Богдан Бондаренко: «У фіналі Європейських ігор має бути справжнє шоу»

2
Бронзовий призер Європейських ігор зі стрибків у висоту Богдан Бондаренко разом з татом і тренером Віктором Бондаренком повернулися в Україну. На виході до зали прильотів аеропорту «Бориспіль» присутні зустріли їх оплесками і словами подяки.

 
Відразу привернуло до себе увагу і коліно Богдана, зокрема через пошкодження якого він і не виступить за команду на подальших стадіях змагань. Натомість уже у півфіналі Європейських ігор у секторі для стрибків у висоту вболіватимемо за срібного призера чемпіонату Європи і бронзового призера чемпіонату світу у приміщенні Андрія Проценка.
 
Перше питання, яке Бондаренко почув від журналістів, було про формат змагань. І йому він, до речі, дуже сподобався.
 
– Чудовий формат, це щось нове. Найбільша складність – розібратися у ньому глядачам. Мій тато почав його вивчати ще за рік, весь час дізнавався, як і що буде відбуватися. Насправді, це цікаво. Особливо коли розумієш, що відбувається. Подивимося, наскільки такий формат приживеться, – говорить Богдан Бондаренко. – Звісно, у команди, яка виступає пізніше, є перевага, адже вона вже знає результати суперників. А от у фіналі буде дуже цікаво. Спортсмени будуть боротися лише за очки, залишаться лише найсильніші команди, розігруватимуть командну медаль… Це має бути справжнє шоу.
 
У кваліфікації була боротьба і за командну першість, і за індивідуальні медалі. І це внесло певні корективи, адже хтось стрибав лише за очки, а хтось ще й за нагороди. Тобто всередині однієї програми була ще й інша тактика. Наприклад, у нашому матчі переміг Сімон Гансен з Данії, але він стрибатиме ще у чвертьфіналі, а у мене є медаль і Україна пройшла відразу до півфіналу. Перед кожним стояли різні завдання.
 
Датчанин не був у шоці від того, що виграв у Богдана Бондаренка?
 
Найцікавіше те, що він спринтер і приїхав у Мінськ бігти. Але у них захворів стрибун у висоту і він його замінив. Думаю, це відмінний дебют.
 
Яким принципом керувалися, замовляючи висоти?
 
У першій спробі хотілось зарезервувати за собою бронзову медаль, а у двох наступних уже показати вищий результат і виграти золото. І третя спроба була дуже близькою до успіху. Я навіть не відчув, чим зачепив планку. Я встав, думаю: «Все! Є перемога!» Дивлюсь – а планка падає.
 
Дежавю з чемпіонатом світу у Лондоні не було? Тоді теж була схожа ситуація…
 
Ті ж відчуття і такий самий осад… Коли ти сидиш перші пару хвилин після змагань і розумієш, що міг. Але згідно з форматом, у тебе лише три спроби.
 
Дивлячись на ваше коліно, вже кожному зрозуміло, що є пошкодження. Це і було однією з причин того, що півфінал і фінал Європейських ігор пройдуть без вас?
 
Коліно… Відбулося відкрите тренування, я тільки розповів, як все чудово, наскільки я готовий. Пройшла година. Підіймаюсь сходами в готель – і у мене заболіло коліно. Разом з головним тренером В’ячеславом Тиртишником поїхали в лікарню, за дві години у мене вже було зроблене УЗД, намітили план лікування, але воно дасть ефект лише через один-два тижні.
 
Попереду у мене відновлення. Планую взяти перерву між змаганнями місяці на два і зосереджу всі сили на тому, щоб знову не піти у лікування і бути готовим до чемпіонату світу у Досі.