Ігор Гоцул – про плани ФЛАУ на 2016 рік

22
Минулий, 2015 рік, виявився достатньо насиченим для української легкої атлетики. Вітчизняні атлети на світових та європейських форумах здобули 25 нагород, в Україні продовжили з’являтися нові легкоатлетичні арени, ми знову долучилися до боротьби за право проведення в країні великих міжнародних стартів.
 
Не менш насиченим обіцяє стати і 2016 рік. І справа не лише в тому, що він – Олімпійський. Про плани, які поставили за мету реалізувати у новому році керманичі української легкої атлетики, ми поговорили з президентом ФЛАУ Ігорем Гоцулом.
 
ПРО НОВІ АРЕНИ
 
– Ігоре Євгенійовичу, розпочнемо зі спортивних споруд. Чи не головною подією минулого року в житті вітчизняної Королеви спорту стала реконструкція в Луцьку стадіону «Авангард». У червні на цій споруді вже відбудеться найголовніший національний старт року – відбірковий до Олімпійських ігор-2016 чемпіонат України. А чи можемо ми розраховувати у цьому році на появу в країні ще більшої кількості арен?
 
– Те, що в цей непростий час ми зуміли запустити процес будівництва та реконструкції споруд – це один з безумовних успіхів федерації. Зупинятися ми не збираємося. Очікуємо, що в Волинській області будуть зроблені декілька невеликих тренувальних стадіонів, метальний комплекс, який дозволить проводити там змагання та підготовку нашої збірної. Таким чином, Волинська область стане найлегкоатлетчним регіоном нашої країни. З нею буде конкурувати Київ, оскільки цього року ми очікуємо в столиці завершення реконструкції стадіонів «Піонер» та «Кіровець». Також буде запущене будівництво нового стадіону біля манежу КМШВСМ на Березняках, ще низка невеликих об’єктів буде рухатися в сторону будівництва та реконструкції.
 
– Чи будуть зрушення щодо легкоатлетичної складової НСК «Олімпійський»?
 
У нас є концепція, яку ми зараз допрацьовуємо. Вона полягає в тому, щоб провести реконструкцію верхнього поля (стадіону «Атлет»), а також обладнати поруч з НСК «Олімпійський» на Черепановій горі великий сучасний метальний комплекс. Ця ідея підтримується Міністерством молоді та спорту, у нас є порозуміння з Федерацією футболу України, з якою ми координуємо наші зусилля. Адже стадіон використовується в основному нашими двома видами спорту. Я вважаю, що у 2016-му ми зробимо декілька кроків у цьому напрямку. Не впевнений, що ми зможемо все закінчити цього року, оскільки це достатньо великий обсяг робіт. Але частина робіт буде зроблена. Ми розраховуємо, що у 2017 році НСК «Олімпійський» буде запущено як повноцінний легкоатлетичний об’єкт, який буде спроможний приймати змагання високого рівня, в тому числі міжнародні. І у нас буде окрема програма, пов’язана з їх проведенням.
 
Окрім того, у нас є вагомі підстави сподіватися на завершення реконструкції стадіону «Трудові резерви» і початок реконструкції стадіону «Метеор» в Дніпропетровську. Спільно з нашими колегами ми домоглися повернення у Львові Інституту фізкультури стадіону СКІФ. Щодо Львова у нас є серозні плани, пов’язані як з завершенням реконструкції цього стадіону, так і з реконструкцією велотреку-легкоатлетичного манежу СКА. Тут є підтримка і розуміння Міністерства оборони, ми тісно взаємодіємо з відповідними його підрозділами. У нас також намічене будівництво стадіону на базі «Тисовець» в горах, що дасть змогу отримати гірську базу. Є зрушення щодо реконструкції стадіону ЦСКА в Києві.
 
Окрім того ми давно вже ведемо роботу і продовжимо її, щоб з’явилися сучасні легкоатлетичні споруди на Закарпатті. Є також напрацювання в інших регіонах, але вони ще не на стільки відпрацьовані, щоб зараз про них говорити з такою впевненістю, як про попередні.
 
