Анна Плотіцина: «Час вже «ламати» бар’єри»

19
Одним з найяскравіших результатів нещодавніх «Різдвяних стартів» стала перемога у бігу на 60 метрів з бар’єрами Анни Плотіциної. Представниця Київщини вже у попередньому забігу підтвердила свій норматив на чемпіонат світу-2018 у приміщенні – 8,14, а у фіналі «зняла» з цього часу ще шість сотих!
 
– Судячи з такого гарного часу, святкування новорічних свят у вас було не бурхливим?
 
– Я вам більше скажу – в мене 1 січня ще й був день народження. Але – лише краплинка шампанського, і все, продовжувати гострити зубки на новий сезон. Я рада, що з такого результату вдалося розпочати рік. Але чудово розумію, що головні старти ще попереду, запал треба на них берегти.
 
– Минулий рік ви розпочали з 8,19, і до чемпіонату Європи у приміщенні, де стали четвертою, «розігналися» до 7,92, особистого рекорду. На скільки амбітні плани зараз?
 
– На найважливіших змаганнях я завжди зупиняюся у кроці від п’єдесталу, від фіналу. Час вже «ламати» бар’єри, переступити через свої можливості. Підняти свій статус ще вище.
 
– На «Різдвяних стартах» ви також брали участь в забігах на «гладкі» 60 метрів, де, поступившись Христині Стуй, стали другою (7,51). Засмутилися?
 
– Якщо чесно, то ні. 60-метрівку я використовую для «вмикання» в бар’єрний біг. З радістю змагаюся в обох видах. Окрім того, на 60-метрівці є конкуренція, а це є додатковим стимулом для розвитку швидкісних показників.
 
– Щось принципово змінювали щось при підготовці до цього сезону?
 
– Залишили практично все як було, як орієнтир обрали мою виконану роботу в рік тому. Лише десь шукали нові вправи, більш зручні для мене, щоб швидше долати дистанцію.
 
– Більше працювали над стартом чи над фінішем?
 
– Над усім. Придивлялися до найдрібніших нюансів – руки, живіт, все.
 
– Знайшли, за рахунок чого можна скинути дорогоцінні соті секунди?
 
– Звичайно. Навіть суперпрофесіонали знаходять у себе помилки і працюють над їх виправленням. Якщо чесно, мене більше турбує літній сезон. Я не можу віднайти для себе той м’який перехід з зимових 60 метрів до літніх 100. Тому я більше в пошуку саме літнього бігу.
 
– Які далі плани на зиму?
 
– Ось зараз пробігли на «Різдвяних стартах», побачили себе. Тепер переглянемо з тренером відеозапис, проаналізуємо, і визначимося з точними планами щодо подальших стартів. Стартувати я хочу. Бо змагання – це найкращі тренування. Вони дають поштовх для вдосконалення, зростання.
 
– Ви з вашим тренером Олександром Паламарчуком вже перейшли в «автономне» плавання, чи ще продовжуєте співпрацювати з Сергієм Красовським?
 
– Від допомоги Сергія Федоровича з власної волі я ніколи не відмовлюся. Ми з ним дуже часто спілкуємося, бо це дуже грамотний фахівець, професіонал. Він може дати корисну пораду щодо будь-якої дистанції – все бачить, відчуває, що і де потрібно підкорегувати. Тому ми з ним увесь час на зв’язку.