Юлія Мороз: «Кожне падіння готує нас до нового злету»

32
Ще кілька років тому для Юлії Мороз було не надто важливо, приходить вона у секцію баскетболу чи легкої атлетики. Дівчина просто хотіла займатися спортом. Сьогодні ані вона, ані її родина не можуть уявити себе поза «Королевою спорту». Батьки напам’ять вивчили всі нормативи і знають, пробігла їхня донька по результату І розряду, кандидата в майстри спорту чи майстра спорту. Вони завжди підтримають Юлію, і для неї це надзвичайно важливо. А мама напередодні змагань навіть бачить пророчі сни.

 
«Спочатку мені і справді було байдуже, яким видом спорту займатися. Я просто хотіла бути в ньому, – зізнається Юлія. – Я ходила на баскетбол, волейбол та легку атлетику, їздила на обласні змагання з легкої атлетики та баскетболу».
 
І хто знає, як би склалося життя Юлії, якби одного разу її не помітив тренер її товариша, теж легкоатлета Дмитра Пожара.
 
«Ми з Дімою з одного міста – Каменя-Каширського. Неодноразово разом виступали на змаганнях. Якось мене помітив його тренер. Вирішили поглянути, чи є у мене перспектива, і запропонували приїхати в Київ. Я пройшла відбір і переїхала жити в столицю України», – розповідає Юлія.
 
На той момент дівчині було лише 14 років. Зараз – вона одна з лідерів юнацької збірної України з бігу на 800 метрів і одна з головних претенденток на участь у юнацькому чемпіонаті світу ІААФ з легкої атлетики, що й підтвердила на міжнародній матчевій зустрічі в Донецьку. Вона не уявляє себе без спорту і зізнається: її стихія – саме індивідуальні види.
 
– Розумієте, якщо в команді якась незгода, вона відразу буде програвати. В індивідуальних видах набагато цікавіше виступати. Тут усе залежить лише від тебе. Те, як ти налаштуєшся на змагання, як підготуєшся до них, і стане вирішальним у досягненні результату, – каже Юлія.
 
Чим саме вас приваблює дистанція 800 метрів?
 
Донедавна моєю основною дистанцією були 400 метрів, але поступово з одного кола перейшла на два. Чим мені подобається саме 800-метрівка? Навіть не знаю. Просто подобається її бігати.
На 400 метрів у кожного своя доріжка, на ній спортсмен стартує, на ній і фінішує. У нас більшу частину дистанції всі біжать разом. Надзвичайно велику роль відіграє тактична складова. Завжди потрібно продумати наперед, як краще провести забіг. Від цього дуже багато залежить.
 
Як ви зазвичай розкладаєте біг по дистанції?
 
Першу половину потрібно починати швидше, ніж другу. Якщо спортсмен долає однаково обидва кола, це свідчить про те, що почати забіг він міг і краще. Мені поки що не завжди вдається, проте я намагаюся починати швидше. Я тренуюсь і працюю над цим, але мені ще не вистачає досвіду, я ж не так давно бігаю 800 метрів. Але я не зупинюсь на досягнутому і вдосконалюватимуся й надалі.
 
На дистанції 800 метрів серед жінок в Україні надзвичайно жорстка конкуренція. Наскільки вона серйозна у вашій віковій категорії?
 
На всіх дистанції і незалежно від вікової категорії є суперники. На одному старті їх може не бути, а за два місяці вони підготуються і з’являться. Я їх можу навіть і не знати. Тому розслаблятися не можна ніколи. Постійно потрібно наполегливо готуватися.
 
Зовсім скоро юнацький чемпіонат світу, і у вас дуже високі шанси на потрапляння до складу команди. У Донецьку сильні суперники будуть і з африканських країн, і зі США…
 
Цього найбільше і боюся. Хоча знаю, що і в Росії, і в Білорусі суперниці теж не слабкі… Це все-таки чемпіонат світу. Але я прагнутиму досягти якомога вищих результатів. Цього хочуть всі спортсмени. Звичайно, буде складно, але я намагатимуся стати чемпіонкою. Головне, вірити в себе.
Дуже хочеться виступити якнайкраще, щоб показати і себе, і тренера. Вдалий виступ дозволить прославити Україну, адже я представляю її честь.
 
Хто допомагає вам побороти страх і налаштуватися на змагання?
 
Батьки. Вони постійно підтримують мене, телефонують. Для мене дуже важливо поговорити з ними перед стартом. Мама у мене теж займалася спортом, хоч і не настільки професійно, бігала 200 і 400 метрів. До речі, вона раніше за мене знає, як я виступлю. Напередодні змагань вона завжди бачить сон. Якщо у ньому приходить моя покійна бабуся, значить я виграю. Якщо ні, тоді виступлю не дуже вдало. Звісно, до старту мама мені нічого не каже. Але коли телефоную, результат їй вже відомий.
 
А як борюся зі страхами? Намагаюся за один-два дні до змагань не думати про них. Хоча не завжди вдається. Але знаєте, останнім часом цих страхів значно менше. Якщо раніше у мене міг виникнути мандраж навіть перед не дуже важливими змаганнями або складним тренуванням, то сьогодні такого немає. Зазвичай виходжу на старт і інколи навіть не до кінця усвідомлюю, що відбувається. І вже коли починаю бігти, розумію, що шляху назад немає і повернутися вже не можна.
 
На вашу думку, що вам допомагає досягати високих результатів?
 
Наполегливість і вміння ніколи не здаватися. Немає такого спортсмена, який би ніколи не програвав. Але серед них є ті, які здадуться і, можливо, навіть залишать спорт після першої ж поразки. А є й інші. Мені здається, що завжди потрібно йти до своєї мети, бо кожне падіння готує нас до нового злету.
І ті люди, які досягають висот у спорті, досягають їх і в житті поза ним. Адже наполегливість необхідна завжди. Важливу роль відіграє і вміння контролювати емоції. Інколи надзвичайно складно тримати себе в руках, але контроль має бути. Від нього залежить багато чого іншого.
 
Юлю, а ви б могли сьогодні уявити себе поза спортом?
 
Мені б дуже хотілося у майбутньому бачити себе саме в спорті. Наразі він для мене головний, і навіть не знаю, що б могла обрати крім нього. Хоча я знаю, що над цим питанням потрібно задуматися. Ми не можемо вічно залишатися атлетами, потрібно щось знати й вміти і крім цього. Але поки що мені дуже складно визначитися.
 
А час на розваги чи хобі залишається?
 
Останнім часом дуже багато читаю. Найбільше люблю детективи, а нещодавно прочитала книгу «Мне тебя обещали» Ельчін Сафарлі. Текст дуже цікавий і досить філософський. У ньому звертається увага на ті моменти, які і справді описують наше життя, є багато хороших висловів на цю тему.
Текст: Ольга Ніколаєнко
Фото: Софія-Вікторія Мамутова
 
Коротка довідка
Мороз Юлія народилася 19 січня 1996 року у Камені-Каширському, Волинської області.
Дисципліна, в якій виступає: 800 метрів
Тренер: Шурмельов Сергій
Почала займатися легкою атлетикою у 2009 році
Особистий рекорд: 2:10,40 хв (Донецьк, 27 травня 2013 р.)