ПРО МІЖНАРОДНІ ПОДІЇ В УКРАЇНІ
 
– Спортивна арена – це те що можна, так би мовити, «помацати» руками на національному рівні. Але українці вже давненько не були свідками міжнародних подій на своїй землі. Коли вони можуть повернутися в Україну?
 
– Одне зі стратегічних завдань федерації – це залучення в Україну міжнародних змагань та заходів різного рівня, і ми вбачаємо у цьому серйозну допомогу у розвитку нашої справи. Коли ми приймаємо такі заходи, ми можемо показати закордонним гостям Україну і її можливості, розраховувати на підтримку цих людей у майбутньому. Також це корисно з боку нашого внутрішнього розвитку, оскільки це завжди певна встряска, перевірка наших організаційних можливостей, суддівських кадрів, наочна повірка наших спортивних кондицій, коли ми перед своїми вболівальниками змагаємося з найкращими атлетами Європи чи світу. Окрім того, проведення таких заходів завжди дає сплеск розвитку виду спорту – увага преси, керівництва, батьків, які приведуть дітей у секції. Тобто, це важливо для нас. І минулого року ми, після певної перерви, пов’язаної з усім зрозумілими причинами, повернулися до реалізації цієї стратегії. Вже цього року у нас відбудеться низка заходів, поки що це не змагання, а різного роду засідання.
 
Також ми будемо боротися за право проведення в Україні різних міжнародних змагань. Тут нам потрібно подолати багато перепон, і вони як в середині країни, так і за її межами. Наш нещодавній досвід боротьби за право проведення командного чемпіонату світу є яскравим цьому підтвердженням. Багато хто з членів Ради ІААФ не голосував за нас, бо був у полоні нав’язаних ЗМІ стереотипів. Вони вважали, що у нас по усій країні їздять танки, стріляють, і через це вони не були готові нас підтримати. Цей момент нам також потрібно руйнувати. Нам потрібно руйнувати стереотип нещасної країни, яка погрузла в проблемах і не спроможна нічого створювати. І ми твердо налаштовані це робити. На найближчому Виконкомі наприкінці січня ми сформуємо чіткий перелік міжнародних змагань, на боротьбі за отримання яких ми зосередимося. Тут у нас є гарна взаємодія з Мінмолодьспорту, низкою територіальних ФЛА, які хочуть це робити, відчувають у собі потенціал і готові витрачати сили, наприклад ті ж ФЛА Києва та Волинської області. Окрім того, ми маємо наміри провести в Україні низку міжнародних турнірів – це матчі, турніри на запрошення, і зараз ми активно працюємо над реалізацією цієї програми. Декілька міжнародних матчевих зустрічей вже включено в цьогорічний календар ФЛАУ. Також ми хочемо створити декілька міжнародних змагань за запрошеннями, які за рік-два могли б стати вже повноцінними змаганнями мінімум європейської серії.
 
Окремо слід сказати, що у нас є попередня домовленість з ЄА щодо повернення нам права проведення Кубку Європи зі спортивної ходьби.
 
– Маєте на увазі той Кубок Європи, який повинен був відбутися у 2015-му в Івано-Франківську, але який перенесли в Мурсію?
 
– Була домовленість, що ми заслужено отримали право проведення цих змагань, але ЄА змушена була їх перенести до Іспанії у зв’язку з тими трагічними подіями, які відбувалися у нас. Наголошую, це право у нас не було відібрано, і зараз ми ведемо перемовини, щоб його нам повернули.
 
– Ви вже мимохідь торкнулися теми боротьби за право проведення командного чемпіонату світу зі спортивної ходьби, яка тиждень тому завершилася перемогою італійської столиці. Які ще ви отримали уроки, досвід на майбутнє з тієї швидкоплинної передвиборчої кампанії?
 
