Чемпіонат світу-2013: успішний старт Облещук та спринтерські півфінали українок

44
Другий день чемпіонату світу з легкої атлетики подарував Україні таке довгождане основне коло змагань з жіночого штовхання ядра. Галині Облещук для цього вистачило 18,04 м.

 
Після кваліфікації дівчина не могла повірити в своє щастя. «І припустити не могла, що цього результату вистачить. Жіноче штовхання ядра зараз дуже сильно розвивається у всьому світі, й думала, що в Москві штовхати доведеться значно далі. Хоча тренер мені дав завдання відправити снаряд на 18 метрів, і після цього дозволив трішечки розслабитися, – розповідає Галина. – Відверто кажучи, шокована! І тим, що пройшла кваліфікацію, і тим, як Україну підтримували глядачі. Так багато вболівальників у синьо-жовтих кольорах! Ще б штовхнути за 18 метрів у фіналі, тільки трішки далі, ніж сьогодні, і взагалі все буде чудово».
 
Мала шанс на подолання кваліфікації й Ольга Голодна. Вона ще виступає серед молоді, але з цього року успішно складає конкуренцію й дорослим атлетам. На жаль, з першого разу пройти далі на чемпіонаті світу їй не вдалося (17,21 м).
 
«Було страшно! Вперше на змаганнях такого високого рівня», – зізналася Ольга. Звертаю увагу на перемотану руку: «Так, болить. І нога теж. На молодіжному чемпіонаті Європи потягнула, – каже спортсменка. – Але в іншому – все добре. Задоволена виступом на 50 відсотків. Не вистачило зібраності, не справилася з хвилюванням. Навіть не знаю, з чим це можна порівняти. На моєму першому юніорському чемпіонаті світу все було зовсім інакше. А тут відчуваєш, що вже на дорослому рівні. Ти змагаєшся в одному секторі з Валері Адамс. І ти дивишся на неї і розумієш: раніше ти її бачила лише по телевізору – і ось вона поряд з тобою.
 
На молодіжному чемпіонаті Європи я була десять днів. Виступила в перший день і не тренувалася. Якби поїхала на чемпіонат України, втратила б ще чотири дні тренувань і взагалі б не підготувалася зараз. До того ж рука трішки боліла. Тому вирішили пропустити національну першість і не їхати до Донецька.
 
А от чемпіонат світу стане для чудовим поштовхом на майбутнє. Тепер буде досвід на все життя».
 
***
 
Для виходу до півфіналу з бігу на 100 метрів необхідно було потрапити до числа перших трьох у своєму забігу або добиратися за часом. За другим показником продовжити боротьбу могли лише шість атлеток. На щастя, і Наталія Погребняк (11,28 с), і Олеся Повх (11,41 с) потрапили до їх числа.
 
Наталя з цієї шістки була найкращою. Більше того, майже до самого фінішу вона трималася третьою в забігу з самою Шеллі-Енн Фрейзер-Прайс з Ямайки, і лише на останніх метрах дистанції її випередила нігерійка Глорія Асумну.
 
«Трішки проспала старт, зранку для мене це характерно. Все одно задоволена результатом. У цьому сезоні бігла за 11,27 с, а тут лише на одну соту менше. В півфіналі вже намагатимуся показати особистий рекорд, – хоч і з посмішкою, але відразу починає з аналізу виступу Наталя Погребняк. – Головною помилкою був саме старт, я з нього ледь не останньою вийшла. А от по ходу дистанції біг був нормальним.
 
Вночі не дуже добре спала, ще й боялася проспати. З московськими пробками складно точно сказати, коли ти приїдеш. Тому про всяк випадок була на стадіоні за півтори години до старту.
 
Коли почали бігти, дуже хотілося наздогнати суперниць, тим більше поряд була Шеллі-Енн Фрейзер-Прайс. Це підбадьорювало. Але тепер головне заспокоїтися і готуватися до півфіналу».