грецький Салоніках стартує Всесвітній легкоатлетичний фінал. Про свої очікування від цих змагань та від українських легкоатлетів прес-аташе ФЛАУ розповів перший віце-президент Міжнародної федерації легкої атлетики, президент НОК України, шестиразовий чемпіон світу та 35-разовий рекордсмен світу зі стрибків з жердиною Сергій Бубка.

Сергію Назаровичу, Всесвітній легкоатлетичний фінал (ВАФ) проводиться передостанній раз. Чого особисто Ви очікуєте від цих змагань у Греції?

 

Насамперед, глядацького ажіотажу. Протягом двох днів трибуни стадіону будуть заповнені вщерть. Крім того, хотілося б отримати чималу телевізійну аудиторію. Втім, я певен, що так воно і буде. Адже приклад чемпіонату світу в Берліні, що завершився двома тижнями раніше, показ0ує, що легка атлетика має чималий інтерес у світі. Приміром, чоловічий фінал стометрівки на берлінському старті лише в Німеччині дивилися понад 8 мільйонів осіб. Такі цифри відверто вражають.

 

Але чи можна порівняти за статусом такі змагання як чемпіонат світу і Всесвітній легкоатлетичний фінал?

 

Звісно, рівень цих стартів суттєво відрізняється, але тільки за статусом. За складом учасників Всесвітній легкоатлетичний фінал мало чим поступатиметься чемпіонатові світу. За попередніми підрахунками в Салоніках стартуватиме 30 чемпіонів світу, 26 срібних призерів та 25 бронзових призерів. І це лише за статистикою Берліна. А тут будуть ще й ті, хто мають чимало титулів попередніх років з чемпіонатів світу, Європи та Олімпійських ігор. Думаю, тут має бути показано чимало цікавих результатів. Чому? Хтось не реалізувався на чемпіонаті світу і прагнутиме реваншу за свою поразку. На когось чемпіонат занадто давив психологічно, а тут все ж таки відповідальність перед країною та самим собою не настільки висока. Хтось не вгадав із піком спортивної форми і починає показувати результати тільки зараз. Так що несподіванок і цікавинок у Салоніках має бути вдосталь. До речі, так було завжди і цей ВАФ, сподіваюся, не стане виключенням.

 

В Салоніках змагатимуться лише двоє українських атлетів. Суто на Ваш розсуд, це говорить про стан легкої атлетики в Україні чи є ще якісь фактори, що могли б вплинути на кількість наших учасників на цих змаганнях?

 

Думаю, головну роль в цьому зіграла специфіка підготовки наших легкоатлетів. Адже коли в календарі головним стартом сезону значиться чемпіонат світу, то всю свою підготовку атлети будують так, аби вивести пік саме до чемпіонату. Таким чином левову частину сезону і певні старти, на яких можна було б набрати очки для потрапляння у фінал, спортсмен пропускає. У підсумку, набрати певну кількість потрібних стартів і очок просто неможливо. Як на мене, саме така стратегія підготовки до головного старту сезону може бути головним фактором того, що так мало українських атлетів потрапили на Всесвітній легкоатлетичний фінал в Салоніках.   

 

Але переглянувши стартові листи, можна переконатися, що набрати очки для фіналу встигли не тільки мега-зірки легкої атлетики, а й чимало спортсменів середнього рівня з інших країн. Виходить, їм це до снаги, а українцям – зась?

 

Історію та минуле не можна викинути із життя і витерти із пам’яті в одну мить. В нашій країні й справді ще домінує радянська стратегія підготовки, за якою всі сили акумулюються та концентруються саме до головного старту сезону. Це все дуже індивідуально. Один атлет може дозволити їздити етапами Гран-прі протягом всього літа, а іншого це вихолощує. Як готуватися і чому надавати перевагу – кожен вибирає сам. Вочевидь, українцям більше підходить стратегія домашньої підготовки…

 

Звісно, за стрибками з жердиною в Салоніках Ви спостерігатимете дуже уважно. Чого очікуєте в секторі від вихованця Вашої школи Максима Мазурика?

 

Поживемо – побачимо. Тут все в його силах. На чемпіонаті світу він нарешті показав свій потенціал, але, як мені здалося, не зміг розкрити його на всі сто відсотків. Своїм четвертим місцем на чемпіонаті світу Максим таки порадував, сподіваюся і тут ми будемо задоволені його результатом. Мабуть, прийшов уже його час розкритися на повну.

 

Своїм четвертим місцем на чемпіонаті світу Максим, можна сказати, здобув прописку в еліті світових стрибків з жердино. Але, щоб там утриматися, потрібно бути і більш стабільним, і мати трохи вищі особисті результати. Здається, йому не вистачає мінімуму. На Вашу думку, – якого саме?

 

Насамперед, Максимові не вистачає швидкості. Це перший і головний критерій, який тягнутиме його назад. До того ж, мені здається, що у Максима є кілька кілограмів зайвої ваги, яка вже сьогодні краде чимало від його потенційно можливого результату. Не завадило б трохи психологічної стійкості, хоча останнім часом у цьому аспекті є чимало позитивних зрушень. А щодо технічного виконання стрибка, то тут є ще чимало недопрацювань. Результат завжди говорить сам за себе, – якщо ти стрибаєш на рівні 5.80 і не вище, то технічно ти маєш більше дюжини дрібних і не дуже огріхів, які можуть підняти тебе щонайменше на 20-30см вище.

 

Другий український атлет, котрий виступатиме на ВАФ – Олександр П’ятниця…

 

…і це не може не радувати! Адже нинішнього сезону Саша вперше вийшов на справжню міжнародну арену, вперше метнув спис за 80 метрів, вперше брав участь у турнірах Золотої Ліги. У нього все вперше нинішнього року і навіть Всесвітній легкоатлетичний фінал. П’ятниця – цікавий, неординарний і при цьому ще й молодий атлет. Так що свою появу в Салоніках він сміливо може вважати однією із перемог нинішнього сезону.

 

Прес-аташе.