– Перш за все нагадаю, що ми вже маємо достатньо великий досвід подібної боротьби і успішного проведення великих міжнародних змагань. Хочу нагадати, що в Україні зовсім нещодавно відбувся юнацький чемпіонат світу. У нас настільки останні роки були насичені подіями, що, здається, це було в іншому житті. А Донецьк приймав ту світову першість усього 2,5 роки тому. Тому не можна говорити, що щось було для нас відкриттям, зіштовхнувшись з яким ми розгубилися. Ми були добре готові. Але, дивіться: з одного боку Італія, яку усі люблять, яка багато разів підтверджувала свою любов до легкої атлетики і уміння на найвищому рівні проводити найкращі змагання. З іншого боку – Україна з її проблемами, війною, усілякими труднощами. І нас розділило з Римом усього 5 голосів. Я вважаю, це достойний результат. Так, нам хотілося виграти, але ми не маємо намірів засмучуватися і посипати голову попелом. Наші наміри – далі рухатися, доводити своє право на «європейськість», і підтверджувати свої бажання проводити подібні заходи.
 
ПРО ФІНАНСУВАННЯ ЛЕГКОЇ АТЛЕТИКИ
 
– Наприкінці минулого року було ухвалено та підписано Президентом України держбюджет-2016. Чи можете сказати, на якому рівні буде фінансуватися легка атлетика цього року?
 
– Точні цифри поки що назвати не можу, оскільки остаточно вони ще не доведені офіційно. Але зі впевненістю можна говорити, що грошей у порівнянні з минулим роком буде більше. Тут нам слід подякувати Мінмолодьспорту за дві речі. За те, що було введено формульний підхід до розподілу коштів, і сьогодні суми, які отримують види спорту, залежать не від волі чиновників, а виключно від спортивного результату. А легка атлетика його має. Друге – Міністерству вдалося відстояти збільшення фінансування державою спорту на достатньо пристойну суму, майже в півтора рази. Це перш за все кошти, пов’язані з олімпійською підготовкою. І оскільки легка атлетика – вид спорту №1 сучасних Олімпіад, то вона отримає своє. На сьогодні українські спортсмени здобули 103 ліцензії для участі в Ріо-2016. З них половина – на рахунку легкоатлетів.
 
Другий момент, дуже важливий, про який слід говорити, в цьому році ми хочемо закріпити принцип – не просто легка атлетика знає суму, яка їй виділена, а щоб кожен спортсмен і кожен тренер знали, скільки грошей конкретно для них передбачено на підготовку. Я буду дуже наполегливим у своїх вимогах до тренерського штабу щодо реалізації цієї концепції. Я розумію, що далеко не всі головні та старші тренери у захваті, але ми маємо припинити спортивно-кріпосне право – когось беру на збори, когось не беру. Минулого року ця модель була вже розроблена і затверджена Виконкомом ФЛАУ. В загальних рисах – кожен спортсмен, виступаючи на чемпіонатах України та офіційних міжнародних змаганнях, набирає певну кількість балів, які потім є основою для розрахунку суми, яка виділяється на його підготовку. Таким чином ми виводимо певний коефіцієнт корисності. Не просто «спортсмен гіпотетично може показати гарний результат», а він конкретно виступав за збірну країни, конкретно відпахав, можливо, приніс в жертву якісь свої інтереси, в тому числі і виступи на комерційних стартах.
 
– А якщо атлета на рік вибила травма, значить він наступного року нічого не отримає?
 
– Система для того і існує, щоб вона працювала як система. І якщо потрібно робити якісь виключення, то вони лише підтверджують правила. В концепції, яку ми розробили, передбачений певний відсоток коштів, який має залишатися в розпорядженні тренерського штабу нерозподіленим для вирішення подібних питань. Хтось був травмований і повертається в спорт, у когось були якісь інші обставини, хтось лише щойно показав результат і його потрібно підтримати. Тому створюється подібний фонд, і головні тренери, фахівці матимуть право приймати рішення щодо його розподілення. Але в цілому ми намагаємося створити систему, коли ступінь впливу головних і старших тренерів на добробут спортсмена не така велика, як була раніш.
 
