В День Незалежності України національна збірна з легкої атлетики заселилася в атлетичне селище Тегу. Саме в цьому південнокорейському місті 27 серпня стартує чемпіонат світу з легкої атлетики.
Перші несподіванка чекала на нашу збірну, яка переїхала до Тегу з тренувального табору в Бусані (170км), вже на центральному вході в атлетичне селище. Не встигли наші атлети пройти процедуру акредитації, як біля воріт вишикувався натовп людей з розгорнутим транспарантом англійською мовою: «Ласкаво просимо до Тегу. Мешканці Тегу – підтримка для України.» З доволі несподіваними зустрічаючими наші атлети влаштували справжню фотосесію. Збірна Канади, що прибула слідом дивилася на все дійство з чималим здивуванням і, певно, очікуванням, на те, що не встигне наша команда перетнути межі атлетичного селища, як натовп прихильників змінить прапори на канадські, дістане нові транспаранти і так само гаряче зустрічатиме все збірну «кленового листа». Та не так сталося, як гадалося. Як з’ясувалося, гаряча зустріч корейців – це не декорація чи просто традиція низького поклону будь-яким гостям. Люди, котрі зустрічали українську легкоатлетичну дружину, справжні прихильники нашого устрою життя.
«Ви не уявляєте, як повільно спливали для нас останні дні в очікуванні приїзду вашої команди, – сказала одна із зустрічаючих. Ми самі готували транспаранти і купували квіти. Зустріти вас, постояти поруч, сфотографуватися – то для нас велике щастя. І воно варте такої тривалої підготовки.»
На честь 20-ої річниці Незалежності України керівники нашої легкоатлетичної команди організували урочисте зібрання. На ньому мав би бути присутній і президент НОК України, віце-президент ІААФ Сергій Бубка. Але через збій системи голосування на Конгресі ІААФ засідання першого дня суттєво затрималося і Сергій Назарович переказав усні вітання зі святом усій команді.
Принагідно, Президент ФЛАУ Валерій Борзов оголосив на зібранні команди про те, що Сергія Бубку обрано одним із чотирьох віце-президентів ІААФ і привітав Сергія Назаровича з переобранням на новий чотирирічний термін. А для членів команди Валерій Пилипович, як завжди підібрав найвлучніші слова.
«Я щиро вітаю усіх з 20-ою річницею Незалежності України. Це свято для всіх нас відкрило чимало можливостей і нових горизонтів на світовій спортивній арені, – почав своє напуття Валерій Борзов. – 20 років тому Україна отримала унікальну можливість виступати окремою командою на чемпіонатах світ, Європи та Олімпійських Іграх. Нинішній сезон був досить вдалим для національних легкоатлетичних збірних України, що виступали на змаганнях різного рівня. Ми почали літній сезон з вдалого виступу на командному чемпіонаті Європи. Почин дорослої збірної підтримали юнаки, юніори і молодь. А перед самим чемпіонатом світу яскравий акцент зробили наші легкоатлети, котрі на Всесвітній Універсіаді внесли найбільший вклад у скарбничку студентської збірної України. Але, як кажуть, курчат рахують восени. То ж і ми підбиватимемо підсумки напрацювань літнього сезону 2011 року вже у вересні. До Тегу ми привезли доволі рівну і сильну команду. Я щиро зичу всім врівноваженості й спортивної злості водночас, незабутньої боротьби і нових досягнень. Вірю, що і з Тегу ми не повернемося додому без нагород.»
«Багато років поспіль я привозив нашу легкоатлетичну дружину на чемпіонати світу як головний тренер збірної. А зараз, як держтренер, я пишаюся історичними здобутками наших легкоатлетів, – продовжив думку Борзова перший віце-президент ФЛАУ Валерій Александров. – За роки Незалежності України легкоатлети внести до загальної скарбнички вітчизняного спорту найбільшу кількість нагород. Я наголошую на цьому в жодному разі не для того, аби принизити значимість інших видів спорту, а для того,щоб ви відчули свою особливу належність до наших традицій. А вони у нас насправді надзвичайні. Сьогодні в складі нашої команди є тренери, котрі ще нещодавно літали зі мною на Олімпійські Ігри як атлети, а тепер привезли на чемпіонат світу в Тегу своїх учнів. Кожен з вас вже за кілька днів на бігових доріжках та в секторах має відповідати не лише за себе, за своє місце і результат, а й працю, вкладену вашими наставниками. Можливо, мої слова дещо тиснутимуть відповідальністю на кожного з вас, але ви – сильні, професійні й амбіційні люди, люди, котрі вміють боротися і перемагати. То ж в добрий вам час і перемагайте, передусім, самих себе, і, звісно, суперників.»
«Щиро приєднуюся до всіх привітань і побажань, – підсумовував Олександр Апайчев. – Але як головний тренер збірної я не можу не згадати і про спортивний бік медалі. За кілька днів почнеться найвідповідальніший старт сезону. Сьогодні більшість з вас вже побували на тренувальному стадіоні в атлетичному селищі. Це прекрасний і затишний об’єкт, але вже навіть зараз на ньому відчувається напруга прийдешньої боротьби. Саме тому акліматизаційний збір для кістяка нашої команди відбувався у Бусані. Сподіваюся, що всі ви там мали чудову нагоду і перепочити, і адаптуватися до нинішніх кліматичних умов, і зробити останні тренувальні корективи. Я знаю, що кожен у нашій команді зараз перебуває на піку своєї фізичної форми. Тому «стрибати вище голови» я зичу хіба що висотникам та жердинникам, а всі інші нехай покажуть той результат, на який вони готувалися протягом усього року. Ми віримо у вас. Удачі.»
На цьому зібрання збірної мало б закінчитися, але Валерій Борзов не був би собою, аби на прощання не розрядив обстановку традиційним жартом. «До речі, а ви знаєте, що у корейців є традиція: аби виказати пошану господарям гості мають проходити в дім лише в тапочках. – Атлети, котрі вже було поквапилися до виходу, завмерли в очікуванні. – То ж помаранчеві тапочки, які передбачені для кожного спортсмена в апартаментах, – це не просто подарунок. Помітьте, – не білі, а для нас – це вже плюс…» Команда вибухнула дружнім сміхом. Втім, Валерій Пилипович майстерно підсумував сказане: «Просто шануйте традиції країни, в якій перебуваєте, і вона повернеться до вас обличчям.»
