Ігор Гоцул – про перспективи появи нових арен в Кропивницькому, Запоріжжі та Дніпрі й організацію змагань на новому рівні

11
Минулого тижня президент Федерації легкої атлетики України Ігор Гоцул здійснив робочу поїздку до Кропивницького, Запоріжжя та Дніпра. Основною її метою було сприяння розвитку легкоатлетичної інфраструктури та покращення якості проведення змагань.
 
– Кропивницький я відвідав разом з Міністром молоді та спорту України Ігорем Ждановим, – розповідає Ігор Гоцул. – Там ми в першу чергу зустрілися з мером міста та головою облдержадміністрації. У місті побудовано чудовий стадіон «Зірка», один з двох в Україні, сертифікованих ІААФ. Це, безумовно дало поштовх розвитку місцевої легкої атлетики. Зокрема, в Ріо-2016 в перше в історії наш вид спорту представляли два атлети з Кіровоградщини. Але стадіон може використовуватися лише влітку, і в зимовий період атлетам практично не має де тренуватися. Тому ми розмовляли про те, що у місті необхідно побудувати легкоатлетичний манеж, який дозволить зробити тренувальний цикл замкнутим.
 
– На скільки це реально?
 
– Це більш ніж реально. Вже навіть визначилися з місцем. Ми оглянули спортивний зал обласної СДЮШОР №2, спеціалісти федерації вже провели тут вимірювання, зробили пропозиції щодо проекту. Там цілком «лягає» тренувальний манеж, який дозволить вирішити завдання розвитку легкої атлетики.
 
– Отже, це буде реконструкція вже існуючого манежу?
 
– Якщо бути точним, то це буде реконструкція спортзалу, переобладнання його в манеж. Ми отримали завірення від керівництва області та міста, що цього року цей проект буде запущено. У свою чергу ми розповіли, як його можна частково профінансувати через державні програми, запропонували свою допомогу щодо відстоювання тих проектів, які будуть подані областю.
 
 
Другий момент, про який йшла мова в Кропивницькому – проведення цьогорічних змагань з легкої атлетики. Ми не повною мірою були задоволені тим, як це відбувалося минулого року, тим більше це контрастувало з високою планкою, встановленою нашими волинськими колегами. Основні наші претензії сходилися до того, що ми не бачили зацікавленості області та міста в тому, щоб у Кропивницькому проводилися національні чемпіонати. Під час розмови ми пояснили, чому це вигідно регіону, які можуть бути наслідки у разі відмови від проведення таких змагань. Також ми зустрілися з керівництвом футбольного клубу «Зірка», який володіє стадіоном. Ми знайшли усі необхідні компроміси, вибудували програму підготовки і критерії нашої успішності, тому далі будемо вже рухатися в руслі тієї складеної дорожньої карти.
 
– Наступним пунктом вашої подорожі було Запоріжжя. Які у вас залишилися враження від командного чемпіонату України у приміщенні?
 
– Звичайно, найяскравіші емоції викликав виступ Аліни Шух. Світовий рекорд – це завжди непересічна подія. Символічно, що встановила його Аліна за декілька годин після того, як їй було вручено відзнаку ФЛАУ «Найкраща молода легкоатлетка України-2016». Я також з задоволенням виконав ще одну почесну місію – вручив нагороди Європейської Атлетики тренерам,  Майї Шух (наставниці та матері Аліни) й відомому дніпровському фахівцю Анатолію Орнанджи. Завжди приємно, коли наші спортсмени та тренери виходять на такий рівень, коли гідно виглядають на фоні своєї закордонних колег. Такі відзнаки працюють на престиж легкої атлетики і є стимулом для людей, які працюють у нашому виді спорту. Тому ми намагаємося проводити такі вшанування публічно, щоб додатково мотивувати членів нашої легкоатлетичної сім’ї.
 
 
Чимало часу при приділили з нашими партнерами та друзями з металургійного комбінату «Запоріжсталь», з яким ми декілька років тому підписали меморандум про співробітництво. Його результатом стали серйозні покращення умов тренувань та проведення змагань. Ми з задоволенням констатували, що у нас є взаємне вдоволення співпрацею і є бажання її розвивати. Було обговорене спільне бачення майбутніх заходів. Викликало розуміння наше бажання проводити усі змагання на сертифікованих спорудах. Міжнародна сертифікація – це дуже не простий процес, але ми будемо шукати шляхи для його здійснення. Також ми обговорили підтримку комбінатом провідних спортсменів області – це стипендії, різні програми, закупка інвентарю та обладнання, щоб зробити умови для підготовки ще кращими.
 
