Головною нашою героїнею на зимовому Кубку Європи з метань, який 14-15 березня відбувся в Лейрії (Португалія) стала Альона Шамотіна з Дніпропетровської області. Вона – єдина з української збірної, кому вдалося здобути нагороду цих змагань – «срібло» у метанні молота серед молоді.
Наш дзвінок застав Альону по дорозі до рідного Нікополя.
– Альона, вітаємо вас з нагородою! Задоволені своїм виступом?
– Звичайно задоволена. Особистий рекорд – це завжди добре.
– Ви вирвали нагороду в останній спробі. До цього йшли на шостому місці. Якими були ваші емоції після того останнього кидка?
– Я старалася просто показати гарний результат. Я про місце не думала. Взагалі вважала до останнього, що була четвертою, навіть коли метнула на 68.96. Не знала, на якому місці була. Потім вже, звісно, стрибала від радості, щастя.
– Хто першим вас поздоровив?
– Ой, поздоровлення посипалися, коли я ще у секторі знаходилася. Почалися дзвінки, смс-ки.
– Увесь п’єдестал у вашій дисципліні був за слов’янками. На першому місці – білоруска Альона Собалєва, на другому – ви, на третьому – Алексія Сєдих з Франції, донька радянських олімпійських чемпіонів Юрія Сєдих та Наталії Лісовської. Раніше з цими дівчатами спілкувалися?
– Я з ними познайомилася ще у 2012-му році, на світовій першості у Барселоні. Я тоді невдало виступила, а ось вони здобули нагороди – Алексія була другою, а Альона – третьою.
– Кому присвячуєте свою перемогу?
– Тренеру і мамі. Мама, Ольга Петрівна, завжди за мене вболіває, переживає. А у тренера Володимира Івановича Воловика, до речі, був 13-го березня день народження. Ось так його поздоровила.
– Зараз ви повертаєтеся до дому. Які найближчі плани?
– Буду у Нікополі. Я тут тренуюся. Головний старт у нас літом – молодіжний чемпіонат Європи. До нього потрібно готуватися. А ще хочу виконати норматив і відібратися на дорослий чемпіонат світу у Пекіні.