На командному чемпіонаті Європи з легкої атлетики, який 23-25 червня приймав Лілль (Франція), збірна України посіла шосте місце. А майже третина наших атлетів посіли у своїх дисциплінах місця в перших трійках.
Оцінити виступ нашої команди прес-служба ФЛАУ попросила державного тренера В’ячеслава Тиртишника:
– Гарний, достойний виступ. Посісти шосте місце – це те завдання, яке ми ставили перед собою напередодні поїздки. Тобто, ми його виконали. І ви бачили, що команда до останнього боролася за п’яту позицію. Як показує аналіз, якщо зібрати усіх наших найсильніших атлетів, то можна боротися і за першу трійку. Окрім цього, звичайно, необхідно попрацювати ще з видами, де ми посіли останні місця. Але загалом командний чемпіонат Європи показує загальний рівень розвитку професійної легкої атлетики в країні. І у нас він на рівні!
– Все ж таки, ситуація, зокрема, з аренами не найкраща. Компенсуємо її талантами спортсменів та високою кваліфікацію тренерів?
– Так, нажаль у нас не достатньо стадіонів, проблеми ще в деяких моментах. Але тим не менш ми шості. Це високий рівень.
– Хто для вас став у Ліллі найбільшим сюрпризом?
– Що стосується наших 11 призових місць – то це не сюрприз. Це гарно проведена робота – атлетів, їхніх тренерів, наша. Особисто відзначити когось важко. Усі, хто увійшов до перших трійок, молодці.
– Розкажіть детальніше про ці майже детективні історії з фальстартами та зняттям нашої естафетної команди чоловіків 4х100 метрів.
– Щодо фальстартів – це явний прорахунок організаторів або апаратури. Явні фальстарти зазвичай всі бачать. Але була низка фальстартів, яких насправді не було – некоректно реагували колодки. Організатори навіть потім вибачилися за ці недоліки. І що стосується нашої збірної, то, безумовно, Артем Шаматрін – молодець. Виступив він не дуже добре, але молодець, що поборовся за своє місце в забігу і, принаймні, приніс команді одне очко.
– А у Олесі Повх був явний фальстарт?
– Зовсім ні. І, певно, можна було йти і сперечатися з суддями. Але це був один з перших забігів на змаганнях. Ми й не підозрювали, що то винна електроніка. Потім вже атлети почали регулярно сперечатися. Інколи, як в ситуації з Артемом, це приносило результат.
– А щодо чоловічої естафети? Її спочатку дискваліфікували, потім повернули результат.
– Ми на власні очі з трибун бачили, що хлопці передали паличку на останніх метрах коридору, що їхньої помилки не було. І тому відразу після дискваліфікації команди пішли в технічний комітет і почали вимагати перегляду. Добилися цього, пішли в кімнату, де зберігалося відео з різних камер, переглянули його з суддями. І вони переконалися, що паличка стовідсотково була у коридорі.
Ми потім розмовляли на цю тему з Костянтином Рураком, який курує жіночу естафету, та відповідальним за чоловічу Віктором Бризгіним. Ми усі розуміємо, що ідеальна передача – на 18-19-му метрах. З одного боку – це дуже «валідольно». Але з іншого – дуже приємно, коли команда вибігає першою.
– 11 призових місць, шосте командне місце, але в той же час у Ліллі не було виконано жодного нормативу на чемпіонат світу в Лондоні.
– Нажаль, це так. Шкода, що зовсім трохи не вистачило до нормативу Сергію Смелику, Наталії Стребковій. Але це говорить про те, що цього року нормативи на чемпіонат світу дуже високі. Якщо навіть наші лідери Богдан Бондаренко, Андрій Проценко, Марина Бех, ще низка сильних атлетів досі без нормативів. В той же час вже у більш ніж 30 українців вони є. Згідно з критеріями відбору, нормативи у нас зараховуються до 23 липня. Отож, часу вдосталь, стартів також. Атлети продовжують набирати форму. І тому я сподіваюся, що усі наші найкращі спортсмени відберуться на чемпіонат світу і претендуватимуть там на високі місця.
