У програмі чемпіонатів світу та Європи у приміщеннях не передбачені змагання на дистанції 3000 метрів з перешкодами. Проте на командному чемпіонаті України від видовищної дистанції вирішили не відмовлятися. Щоправда, стіпль-чез у манежі, на відміну від стадіону, проводиться без ями з водою. Переможницею з найвищим результатом України стала Валентина Жудіна.
– На чемпіонаті України планували пробігти з найвищим досягненням, проте, можливо, з не настільки високим результатом. Справа у тому, що ми готувалися до бігу на дистанції 1500 та 3000 метрів. Але стіпль-чез – мій улюблений вид, тому вирішили пробігти його у Запоріжжі, – розповідає Валентина Жудіна.
Від бігунок на 3000 метрів з перешкодами нерідко доводилося чути про їхній страх перед перешкодами. У вас такого немає?
Якраз ті дівчата, які бояться, не можуть бігти швидко. Я почала бігати стіпль-чез десь з 16 років. Тренер мене поставив на цю дистанцію лише після того, як зрозумів, що я не боюсь. Я неодноразово падала, навіть у яму з водою на змаганнях, потім вставала і бігаладалі. Але страху не виникало. Тренер мені каже: «Ти повинна вважати, що ненавидиш перешкоди, і тому бігти швидко». Насправді, я їх люблю, але при цьому ставитись до них потрібно приблизно так. Ти впала – нічого страшного. А як тільки з’являється страх, високого результату чекати не варто.
У деяких видах спорту люди намагаються персоналізувати предмети, з якими працюють. Не намагалися такого зробити з перешкодами?
До них я ставлюся з повагою. Розумію, що це не бар’єр. З ними потрібно не боротися, а мати дружні стосунки. Бар’єр ти звалиш, а перешкоду – ні.
Стіпль-чез не входить у програму зимового чемпіонату Європи. Плануєте і далі виступати на цій дистанції чи спробуєте пробігти «гладкі» 3000 метрів?
Так, стіпль-чеза немає у відборі, тому подивимося, чи варто його бігти на чемпіонаті України. Взагалі-то ми не планували готуватися на зимовий сезон, особливо на чемпіонат Європи. У Запоріжжі вирішили зробити старт, щоб не забути до літа, що таке перешкоди. Але тепер порадимося з тренером щодо доцільності бігу на «гладких» 3000 метрів у Сумах. Якщо побачимо, що зможу бігти швидко і без перешкод, то виступлю з перспективою відібратися на континентальну першість. Але не хочеться пробігти в Україні добре, а у Швеції – як вийде. Якщо зможу втримати форму, тоді є сенс виступати.
Тобто головну ставку цього року робите на літній сезон?
Зимовий сезон ми для того і хотіли пропускати, щоб серйозніше, ніж минулого року, підготуватися до літнього. У 2012-му мені було складно. Після народження дочки форма була ще не настільки високою, щоб могла її утримувати протягом усього року. Тому зараз м’яко тренуємося, щоб і влітку спробувати побити національний рекорд.
А коли ви зазвичай починаєте планувати літній сезон?
Зазвичай ще до початку зимового, а потім лише коригуємо план: якийсь старт можемо прибрати, якийсь, навпаки, додати. Важливо так побудувати процес підготовки, щоб до головних змагань встигти відпочити і виступити на них на високому рівні.
А комерційні турніри плануєте?
Люблю на них стартувати, особливо якщо ці змагання заплановані завчасно і виконуються замість тренування. Ми думали про те, щоб взяти участь у кількох турнірах, але час покаже.
Валентино, а як проходять ваші тренування зі стіпль-чезу?
Як і у всіх бігунів на середні дистанції, у нас багато тренувань на «гладких» дистанціях. Але хоча б двічі на тиждень бігаю бар’єри: і на 60 метрів, і на довших дистанціях. На останніх робимо таку ж розстановку на колі, як і у стіпль-чезі, – дві перешкоди на колі. Обидва види роботи виконуються приблизно в однаковому співвідношенні.
