Своїми божевільними стрибками українець Богдан Бондаренко поставив на ноги весь світ ще минулого сезону, а в цьому продовжив дивувати. Минулого тижня на етапі «Діамантової ліги» в Нью-Йорку наш висотник знову на сантиметр підняв планку власних можливостей і переписав статистику рекордів країни до 2,42.
У тіні цих божевільних стрибків дещо загубилися досягнення ще одного талановитого стрибуна – Андрія Проценка: на американському етапі «Діамантової ліги» підопічний Геннадія Зуєва з особистим рекордом 2,35 м став бронзовим призером. І це ще не все скарб нації, переконаний головний тренер збірної України зі стрибків В’ячеслав Тиртишник.
З 1987 РОКУ В ЄВРОПІ ТАК ВИСОКО НІХТО НЕ стрибаєте
– Те, що минулого року витворив Богдан Бондаренко, стало для всіх нас величезним сюрпризом, – посміхається В’ячеслав Тиртишник. – Знайомі тренери і спортсмени не в змозі були висловити свої емоції. Всі були шоковані. Він не просто виграв практично всі можливі турніри. Бондаренко придушив усіх конкурентів, не давши їм навіть шансу наблизитися до перемоги. Той же Мутаз Есса Баршим був чудово готовий до чемпіонату світу в Москві. Але, здається, у нього навіть думки не промайнуло, що він може виграти у Богдана. Чудово стрибав і американець Ерік Кінард, на висоті був росіянин Іван Ухов. Але спокійна впевненість українця свідчила про те, що він виходить в сектор тільки вигравати.
Я розумію стан його суперників, які навіть говорили в серцях: «Втомив вже цей Бондаренко. Ти тут викручуєшся, береш солідні висоти, а він виходить – і все одно стрибає вище». Тренери теж жартома обурюються: не дозволяє цей Богдан іншим постояти на вершині п’єдесталу. «Що ж з вами можна робити?» – Запитували мене зарубіжні колеги. А нічого! Що тут з нами зробиш?
Самі ж ми розуміли, що цей талановитий хлопець здатний стрибати дуже високо. Але не були готові до того, що всього лише за рік він додасть десять сантиметрів і на такому рівні буде виступати весь сезон. Там, де потрібно було дійсно показувати результат, він не опускав планку нижче 2,33. А це неймовірні навантаження. І правильно, що він пропустив зимовий сезон, – нові стрибки, так само як і успіх, який стрімко звалився на нього, потрібно ретельно переварити. Що з цього вийшло, ви могли переконатися самі: 2,42 і повторення рекорду Європи. З часів Патріка Шеберга, який вперше на континенті взяв цю висоту в 1987 році, так високо в Європі ще ніхто не стрибав.
– Провідні світові тренери не раз говорили про те, що Богдан зможе злетіти ще вище, якщо попрацює над технікою. Метр стрибків у висоту Євген Загорулько навіть обіцяв надбавку в 15 сантиметрів. А як ви вважаєте: чи варто йому підлаштовуватися під загальноприйняті в стрибках у висоту технічні канони?
– Так, техніка у Богдана дійсно своєрідна і далека від еталону. Але якщо йому вдається підкорювати такі висоти, якщо він комфортно почувається, так навіщо щось змінювати? Стиль, який дає результат, має право бути. Кардинально міняючи техніку, можна наламати дров. Найменше втручання – і високі стрибки вже не будуть вдаватися. Я розмовляв на цю тему з тренером і батьком Богдана – Віктором Бондаренком. Він запевнив, що кардинальних змін у техніці і структурі стрибка Богдана не передбачається. Робити це, щонайменше, нерозумно. При цьому в деяких моментах, які легко регулюються в процесі підготовки, вони продовжують експериментувати, удосконалювати стрибок.
За рахунок чого виграє Богдан? У нього фантастичні швидкісно-силові показники. Ось зверніть увагу, звідки він відштовхується і який польотний у нього стрибок. Якщо виміряти місце відштовхування і приземлення, то навіть результат в довжину буде вражаючим. А Бондаренко при цьому примудряється ще й висоту долати чималу. Йому справді не варто нічого міняти. У Бондаренка-молодшого швидкісний стрибок, і якщо він буде відштовхуватися ближче до планки, то просто не зможе свій потужний розбіг перевести в вертикаль. Близькість планки буде тільки стопорити його.
– А що можуть протиставити Богдану його суперники?
– Незважаючи на те, що російські стрибуни не надто вдало зарекомендували себе на домашньому чемпіонаті світу, скидати їх з рахунків ні в якому разі не можна. Іван Ухов, видавши на початку сезону 2,41, вже голосно нагадав про себе. Є непогані козирі й у його співвітчизників. Але найбільш «небезпечний» суперник Богдана, як на мене, це все ж Баршим. У нього теж величезний потенціал, йому природою дано стрибати за 2,40. Своєї стелі катарець ще не досяг. Вони з Богданом практично однолітки, у них все тільки почалося. І так, підганяючи один одного, ці хлопці змагатимуться впродовж всієї кар’єри. За рахунок чого злітає невисокий і щуплий Баршим? Він дуже легкий і по-стрибковому імпульсивний. Баршим стрибає з короткого розбігу – з чотирьох-п’яти кроків. Його суперники роблять, принаймні, вдвічі більше. І це при тому, що у нього не дуже висока швидкість розбігу.
