Катерина Хасанова: «Якщо потрібно, борюсь до кінця»

386
Катерина Хасанова народилася й живе в Одесі. Як і кожна одеситка вміє і любить пожартувати. Проте не це її головний козир. Катерина – одна з лідерів юнацької збірної України з бігу на 400 метрів з бар’єрами, і вже 10 липня вийде на старт юнацького чемпіонату світу в Донецьку.

 
– В школі я завжди була дуже активною. Коли навчалася в сьомому класі, вчитель фізичної культури взяв мене на обласні змагання. Саме там мене і помітив майбутній тренер, – розповідає Катерина Хасанова. – Мене завжди цікавив бар’єрний біг, і два роки тому під час одного з тренувань вирішила спробувати. З того часу саме 400 метрів з бар’єрами стали моєю головною дисципліною.
 
Обрати бар’єрний біг надихнув часом не приклад Станіслава Мельникова?
 
Стас теж з Одеси, він наша гордість. Шкода, що наявність спортсмена такого високого рівня не сприяє покращенню умов, покриття в нас стареньке. Але стадіон і манеж усе ж є, це вже добре.
 
А коли ви відчули, що є хороший шанс поборотися за потрапляння на юнацький чемпіонат світу?
 
Бажання у мене було завжди, ще й тренер налаштовував. Цього року почала значно активніше працювати над тим, щоб втілити цю мрію в життя.
 
Одне завдання ви поставили і виконали. Яким буде наступне?
 
Головне для мене – не підвести країну, людей, які в мене вірять, і гідно виступити в Донецьку. Це дуже серйозний виклик. Якщо вдасться вийти до фіналу, буде чудово. Але у мене будуть сильні суперниці. Американки навряд чи подарують спокійне життя. А так намагатимуся встановити особистий рекорд, показати високий рівень результату. Звичайно, хотілось би вибігти з однієї хвилини, але це буде складно. Хоча у мене є хороша властивість: якщо потрібно, я завжди борюсь до кінця.
 
Хвилювання перед змаганнями настільки високого рівня присутнє?
 
Насправді, хвилююсь завжди. Не має значення, це чемпіонат України чи області. Заспокоююсь вже після того, як перетинаю фінішну лінію і чую результат.
 
Хто вас мотивує, підштовхує до нових перемог?
 
Знаєте, я сама себе налаштувала на переможний настрій. Якщо вже почала займатися легкою атлетикою, вирішила присвятити їй своє життя, інакше не можна. Я потрапила на чемпіонат світу – вже піднялася на одну сходинку. В майбутньому потрібно прагнути підніматися все вище й вище.
 
Майбутнє плануєте пов’язати зі спортом?
 
Наразі думаю, що так. Хотілось би бути відомою спортсменкою. Але розумію, що мені буде складно. У нас на дистанції 400 метрів з бар’єрами дуже висока конкуренція в дорослому спорті, у дівчат високі результати. Зараз мені було б складно з ними конкурувати, а далі час покаже.
Ми лише на шляху до дорослого спорту. Зараз у нас підготовчий етап, а справжній спорт почнеться, коли виступатиму серед молоді.
 
Що може допомогти вам досягти бажаних висот?
 
Наполегливість, цілеспрямованість і сила характеру. За роки в спорті це виховалося.
 
Крім спорту час на інші захоплення залишається?
 
Більша частина часу – це спорт. Але люблю малювати й фотографувати, особливо море й природу. Деякі люди, які живуть на морі, його вже й не помічають, але це не про мене. Дуже рада, що живу поряд з ним.
Попередня статтяВікторія Небощицька: «На змаганнях завжди викладаюся на сто відсотків»
Наступна статтяАто Болдон: «Если Бубке нужен мой голос – я его поддержу»