Ольга Аксьонова – про програму Global Sports Mentoring Program і участь у ній

52
З 4 жовтня по 11 листопада, керівник департаменту розвитку ФЛАУ Ольга Аксьонова брала участь у програмі Global Sports Mentoring Program, організованій державним департаментом США.

 
Наразі Ольга працює над реалізацією свого плану і у першій частині інтерв’ю ділиться з читачами сайту ФЛАУ розповіддю про саму програму, участь у ній і про те, за яким принципом вибирали її учасників.
 
– Тема наставництва на сьогодні дуже популярна у США і Європі. Метою програми Global Sports Mentoring Program є посилення можливостей молодих жінок-лідерів, щоб ті допомагали іншим через спорт. Фінансується вона державним департаментом США і реалізовується на базі університету Теннессі, – розповідає Ольга Аксьонова. – Цього року на участь у ній претендували 74 країни (щороку їхня кількість різна), але, так би мовити, у фінал нас вийшло лише 16.
 
Про алгоритм відбору учасників. На посольства США у різних країнах відправляють запрошення для участі у програмі. Після цього вони надсилають запити на орган, який відповідає за спорт – у нас це Міністерство молоді та спорту України, – а той, відповідно, у різні спортивні організації. Так запит потрапив і у Федерацію легкої атлетики України.
Згідно з вимогами, кандидати повинні бути не старші 40 років, вільно володіти англійською, працювати у сфері спорту і мати можливість підніматися кар’єрними сходами своєї організації. Отримавши кандидатури, Міністерство молоді та спорту України передає всі дані у посольство США в Україні, а далі починається ціла низка інтерв’ю.
 
Учасників програми відбирали безпосередньо організатори. Зі мною проводили скайп-інтерв’ю, потім внесли у шорт-лист. Нас дуже ретельно вивчали, зокрема, по нашим сторінкам у соціальних мережах. Як потім жартували організатори програми, вони буквально жили на них. Насправді, це дуже важливо, оскільки необхідно підходити не лише по професійним якостям, а й по людським, адже програма передбачає роботу у групі.
 
Безумовно, на мою користь зіграв і той факт, що я упродовж восьми років працювала в ООН над програмою рівних можливостей та прав жінок в Україні. Тобто я працювала з обома напрямками, в мені злилися гендер і спорт, що для програми Global Sports Mentoring Program дуже важливо.
 
Зрештою, серед кандидатів з 74 країн залишилося лише 16 жінок, які й стали учасницями програми.
 
Про підбір наставників. Кожному учаснику програми Global Sports Mentoring Program підібрали наставника. Насправді, механізм їх вибору – це той момент, який команда університету Теннессі хотіла б дещо змінити. На сьогодні це відбувається так: спочатку обирають 16 наставників. До них теж є свої вимоги, це успішні жінки з престижних великих американських компаній. І вже під них підбирають учасників програми.
 
Це, звісно, ускладнює завдання, адже може бути чудовий кандидат на участь у програмі, але для нього не буде наставника і на цей рік він не зможе взяти участь у програми. Вони ж обов’язково мають співпадати у роді діяльності, щоб від того була користь. Якщо, наприклад, звести учасника, пов’язаного з баскетболом, з наставником з НХЛ, то це точно не дасть бажаного результату і буде не надто цікаво обом сторонам. І команда університету Теннессі прагне до того, щоб спочатку обирати учасників, а вже потім шукати для них наставників.
 
Саме наставники наприкінці програми допомагають нам з написанням плану нашого проекту. Тобто це презентація того, з чим ми хочемо повернутися додому і у якій сфері, як вони глобально говорять, змінити світ. Він пишеться за підсумками всього того, що ми побачили і вивчили упродовж програми.
 
Про завдання програми Global Sports Mentoring Program і її ввідний курс. Основний акцент програми зроблено на посилення можливостей жінок-лідерів, на допомозі іншим жінкам через спорт. Чому саме спорт? Тому що це дуже сильний інструмент. Крім безпосередньо спортивної складової, він містить у собі ще багато всього. Зокрема, його можна використовувати для вирішення багатьох соціальних питань. Ми ж розглядали його з точку зору жіночого лідерства.
 
Упродовж першого тижня у нас був ввідний курс у Вашингтоні. Кожний розповідав про себе, ми працювали над темою планів наших проектів, бо їхня ідея була у кожного з нас, але остаточно вона сформувалася лише там. У нас були тренінги з ораторського мистецтва, тренінги для керівників і по написанню проектів. Навіть тренінги з самооборони! Взагалі, досить багато займалися спортом. Зранку ми ходили на йогу у повітрі. Нею ми займалися в одній з найбільших і найвідоміших мереж фітнес-центрів у США. Там же займалися боксом. У кімнаті, де проходили наші заняття, займалися йогою. Ще у нас був нічний велотур містом.
 
Програма дуже добре побудована. Це не лише сидіння годинами за столами. У нас обговорення чергувалися з заняттями спортом, розвагами.
 
Ми також взяли участь у проекті з людьми з вадами зору: грали у гру з м’ячем, це була суміш футболу і боулінгу. Нам на очі вдягали маски, щоб ми відчули себе на місці цих людей. Це було одночасно і моторошно, і корисно. У таких ситуаціях дуже добре розумієш, через що проходять ці люди. І якщо вони стільки всього можуть робити і при цьому нічого не бачать, то скільки ж усього можемо зробити ми?!
 
Про саміт ESPNW. Після надзвичайно насиченого першого тижня на нас чекав саміт у Лос-Анджелесі, організований компанією ESPNW.  ESPN – компанія, яку знають у всьому світі. Перш за все, завдяки їхнім спортивним каналам. «W» означає «жінки». Тобто це компанія, яка фокусується на розвитку жінок.
 
