Марина Бех та Анна Корнута – про свої виступи на чемпіонаті світу з легкої атлетики

44
Українки Анна Корнута та Марина Бех дебютували на чемпіонаті світу в секторі для стрибків у довжину. До виходу в основне коло змагань Анні не вистачило двох позицій, які дорівнювали чотирьом сантиметрам. 6,53 м і вона 14-та. У Марини, наймолодшої атлетки в складі нашої збірної, 6,31 м.

 
Після виступу спортсменки прокоментували свої виступи прес-службі ФЛАУ.
 
Анна Корнута: «Мені дуже сподобалося! Думала, змагання будуть напруженішими, а все вийшло досить легко. Щоправда, результат трішки не той, на який розраховувала. Не зважаючи на легкість, не залишало відчуття того, що чогось бракує. Ніби й на планку добре потрапляла, а от у повітрі складалося враження, що трішечки не вистачало відштовхування. Але це мої перші настільки масштабні змагання. Думаю, в майбутньому показуватиму вищі результати.
 
Від початку сезону в моєму змагальному плані стояли всі головні старти року: командний чемпіонат Європи, Універсіада, чемпіонат світу. Але вийшло потрапити лише сюди. Перед від’їздом ми провели збір у Вінниці, добре попрацювали на тренуваннях. Але для виходу в основне коло змагань, на жаль, забракло лише чотирьох сантиметрів.
Дуже хотіла додати в заключній спробі. Настільки хотіла, що аж заступила. Коли нічого не давить морально, то й у секторі все зростається. А як тільки починаєш ставити перед собою якісь завдання і хочеш усе зібрати воєдино, тоді щось пропускаєш і виходить не так, як би того бажалося».
 
Марина Бех: «Враження від чемпіонату світу ще ті! З такими людьми потрапити в сектор, ще й у моєму віці!.. Два роки тому я спостерігала за ними вдома, сидячи перед телевізором, а зараз опинилася з ними в одному секторі. Це величезний досвід для мене, багато емоцій. Дуже сподобалося. От тільки не показала результат, на який розраховувала. Будемо виправляти помилки і готуватися до наступних стартів. Сподіваюсь, у майбутньому буду серед тих людей, на яких зараз дивлюся з захватом, і буду з ними боротися за фінал і дуже хороші призові місця.
 
Я звикла. що з раннього віку завжди їздила на дорослі турніри, мені тренери пророкували високі результати. Ніколи не відчувала від цього психологічного тиску. Навпаки, завжди хотілося підтверджувати їхні слова і прагнути до того, щоб говорили ще більше. Адже це означає, що є високий результат і прогрес.
 
У липні виграла «бронзу» юніорського чемпіонату Європи. Звичайно, добре, що є медаль, що повернулася додому не з пустими руками. Але я їхала в Рієті лідером і хотіла перемогти.  До того ж підійшла до змагань у хорошій формі. Тепер будемо шукати в чому помилка, щоб не повторити її знову.
 
Що з ногою? Нічого страшного. Трішки відчувала біль в ахіллах і вирішила затейпувати ногу. Це було зроблено більше для мого психологічного спокою. Я знаю, як люди відновлюються після пошкоджень на прикладі Дмитра Островського, ми тренуємося в одному манежі. Бачу, через що він проходить, тому краще перестрахуватися. Це точно не завадить, а можливо, навіть допоможе».