Чемпіонат Європи з кросу завершився для України п’ятим місцем у змаганнях змішаних естафет.Команда у складі Олега Каяфи, Орисі Дем’янюк, Володимира Кица й Ірини Бубняк подолали 5800 метрів за 16.30 хвилин, у дев’яти секундах від бронзи, виграної білорусами, і у шести секундах від британців.
Після фінішу наші спортсмени поділилися враженнями з читачами сайту ФЛАУ.
Олег Каяфа: «Я хотів бігти разом з усіма зі старту, але через те, що там багато піску й болото мені було дещо складно відштовхуватися. Особливість моєї техніки полягає у тому, що я біжу весь час на стопі, а на такій поверхні це завдання ускладнюється. Вийшло так, що я дуже виклався на початку, а далі вже терпів.
А ще перший етап був трішки коротший, ніж інші. Я думав, мені бігти ще метрів 300, коли дивлюсь, а дівчата вже стоять на прийомі естафети. Це був елемент несподіванки».
Орися Дем’янюк: «Неочікуваний момент був і коллрумі – у нас змінилися етапи. Спочатку нам сказали, що жінки стартуватимуть, і я мала бігти перший етап. А коли нам видали номерки, то ми побачили, що починати повинен Олег. Але, можливо, це навіть додало адреналіну і завзятості.
Болота по трасі було не так і багато, але все ж де-не-де було. Через те, що ми стартували останніми, на спусках з гірок були цілі рови з болота, саме у цих місцях. Звісно, важко було бігти по піску. Але перші метрів 200-300 адреналін був такий, що це і не відчувалося. Пісок давав своє вже далі».
Володимир Киц: «У коллрумі сюрпризи не закінчилися, один був і на прийомі. Щоб уникнути потенційного зіткнення, Орися в останній момент змінила траекторію, і мені довелося приймати естафету чи то боком, чи то спиною. Але у результаті, думаю, команда задоволена. У порівнянні з минулим роком у нас був набагато сильніший склад. Траса була дуже специфічна, але ми всі розклали досить грамотно сили по дистанції. Добре, що не було великого гандикапу, нас не залишали азарт і боротьба. Це давало нам стимул боротися по дистанції на кожному метрі. Минулого ж року ситуація була кардинально протилежної: тоді я біг, а у мене попереду відрив 300 метрів і позаду 200. Взагалі було нецікаво. А сьогодні була боротьба і, думаю, ми виступили гідно».
Ірина Бубняк: «В естафеті настільки сильний командний дух, що я лиш отримала пов’язку, як відразу кинулася наздоганяти суперниць. І це навіть попри те, що планувала починати трішки повільніше.
Те, що естафету ввели у програму чемпіонату Європи з кросу, дуже добре. Для спортсменів, які бігають коротші дистанції це додаткова можливість взяти участь у змаганнях рівня чемпіонату Європи з кросу. Тут на кожній дистанції команда, але в естафеті це більше, ніж просто команда! Ти вболіваєш сам, а вже за хвилину сам чуєш підтримку, адресовану тобі. І це настільки динамічна дистанція! Мені лише передали естафету – і вже за лічені хвилини я вибігаю на пряму й бачу перед собою фінішну арку. І до того ж цього разу настільки цікава траса, постійно підйоми і спуски, що все проходить дуже швидко».
