Українська збірна зі спортивної ходьби на 50 км на командному чемпіонаті світу вкотре довела, що є однією з найсильніших у світі, коли виграла срібні медалі. До вісімки найсильніших в індивідуальному заліку потрапив Іван Банзерук.
Саме Банзерук в останні роки є найсерйознішим суперником рекордсмена України на цій дистанції Ігоря Главана. За словами Івана, така конкуренцію між спортсменами лише на трасі. І завдяки ній ми і пишаємося успіхами не лише кожного з них, а й усієї команди.
Виправте, якщо помиляюся: зазвичай ви починаєте дистанцію не в лідируючі групі і починаєте її наздоганяти вже після 25-30-го кілометру.
Так, тут краще почати повільніше і потім, ближче до фінішу, наздогнати суперників. 50 кілометрів – це не 20. Це там потрібна швидкість, а у нас така дистанція, на якій дійти до фінішу – вже результат. І лише завдяки цьому можна потрапити навіть до двадцятки найсильніших.
Тобто йдете, орієнтуючись саме на свій результат, а не на суперників?
Завжди починаю йти, на що готовий. Відштовхуюсь від самопочуття. У Римі стартував – і щось не «пішло», тяжко було. От на чемпіонаті Європи у Цюриху було настільки класно: долав усю дистанцію, як кажуть, не дихаючи! А в неділю… Функціонально був готовий дуже сильно, з диханням було все добре, але в ногах була така важкість.
У Римі надзвичайно багато спортсменів не фінішували: хтось зійшов з дистанції, когось дискваліфікували. Як у вас складаються стосунки з суддями?
Техніка ходьби у нашому виді відіграє надзвичайно важливу роль. Я йшов і старався, щоб у суддів не було претензій до мене. Інколи вони бувають, як на чемпіонаті світу у Москві, коли мене зняли з дистанції. Після того на кожному старті буквально викроковую кожен крок.
Кажуть, українські судді досить суворі. Тим самим готують вас до міжнародних змагань?
На чемпіонаті України судді інколи бувають ще суворіші, ніж на чемпіонаті світу (посміхається).
А як щодо чесної боротьби з боку суперників? Правила fairplayне порушують?
Ні. Судді ж усе бачать і «схалявити» не дадуть. Тому все по-чесному.
Очікували, що переможцями командного чемпіонату світу стануть саме італійці?
В принципі, так. Вони виступали вдома, у них у складі йшов олімпійський чемпіон Алекс Швацер, який повернувся після дискваліфікації. Напевно, десь після перших десяти кілометрів уже було зрозуміло, що італійці переможуть. Для нас же з командою важливо було фінішувати якомога ближче до призових місць і здобути олімпійську ліцензію.
Це буде ваша перші Олімпіада. Що чекаєте від неї і як будете готуватися?
У Ріо сподіваюсь покращити свій особистий рекорд. Принаймні, буду прагнути це зробити. Але як складеться, якою буде погода, ніхто не може сказати з упевненістю.
А як готуватимуся? Найімовірніше, тренуватимуся у горах Туреччини. Через три тижні поїду в Іспанію, де виступлю на «двадцятці» у Ла-Коруньї. Будемо йти разом з Ігорем Главаном, як завжди. Але суперники ми лише на трасі. Поза нею нормально спілкуємося, та й на зборах часто буваємо разом.