Також ФЛАУ продовжуватиме брати участь в державному експерименті, і зараз багато сил фахівців федерації витрачається на те, щоб ідентифікувати усі ті невідповідності, протиріччя, які інколи зустрічаються в існуючій нормативній базі. І систематизувавши їх, передати в Міністерство для майбутнього, за підсумками експерименту, внесення змін в чинне законодавство.
 
– Як довго триватиме експеримент?
 
– До кінця 2016 року.
 
ПРО СКЛАДИ ЗБІРНИХ КОМАНД УКРАЇНИ НА ГОЛОВНІ СТАРТИ СЕЗОНУ
 
– Минулого року політика ФЛАУ була – на чемпіонати світу, Європи у різних вікових групах їдуть усі атлети, які виконали критерії відбору, тобто команди укомплектовувался по максимуму. Це правило буде збережене?
 
– Так, ми його збережемо. Ми однозначно бачимо в ній більше плюсів, ніж мінусів. Ми не боїмося критики, ми свідомо йдемо на це, знаючи, що частина людей буде критикувати нас і говорити про спортивний туризм. Для мене особисто не дуже зрозумілою була стратегія, коли ми левову частку бюджету витрачали на підготовку атлетів, які потім не брали участі в жодному міжнародному старті. Це абсурдно, процес заради процесу. Ми переконалися в тому, що наша політика максимально великих команд приносить позитивний результат, люди отримують міжнародний досвід, розвиваються тренери, школи на місцях, більше уваги приділяється легкій атлетиці і ми однозначно будемо це продовжувати. Рівно таку практику ми будемо пропонувати НОКу стосовно Олімпійських ігор – щоб усі спортсмени, які виконали олімпійський норматив, були представлені в Ріо.
 
ПРО КОНСОЛІДОВАНИЙ ЗАЛІК
 
– Питання, яке хвилює багатьох у світі спорту – скасування консолідованого заліку. Ця дата постійно переноситься. Чи буде він врешті решт скасований, чи відомо вже дату, чи, можливо, вирішено залишити цю практику?
 
– Багато речей, які відбуваються в легкій атлетиці і реалізуються нашою командою – новаторські, реформаторські. Коли ми почали цей шлях, розуміли, що буде не просто, але все одно йдемо. Бо вбачаємо у цьому єдино можливий шлях до того, щоб не виживати, а нарешті прийти до світла і до реальних досягнень у спорті. Багато що зроблене в середині самої ФЛАУ. Але не можливо огородити Федерацію легкої атлетики від усієї країни, від іншого спорту, і намагатися тут будувати такий собі оазис, який ніяк не буде пов’язаний з рештою спортивного світу України. Більшість змін не можливо реалізувати виключно у ФЛАУ, вони повинні бути реалізованими у всій системі українського спорту. І я особисто продовжую вважати, що український спорт потребує докорінних змін. Їх можна назвати європейською інтеграцією, десовєтізацією, як завгодно, але суть їх зводиться до одного – ми мусимо відмовитися від стереотипів і непрацюючих моделей минулого і дивитися в майбутнє, орієнтуючись на найкращі європейські моделі.
 
Консолідований залік продовжує існувати де-юре і де-факто. На мою думку – нажаль. Я докладаю максимум зусиль, щоб це закінчилося якомога раніш. Рішення такі приймаються не швидко, з деяким запасом, етапом переходу. І боятися, що завтра різко щось зміниться у цьому сенсі, і спортсменам доведеться за день-два вирішувати питання своєї приналежності до того чи іншого регіону, не потрібно. Але ми для себе маємо розуміти – консолідований залік це форма обману та приписок. Другий момент – консолідований залік це не цивілізована і не прогресивна модель, яка решті решт веде до руйнування спорту.
 