Цей саміт проходив уже всьоме. Участь у ньому брали топ-менеджери спортивної сфери у США, спортсмени-олімпійці і паралімпійці, спортивні журналісти, голови компаній. Усього участь у саміті взяло понад п’ятсот учасників. Там були багатоборці Ештон Ітон і Бріанна Тісен-Ітон. Коли вони дізналися про те, що я з України, відразу почали передавати вітання подружжю Касьянових.
 
Організація саміту була просто фантастична! Було обране шикарне місце, все зроблено ідеально. Під час саміту було дуже багато панельних дискусій. Взагалі, це той захід, де дуже добре налагоджувати корисні контакти.
 
Надзвичайно сильним моментом була та мить, коли ми, учасниці Global Sports Mentoring Program, піднялися на сцену у національних костюмах. Нас кілька разів попереджали, щоб ми їх не забули. Якщо я була у вишиванці і звичайній спідниці, то у деяких дівчат костюми зайняли половину валізи. Дівчинка з Південної Кореї була у ханбоку, це просто неймовірне вбрання! Дівчині з Нової Зеландії свекруха пошила накидку з пір’я птахів, як в аборигенів. Всім було дуже цікаво. Нас представили як учасників програми, ми сказали про себе по кілька слів. Там же було й багато наших наставників, зокрема моя – Шонна Браун. Саме на саміті ми вперше зустрілися і познайомилися.
 
Про менторинг в America East Conference. Ту частину програми, яка була присвячена нашій роботі з наставниками, я проходила у Бостоні, у компанії під назвою America East Conference. Це ніби федерація з вузівського спорту. Вони ведуть дев’ять університетів і займаються питаннями 17 видів спорту, представленими в них. І у них все чітко поділено на жіночий і чоловічий спорт, на це робиться значний акцент. За великим рахунком, їхня діяльність дуже схожа на діяльність національної федерації з виду спорту. Вони так само організовують змагання, займаються розвитком атлетів, пошуком спонсорів тощо. І хоча робота національної федерації глобальніша, в America East Conference було багато того, що можна і варто запозичити.
 
Я відвідала два університети, спілкувалася з представниками їхніх кафедр на тему того, як вони працюють зі спортсменами. Ми літали в Нью-Йорк на зустріч з компанією, яка шукає спонсорів для America East Conference. Тобто у них цим питанням займається окрема величезна компанія! Фінансування команди ведеться повністю з бюджету університету, а спонсорські кошти їм необхідні, наприклад, для проведення змагань чи інших спортивних заходів.
 
Чи можна щось запозичити з їхнього досвіду при пошуку спонсорів в Україні? Людина, яка якраз цим і займається, дала мені кілька корисних порад. Одна з них така: не потрібно «продавати» окрему збірну і масовий спорт. Це повинна бути одна велика цукерка. Зокрема, він говорив про корпоративну соціальну відповідальність, яка з кожним роком набуває все більшої популярності й актуальності й у нас. Тобто якщо спонсор купить банер чи якусь наліпку на футболку, він тільки й вираховуватиме, скільки це коштує і чи варто то купувати. Зовсім інша справа, коли людина «купує» здоровий спосіб життя, а разом з ним це і дитячий, і доросли спорт, і національна збірна. У такому випадку все це набуває зовсім іншого відтінку.
 
Зараз ми готуємо нову презентацію для спонсорів. Потрібно, щоб вони побачили, як усе є насправді, що ми не ходимо з протягнутою рукою і просимо, щоб нам щось дали, а що у нас є багато чого, що ми можемо запропонувати. Люди хочуть бути частиною чогось більшого, прагнуть бути корисними, а не лише заробляти гроші. Спорт для цього підходить якомога краще. Наша співпраця може стати дуже вигідною обом сторонам.
 
Про враження від програми. Насправді, я дуже скептично ставлюся до різних тренінгів керівників. Але програма Global Sports Mentoring Program – це однозначно виняток з правил. Ти настільки проникаєшся тим, що там відбувається, тебе так сильно мотивують!.. Командою людей, які це організовують, можна лише захоплюватися! Вони нам забезпечили просто неймовірну підтримку. Коли ми роз’їхалися по місцях, де живуть і працюють наші наставники, вони щодня нам телефонували, цікавилися, чи все у нас добре, чи всього вистачає, які у нас стосунки з наставниками. Вони виконують величезний обсяг роботи, надзвичайно сильно допомагають і підтримують. Якщо все це охарактеризувати коротко, то це якраз і був справжній розрив шаблонів.
 
Один з найсильніших в емоційному плані моментів той, коли на першій зустрічі нас сидить 16 учасників і ти розумієш, що крім мене є ще 15 таких самих людей з усього світу, які б хотіли у своїх країнах змінити щось на краще.
 
У заключні три дні від нас намагалися отримати максимальний фідбек. Для організаторів програми було дуже важливо почути, що було добре, що нам, навпаки, не дуже сподобалося. Вони дійсно прагнуть до постійного вдосконалення. І те, що ми поїхали зі США, зовсім не означає, що програма закінчилася. З нами весь час підтримують зв’язок. Проекти реалізовуються. Успіх програми – 94 відсотки. Тобто 94 відсотки людей, які брали участь у Global Sports Mentoring Program, змогли реалізувати свої ідеї. І ми, впевнена, ще поліпшимо цю статистику.
 
Про план проекту і про шляхи його реалізації читайте у другій частині матеріалу вже найближчим часом на сайті ФЛАУ.