Взагалі Королева спорту традиційно добре себе почуває в Запоріжжі. Але завжди є над чим працювати. Я не зовсім залишився задоволений рівнем організації командного чемпіонату України. Ми попросили організаторів та суддівську колегію додавати. Зараз це – звичайні для нас змагання з легкої атлетики, але потрібно впроваджувати щось нове, елементи шоу, видовищності, яскравих подій, які б могли зацікавити глядачів.
 
Також серйозна розмова у нас відбулася з керівництвом області та міста. Як завжди, в центрі уваги була спортивна інфраструктура. У нас є обіцянки керівництва регіону по двом спортивним об’єктам, які найближчим часом мають бути запущені. Це будівництво повноцінного легкоатлетичного стадіону з вісьмома доріжками в Запоріжжі, а також стадіону в Бердянську. Спеціально на цю зустріч прибув Бердянський міський голова. У нас відбулася конструктивна розмова і ми знайшли точки дотику щодо реалізації цих планів. Є однозначна зацікавленість міста, розуміння, в якому напрямку ми маємо рухатися, і зараз ми терміново готуємо усі необхідні проекти. Днями фахівці ФЛАУ виїдуть до Запорізької області для роботи з проектантами по цім спортивним об’єктам.
 
 
Також у мене були підстави подякувати керівництву області та міста за вирішення декількох нагальних питань. Зокрема, вони виконали свої обіцянки й вирішили питання невиконаних попередньою владою зобов’язань по квартирам для нашим дівчатам за успішний виступ в Лондоні-2012.
 
Окрім цього я побував в спортивному інтернаті. Нещодавно рішенням Мінмолодьспорту було скасовано консолідований залік, і одним з каталізаторів цього була ФЛАУ. Ми обговорили, як за нових умов вибудувати політику області, аби найкращі спортсмени не переїжджали в інші регіони, аби існуючі спортивні об’єкти працювали максимально ефективно. Вже сьогодні ми бачимо певні позитивні результати. Обласні керівники, і не лише спортивні, всерйоз задумуються про те, що потрібно зберігати своїх спортсменів. А це значить, що необхідно створювати їм умови як для тренувань, так і для гідного життя.
 
– Останнім часом дуже активно щодо розвитку легкоатлетичної інфраструктури почали працювати у Дніпрі. Ви туди вирушили з Запоріжжя. Які завдання стояли у вас в цьому місті?
 
– Перше – є певна затримка з реконструкцією стадіону «Трудові резерви», і нам потрібно було переконатися, що вона завершиться найближчим часом. Ми разом з керівництвом області, в підпорядкуванні якої знаходиться об’єкт, побували на ньому, ознайомилися з ходом реконструкції. У порівнянні з моїм минулим візитом там достатньо далеко просунулися, але є ще певні моменти, які необхідно зробити. Ми ще раз навели аргументи, чому цей стадіон потрібен не тільки легкій атлетиці, але ще більше місту та області. Я сподіваюся, що нас почули. Заступник голови Дніпропетровської ОДА Каміль Примаков гарантував нам, що цього року реконструкцію «Трудових резервів» буде завершено.
 
 
Був я ще на низці спортивних арен Дніпра. Що стосується керівництва міста, з яким у нас є домовленості по декільком об’єктам, то тут, що дуже приємно, вони все виконується. Буквально за декілька днів буде введено в експлуатацію манеж СДЮШОР №3, знакового місця для дніпровської легкої атлетики.
 
Просувається справа і в містах області. В Кам’янському (колишній Дніпродзержинськ), Кривому Розі, Павлограді активно обговорюються питання будівництва стадіонів.  Є воля і зацікавленість влади, і ми робимо все можливе, щоб максимально підтримати подібний рух і домогтися, аби врешті решт такі об’єкти там з’явилися.
 
 
Також ми відвідали Федерацію легкої атлетики міста Дніпро. Цього року тут відбудеться чемпіонат України з марафону. У нас відбулася конструктивна дискусія з різних організаційних питань. Амбіції у президента ФЛА Дніпра Марини Філатової величезні, тут хочуть вивести легку атлетику на новий рівень. Це гарний приклад активно працюючої міської федерації, який, певно, на найближчих семінарах для керівників територіальних ФЛА ми будемо наводити у якості прикладу для наслідування.
 
Фото Олесі Ковальчук