Ми продовжуємо ділитися враженнями членів української делегації, які 6-8 листопада у Франкфурті взяли участь у Конференції ЕА з питань клубної системи та юнацької легкої атлетики.
Керівник департаменту розвитку ФЛАУ та член Комісії Європейської легкоатлетичної асоціації зі стратегічних комунікацій Ольга Аксьонова під час Конференції зосередилася на вивченні тенденцій розвитку дитячої та юнацької складових Королеви спорту.
– ЕА дуже серйозно віднеслася до організації цього заходу, – розповідає Ольга Аксьонова. – Напередодні співробітники Асоціації обдзвонили офіси усіх національних федерації континенту (а їх 51!), і у представників кожної ретельно розпитували, які питання по цим двом напрямкам найбільше їх цікавлять. Наприклад, телефонна розмова з нами тривала півтори години!
У підсумку були сформовані тематичні презентації представників різних країн, адже системи клубного руху та розвитку юнацької легкої атлетики, які існують на континенті, в чомусь схожі, а в чомусь суттєво відрізняються. И ми мали змогу порівняти їх, винести з кожного варіанту щось корисне для себе. В день відбувалося по чотири презентації. Я прослухала презентації французів, британців та спільну від Чехії та Угорщини.
Чесько-угорська мала назву «Дитяча легка атлетика». Ці дві країни взяли за основу програму «Дитяча легка атлетика IAAF», але трошки її переробили під себе. У них вона повністю підтримується, в тому числі і фінансово, державою. Керівники національних федерації цих двох країн, легкоатлетичних клубів пішли на прийом до вищого керівництва своїх країн, і Уряд «спустив» відповідне розпорядження на Міністерство освіти. У цьому плані ми з Чехією та Угорщиною схожі, тому що там, як і у нас, ніхто без затвердження Міносвіти не впустить ніякі нововведення ні в яку школу. У підсумку, зараз усі їхні школи у повному обсязі забезпечені комплектами обладнання «Дитячої легкої атлетики». Вони залучили спонсорів, знайшли у себе в Угорщині виробника. Один комплект їм обходиться у 800 євро, що приблизно відповідає розрахункам, які проводила ФЛАУ, яка планує подібні комплекти виготовляти в Україні.
Що вразило абсолютно усіх гостей Конференції з усіх куточків Європи – в школах Угорщини уроки фізкультури проводяться п`ять разів на тиждень, тобто щодня. І один з уроків – Дитяча легка атлетика, програма, яка націлена на командну роботу дітей. Загалом вона розвивається як у клубах, так і в школах. Але у Чехії та Угорщині вирішили зробити акцент саме на школи, бо це – масовість.
Французька система має назву «Pass Athle», вони використовується лише в клубах. Її ізюминка – до неї залучають дітей з 4-річного віку. На мій погляд, це дуже добре. Бо коли в Україні запитують: «Ми хочемо віддати свою дитину у легку атлетику, нам 5 років», – у відповідь чують: «Приходьте, коли вам буде десять». Справа в тому, що коли дитині виповниться десять, вона, скоріш за все, вже буде займатися іншим видом спорту. Якщо ми хочемо виховувати лише елітних спортсменів, чемпіонів, то, можливо, так потрібно і чинити. Але легка атлетика потрібна представникам будь-яких видів спорту. У французів підхід наступний: навіть якщо юний спортсмен пробуде в легкій атлетиці 2-3 роки і потім піде в інший вид спорту, то все одно це буде його база, перший поштовх, і з нього потім зможе вирости кращий футболіст, хокеїст, тощо. Не секрет, що в багатьох професійних командах є тренери з легкої атлетики.
– Чому французька система так називається – «Pass Athle»?
– З чотирирічного віку у дитини є свій паспорт атлета, в якому розписано, чого ти досяг, що ти зробив. Плюс вони розробили скаутську систему зі значками та футболками різного кольору. Ти якийсь рівень пройшов – і отримуєш відповідний значок та футболку. Навіть на такому рівні воно набуває ігрової форми, що дуже приваблює дітей. Ця програма може допомогти виявити талант, але все-таки більше вона направлена на загальне оздоровлення.
Британська «Athletics 365» – це більш серйозна річ, до неї залучають дітей з восьмирічного віку. Вони розробили систему градації майстерності, аналогічну зі східними єдиноборствами – по поясам. У них 9 рівнів поясів – з червоного по чорний, для більш дорослих є ще бронзовий, срібний та золотий. Щоб отримати пояс певного кольору, ти маєш щось вміти.
– Це маються на увазі нормативи?
– Як нормативи, так і навички – вміння «брати» бар’єри, стрибати з жердиною. Це також не шкільна, а клубна програма. Усі ці програми схожі, але у кожній є своя особливість. Спільне одне – легку атлетику треба зробити веселою, цікавою для дітей. Дітей мало зуміти залучити до нашого виду спорту, їх ще необхідно втримати в легкій атлетиці. І подібна ігрова форма – паспорти, значки, футболки, пояси, цьому дуже сприяє, заохочує дітей. За підсумками Конференції її учасниками було прийнято фінальний документ, який буде передано до Ради ЕА, і він буде впливати на подальшу політику Європейської легкоатлетичної асоціації по роботі за цими напрямками.
– А в Україні що ви збираєтеся робити з зібраною під час Конференції інформацією?
– По-перше, ми будемо продовжувати просувати нашу програму «Дитяча легка атлетика», по якій у нас є багато напрацювань, презентацій, матеріалів. Ми намагатимемося піти шляхом Угорщини, і «проштовхнути» цю програму у шкільну програму. Для початку зробити пілотний проект, залучити декілька навчальних закладів, провести за підсумками експериментального року фінальні змагання. І якщо все буде добре – просувати «Дитячу легку атлетику» далі.