Кількість спортсменів в українському спорті та в легкій атлетиці зокрема не змінюється у зв’язку з наявністю чи відсутністю консолідованого заліку. Кількість грошей в українському спорті також не змінюється у зв’язку з наявністю чи відсутністю консолідованого заліку. Що ж змінюється? Зміниться кількість чиновників, які відчитуються за одну й ту ж нагороду. Насправді спортсменів та тренерів обманюють, коли кажуть, що якщо скасують консолідований залік, ви не будете отримувати тих грошей, які маєте зараз. Просто відбудеться перерозподіл. Якщо область раніш частину грошей витрачала на своїх атлетів, а частину на «варягів», то ті гроші, які залишаться у разі скасування консолідованого заліку, будуть перерозподілені між своїми атлетами, більше вони нікуди не дінуться. І так відбудеться в кожній області. І спортсмени в результаті отримають від однієї області стільки ж, скільки зараз отримують в сумі від двох областей.
 
Що ж тоді зміниться? Зміниться ситуація для чиновників, які звітують перед своїм керівництвом. В першу чергу це начальники облуправлінь. Який один з головних критеріїв їх роботи? Це кількість олімпійців та кількість нагород, які ті здобувають. І у чиновників є два шляхи досягнення результату. Перший – дуже важкий та громіздкий. Вони мають будувати спортивні споруди, вибиваючи для цього кошти, навчати тренерів, створювати їм умови, усіляко піклуватися про них, і через якийсь час вони нарешті отримають результат, за який не буде соромно. Другий шлях більш простий. За рік-два до Олімпійських ігор швиденько зробити паралельний залік, організувати декілька зборів, відірвавши кошти у своїх же атлетів, і таким чином відзвітувати про медалі. Я тут ні у якому разі не хочу сказати, що начальники управлінь погані. Вони – менеджери. І як будь-який менеджер вони обирають оптимальний шлях для досягнення результату. Зрозуміло, що за наявності консолідованого заліку вони будуть постійно йти другим шляхом. Але він однозначно руйнівний для українського спорту. Тому моя позиція, що консолідований залік потрібно скасувати, причому зробити це ще до Олімпійських ігор, щоб не дати можливість зараз певним людам відзвітувати, що у них все добре і таким чином замилити очі своєму керівництву. Не так все у нас добре, ми самі себе обманюємо.
 
ПРО ІНШІ ВДОСКОНАЛЕННЯ
 
– Також, коли ми говоримо про плани на наступний рік, треба говорити про наші антидопінгові програми. Ми жорстко і твердо налаштовані продовжувати боротьбу з допінгом, не дивлячись на імена, досягнення, інші обставини. Ми будемо продовжувати цю боротьбу, яка складається з двох складових – освітня програма, роз’яснення (що не можна, як слід себе вести тощо), з іншого боку – достатньо жорстке і нестерпиме відношення до будь-яких порушень.
 
Також ми активно працюємо над тим, щоб змінити систему національних змагань. У цьому напрямку вже частина роботи проведена, але на нас ще очікують серйозні зміни. Ми хочемо, щоб у нас виникли наші національні Гран-прі – зимові, літні, з кросу…
 
– Минулого року з різних дисциплін проводилися етапи Кубку України. Але, бувало, коли на етапі Кубку України зі ста учасників 80-90 виступало місцевих, що недотягувало до рівня національних змагань.
 
– Це була неправильно обрана концепція. Тут серйозні завдання стоять перед нашим комітетом змагань, відповідним департаментом офісу ФЛАУ, ми вже багато з цього приводу спілкувалися. Вважаю, що 2016 рік буде роком появи більш-менш осмислених концепцій і початку їх реалізації.
 
Ми також працюватимемо над тим, щоб у нас з’явилися міжнародні судді в різних категоріях, продовжуватимемо освітні програми для тренерів, спортсменів, організаторів змагань, керівників федерацій.