Завершилися кваліфікаційні змагання в секторі для стрибків у висоту серед чоловіків, де виступали одразу троє українців. Кваліфікаційний норматив для потрапляння у фінал становив 2м31см. Переможець командного чемпіонату Європи Дмитро Дем’янюк подолав планку на цій позначці з третьої спроби і єдиний з наших висотників-чоловіків братиме участь у фіналі. Чемпіон Європи серед молоді Богдан Бондаренко для проходження кваліфікаційного кола мав би встановити особистий рекорд і в третій спробі на висоті 2м31см був дуже близьким до цього, але дива не сталося. З результатом 2м28см харків’янин фінішував п’ятнадцятим, хоча троє атлетів, котрі подолали 2.28 з першої спроби до фіналу таки відібралися. Андрій Проценко в кваліфікації зупинився на позначці 2м21см і посів 27-ме місце.
«На жаль, мій чемпіонат світу скінчився, – констатував у мікст-зоні Богдан Бондаренко. – Нічого хорошого з цього приводу не скажеш. Насамперед, важко було стрибати о 10 годині ранку. Організм просто сонний.
Але твоя остання спроба на висоту 2.31 буле настільки близькою до подолання!
Але ж планка таки не встояла. Не зважаючи на те, що кваліфікаційний норматив був на сантиметр вище мого особистого рекорду, я однозначно був готовий його встановлювати. І справа не в тому, що я ще дуже молодий і мені бракує досвіду. Трохи накопилася втома. Після молодіжного чемпіонату Європи мені потрібно було б відпочити, але щоб потрапити на цей чемпіонат світу я мав виступати на чемпіонаті України у Донецьку. Думаю, це не могло минутися безслідно, оскільки у донецькому секторі я залишив чимало сил.
Власне, навіть кваліфікаційні стрибки на чемпіонаті світу – це чималий досвід для такого молодого атлета, як ти.
Цей досвід міг бути ще кращим і більшим, аби я пройшов у фінал. На жаль, не пощастило…»
«У мне не задалися стрибки через проблеми з технікою, – констатував після виступу Андрій Проценко. – Спортивна форма у мене зараз висока, фізичний стан – відмінний, а ось з технікою не складається. При чому я проблема існувала протягом усього сезону. Якщо в одному старті мені вдалося Вловити» стрибок, зібрати його, то більше нічого схожого я так і не зміг повторити на змаганнях. На універсіаді також була ця проблема. У кваліфікації ніби то з технікою все склалося, а у фіналі просто звалювався на планку, так само, як і сьог7одні в секторі Тегу. До того, мені було складно стрибати психологічно. Саме поняття чемпіонату світу на плечі не дуже тисне, а ось те, що я вже другий чемпіонат світу не можу не те що пройти кваліфікацію, а показати у ній більш-менш пристойний результат, – це пригнічує і навіть дуже. Я спантеличений і розчарований саме стрибками. Аби вдалося подолати бодай 2м28см, настрій був би вже інший.»
«І мені сьогодні дуже важко було стрибати, – зізнається у мікст-зоні Дмитро Дем’янюк. – Я дуже складно переношу спеку, а сьогодні, як на зло, сонце пече з самісінького ранку. В секторі накриття прозоре і від спеки зовсім не рятує. Відверто кажучи, навіть не думав, що кваліфікація пройде сьогодні з такими перепонами. Концентруватися доводилося максимально на кожен стрибок. Третя спроба на 2.31 відняла у мене чимало сил. Справа в тому, що функціональна і фізична готовність у мене зараз на найвищому рівні. Маса тіла для стрибків – просто ідеальна. В порівнянні з початком сезону моя вага знизилася на 8кг. Відчуваю, що можу стрибати дуже високо, але через те, що я зараз легкий, швидкий і вибуховий, як ніколи, мені дуже складно всім цим керувати. Звісно, до фіналу ще є день, але в будь-якому разі там це буде своєрідна «проба пера». Подивимося, що я зможу зробити в такому стані.»
