Низка ЗМІ поширила інформацію про те, що Рада ІААФ на своєму засіданні в Буенос-Айресі включила Україну до групи з найвищим ризиком допінгу. Насправді це не повною мірою відповідає дійсності.
Декілька років тому український Національний антидопінговий центр було включено до переліку таких, які не відповідають вимогам ВАДА. Міжнародна асоціації легкоатлетичних федерацій (ІААФ), як один з рушіїв олімпійського спорту, відреагувала на це та включила Україну до переліку країн з посиленим антидопінговим контролем. З того часу ФЛАУ, Мінмолодьспорту та НАДЦ провели великий обсяг роботи, аби виправити ситуацію. Національний антидопінговий центр повернув собі відповідність вимогам ВАДА. На державному рівні було прийнято низку законодавчих актів, які регулюють антидопінгову діяльність в українському спорті. Всі ці зміни неодноразово були відзначені на міжнародному рівні, в тому числі і ІААФ.
З огляду на вищенаведений факт, на наше радянське минуле, коли існувало толерантне ставлення до допінгу у спорті, на близьке географічне розташування з Росією, з якою український спорт донедавна пов’язували тісні стосунки, а також на допінг-випадки, які й досі фіксуються у вітчизняній легкій атлетиці, ІААФ подовжує посилено моніторити нашу антидопінгову діяльність. Зокрема, українським атлетам, аби потрапити на чемпіонат світу-2019 та Олімпійські ігри-2020, як і раніш потрібно буд пройти щонайменше три позазмагальних допінг-контроля. Проте, як вже зазначалося вище, антидопінгова діяльність України за останні роки отримує від міжнародної легкоатлетичної спільноти лише схвальні відгуки. Отож маємо впевненість, що Федерація легкої атлетики України, Міністерство молоді та спорту й Національний антидопінговий центр у своїй боротьбі з допінгом у спорті рухається у вірному напрямку і з кожним кроком наближається до виходу з так званої «групи ризику».
