Після повернення з Марафону Морської піхоти (28 жовтня, США) команда українських військових і ветеранів Збройних сил України і Національної гвардії України провела прес-конференцію у Києві.
Участь у змаганнях взяли десять українців, які на війні отримали поранення, каліцтва і контузії. Відбір до команди відбувався у липні.
Один с основних «месседжів», які намагалися донести учасники змагань, – важливість реабілітації і повернення до мирного життя через спорт.
«Завдяки співпраці з ФЛАУ, учасники марафону після відбору мали можливість пройти фахову підготовку і отримати консультації від тренерів ФЛАУ,– говорить Костянтин Вінніченко, помічник Уповноваженого президента України з питань реабілітації учасників АТО Вадима Свириденка. – І що важливо, так це те, що команда повернулася зі США з дуже сильними емоціями – хлопці побачили, що у міжнародному суспільстві шанують українських воїнів. Вони привезли гордість від того, що представляли нашу державу».

Ми плануємо розповсюдити цей досвід по всій Україні. Такий проект уже працює у Хмельницькому. Крім того, всі змагання, які проводить ФЛАУ, відкриті для ветеранів. Наш календар на 2019 рік зверстаний, найближчим часом опрацюємо його з Вадимом Свириденком і визначимо змагання, у яких у них буде бажання взяти участь».
Про участь у Марафоні Морської піхоти у США розповіли Олександр Попруженко й Олександр Дарморос. Обидва на війні втратили зір. Попруженко пробіг 42 км, а Дарморос, який на війні також втратив одну з нижніх кінцівок, долав дистанцію 10 км.
«Раніше я не займався бігом, але почав наполегливо тренуватися і поставив собі за мету вибігти з чотирьох годин. Мій час був 3:59.59,– розповідає Олександр Попруженко. – Траса була важкою, з багатьма гірками, але я їх люблю. Коли біг, дійсно відчував гордість.

Я попросив Вільямса бути моїми очима на даній трасі і розповідати про все, що навколо мене, адже коли ще мав зір, то бачив картинки звідти. Тому коли біг, розумів, де саме і що навколо. Це було неймовірно!
Що б я хотів сказати… Хлопці, все можливо! Неможливо тільки тоді, коли забивають кришку гробу. Піднімайтеся!»
«Підготовка до марафону кардинально змінила режим дня, зараз я набагато краще себе почуваю, і не лише фізично. Найкращі реабілітація і відновлення – це спорт. Це підтверджують навіть психологи,– розповідає Олександр Дарморос. – Коли прокинувся у госпіталі, для мене було досягненням звестись, потім встати, коли спробував віджатись від бильця ліжка – не зміг. Для мене важливо було встати, не лежати. Так, я не біг марафон, але зміг подолати у США дистанцію 10 кілометрів. Тому ставте цілі і досягайте їх!»
Нагадаємо, що під час чемпіонату України у Луцьку ветерани АТО брали участь у забігах на 400 і 1500 метрів, а у рамках Київського міжнародного марафону бігли «Ветеранську десятку».
Плани на наступний рік ще масштабніші. Це і «Ветеранська десятка» у Києві, яка у майбутньому може стати аналогом Марафону Морської піхоти США, але для команд зі Східної і Центральної Європи; це і сам Марафон Морської піхоти у США, про відбір на який буде оголошено з нового року; це і марш-кидок у Шотландії, де спортсмени бігтимуть 40, 54 або 84 км за 24 години. Також планується «Ветеранська десятка» у Хмельницькому у травні й аналог марш-кидка у Карпатах у липні. І, звісно, інші змагання з календаря ФЛАУ, про що говорив Ігор Гоцул.