Валерія Семенкова: «Молот – як сопілка. Грати на ній не так легко, як здається»

3
Метання молота серед жінок – та дисципліна, за яку українці, схоже, можуть бути спокійні. Нашим лідерам збірної підростає достойна зміна. Одна з тих, хто в недалекому майбутньому може заявити про себе, – Валерія Семенкова. Сьогодні вона головна претендентка на участь у юнацькому чемпіонаті світу в Донецьку і на високі місця на ньому. Молот спортсменки вже знає, що таке позначка 66,74 м. А її результат нинішнього року – серед десятки найкращих у світі.

 
Валерія родом з мальовничого міста в Черкаській області, з Умані. Саме там у 10-річному віці вона вперше прийшла у секцію для метання молота.
 
«Тоді вирішувалось, яким видом спорту займатимусь. Був вибір між футболом і легкою атлетикою, – пригадує Валерія. – Футбол мені подобався, в дитинстві грали в нього в дворі. Але зрозуміла, що мій вид – легка атлетика. А от зламані й побиті ноги – не для мене».
 
Цікаво, що в сім’ї Семенкових Валерія – єдина спортсменка. Ані батьки, ані дідусь, який і привів її в легку атлетику, спортом не займалися, проте вибір дівчини відразу підтримали.
 
«Спочатку легка атлетика була лише новим захопленням, не більше того. Батьки такий мій крок схвалили, адже це в будь-якому випадку краще, ніж просто тинятися без діла на вулиці», – каже Валерія.
 
Те, що легка атлетика – спосіб життя, а не просто захоплення, дівчина зрозуміла на перших змаганнях. Саме тоді вона відчула, що це справді її справа. Конкуренція підігрівала азарт, додавала інтересу, і це не залишило байдужою Валерію. З того часу і почалося її сходження до юнацької збірної України.
 
На питання, чому обрала саме метання молота, одну з найскладніших дисциплін легкої атлетики, Валерія відповідає, не замислюючись: «У мене чудовий тренер – Тихомиров Анатолій Михайлович! Він виховав багатьох спортсменів високого рівня. Він справжній професіонал. Звісно, мене до нього потягнуло. Хоча, зізнаюсь, що в Умані вибір дисциплін був не таким уже й великим. Приміром, бігом у нас ніхто професійно не займався».
 
У своєму виборі Валерія, схоже, не сумнівається, хоча й визнає: метання молота – і справді складний і підступний вид: «Молот… Він як сопілка. Всім здається, що на ній легко навчитися грати, але я думаю, що це один з найскладніших музичних інструментів. Так само і з молотом».
 
Досягати високих результатів у такому непростому виді спорту Валерії, на її думку, допомагає швидкість. Саме її вона вважає однією з головних якостей у секторі. Хоча визнає: «Техніка – це та річ, межі у вдосконаленні якої немає. Як кажуть, вік живи – вік навчайся». І додає: «А ще я така людина, яка завжди йде до кінця. Що б не сталося. Хоча зізнаюсь, є у мене і слабкість – це моя лінь. Вона – причина більшості проблем. Намагаюся з нею боротися. Це не завжди легко, але коли залишається все менше часу до важливих змагань, як, наприклад, юнацький чемпіонат світу, ти починаєш все сприймати серйозніше. Розумієш, що є конкуренти. І не лише в Україні, у Донецьку в секторі їх буде ще більше. І я це усвідомлюю».
 
Те, що Валерія може потрапити на юнацький чемпіонат світу, вона відчула ще минулого року. Вже тоді був результат, а з ним з’явилася і непогана перспектива. Цього року Семенкова лиш підтверджувала свої відчуття. І тепер до виступу в Донецьку залишається лише один крок.
 
До змагань Валерія намагається підходити розсудливо. Розуміє, що віддати всі сили і стати чемпіонкою кваліфікації, а у фіналі пасти задніх – не той шлях, яким потрібно йти: «Віддавати всі сили в кваліфікації не можна. Краще ввести суперниць в оману, сплутати їм карти. Для цього в кваліфікації потрібно викластися рівно настільки, щоб цього вистачило для виходу в основне коло змагань. А там вже боротися з усіх сил, адже боротьба йде за призи».
 
Зі старту в старт Семенкова демонструє високі результати, і обдурити суперниць в Україні їй вже не так легко. Спортсменка визнає, що це навіть дещо розслабляє, особливо враховуючи ту саму лінь. Проте коли на змаганнях виступаєш нижче свого рівня, розумієш – час підготуватися був, але його згаяно даремно. Налаштуватися на потрібну хвилю Валерії допомагає психологічна стійкість.
 
«Психологічно я сильна. Звичайно, у кожного є і слабкі, і сильні сторони. Останні не завжди перемагають, інколи слабші виходять уперед. Але на змаганнях цього не можна показувати. Суперники не повинні бачити мою слабкість, такого подарунку я їм не зроблю. Тут свою роль відіграє й адреналін. Головне, щоб він був направлений у правильне русло. Ти розумієш, що потрібно боротися, і починаєш вмикати всі свої резерви».
 
Сил Семенковій додають і патріотичні почуття: «Про Україну говорять не завжди добре. Своїми виступами я хочу спростувати ці слова і показати, що Україна зовсім не така і насправді варта більшого. Потрібно її захищати, адже це наша рідна країна і я її патріотка».
Текст: Ольга Ніколаєнко
Фото: ФЛАУ