Віктор Шумік на своєму дебютному чемпіонаті світу, який триває у Досі (Катар) фінішував фінішував 30-м зі спортивної ходьби на 20 км (1:37.23 год). Після фінішу він поділився враженнями від виступу у таких непростих погодних умовах.
«Ти йдеш, обливаєшся водою, ще й вітер є – і здається, що й сила є. Але проходиш 250 метрів з облитим обличчям – і у тебе губи печуть! Вода дуже швидко висихає, і хочеться якомога швидше вже дійти до наступного пункту, щоб облитися. Так і йшов 20 кілометрів від пункту до пункту, – розповідає Віктор Шумік. – Думки зійти довго не відпускали, адже «врубало» вже після п’ятірки. Проте бачив, що інші йдуть, і вирішив протриматися ще п’ять. На десятці думок сходити було вже менше, а після 15 кілометрів остаточно вирішив фінішувати.
Дуже тяжко. Змагання такого високого рівня проводити у країні з такими кліматичними і погодними умовами… На результат я не сподівався, хоча ми дуже серйозно готувалися. Але коли приїхали і вийшли з літака, зрозумів: «Вітю, хоча б дійди!» Потрібно було фінішувати, показати, що я не слабак, уже незалежно від місця і результату. Хлопці і дівчата ж дійшли на 50-ці. Вони надихали. Батьки і дівчина дивилися, телефонували перед стартом. Не хотілося підводити ані їх, ані тренера, ані країну, ані всіх, хто вболівав.
Дуже вдячний старшому тренеру Денису Юрійовичу Тобіасу і моєму особистому тренеру Володимиру Трохимовичу Яловику за хорошу підготовку. Володимир Трохимович так підтримував мене по дистанції, кричав, поїв…
Чому учні мого тренера пройшли так по-різному? Складно сказати. Всі тренувалися в однакових умовах, але як сказав Іван Лосєв, це рулетка, як чий організм відреагує, як хто сприймає цей клімат. Так, у Токіо-2020 буде не легше, але туди спочатку потрібно відібратися, щоб там не було легко».
Фото (с)Александра Крупская
