Головний тренер збірної України Максим Островський – про плани на 2020-й рік та підсумки 2019 року як спортивні, так і організаційні: про співпрацю зі спонсорами, вищими навчальними закладами, НАДЦ, територіальними ФЛА та багато іншого.
– Передолімпійський 2019 рік був одночасно і простий, і складний. Якщо подивитися на виступи українських метальників впродовж сезону, то все, що ми планували, виконано. На головних офіційних стартах – Всесвітній Універсіаді, Кубку Європи з метань, чемпіонаті Європи в приміщенні, чемпіонатах Європи серед юніорів та молоді, Європейських іграх, Європейському юнацькому олімпійському фестивалі та чемпіонаті світу – взяло участь 60 атлетів (точніше, ми тут використовували показник «людино/участь»). Запланована у нас була цифра 55-59. Нагород ми планували 4-6 – виграли 11 і три командні саме метальників. Планували, що на цих змаганнях у нас буде 11 місць з 4 по 8, а вибороли 23. З 9 по 12 планувалося сім місць, вибороли 12. Виконання цього плану-прогнозу вказує на успішність групи метань. Якщо додати сюди чемпіонати АБАФ та міжнародні матчеві зустрічі, то ми маємо 49 учасників (86 людино/участь), які на них здобули 27 медалей, встановили 19 особистих рекордів, 13 своїх найкращих результатів в сезоні, а також два рекорди Європи та України (Михайло Кохан в метанні молота).
Можемо також порівняти з виступами за декілька останніх років. У звіті, з яким ви можете ознайомитися за ЦИМ посиланням, є таблиця «Показники участі в офіційних міжнародних змаганнях 2016-2019 років». Так от, переважна більшість наших показників збільшилася – і за медалями, і за місцями в фіналах, і за особистими рекордами. А показник «місця з 9 і нижчі», навпаки, зменшився. Дуже важливо, що спостерігається тенденція збільшення кількості атлетів, які на основних міжнародних стартах виходять до фіналів. Особливо приємно констатувати, що фіналісти у нас були на головному чемпіонаті світу – Ірина Климець та Михайло Кохан посіли п’яті місця в метанні молота, і ще й з особистими рекордами.
Також у вищезгаданому документі ви можете ознайомитися з результатами групи метань на головних змаганнях у 1996-2019 роках. Якщо її проаналізувати, то можна побачити тенденцію вирівнювання показників кількості фіналістів та призерів в усіх вікових категоріях. Я б не сильно брав за орієнтир дані 20-річної давнини, оскільки з того часу вимоги ФЛАУ, профільного Міністерства, НАДЦ сильно змінилися. Тому як точку відліку вважаю коректним брати 2016 рік, і рухатися від нього.
Щодо 2020 року, то ми розуміємо, що він у нас основний, і головним показником будуть Олімпійські ігри. Згідно з планом-прогнозом в Токіо виступить 6-10 наших метальників. Один олімпійський норматив у нас уже є – в Ірини Климець з метання молоту, який вона підтвердила на чемпіонаті світу в Досі. Також у нас є декілька атлетів, які були близькими до його виконання. Проглядається тенденція, що матимемо на Олімпійських іграх шістьох молотобійців (по три у чоловіків та жінок). Наприклад, дуже гарна конкуренція у нас планується серед чоловіків – Михайло Кохан, Сергій Перевозніков, Сергій Регеда, Гліб Піскунов. Боротьба між собою стимулюватиме атлетів гарно себе реалізувати і на чемпіонаті України, і на Олімпійських іграх.
Загалом є наступна світова тенденція. Порівнявши результати чемпіонату світу-2015, Олімпійських ігор-2016, а також світовий рейтинг 2015 та 2016 років, я побачив, що результати виступів на чемпіонаті світу перенеслися на Олімпійські ігри. Ті, хто був фаворитом згідно зі світовим рейтингом, за рідкісним виключенням посіли в Ріо-де-Жанейро призові місця або принаймні були у вісімці найкращих. Опираючись на цей показник можна спрогнозувати і фіналістів, і призерів, і позиції наших метальників молота.
Мною було зроблено окремий прогноз по фіналах і кваліфікаціях (див. за ЦИМ посиланням пункт 2 плану підготовки) в кожному виді. Зокрема спортсмени можуть побачити, до яких результатів їм треба прагнути, аби, наприклад, пройти кваліфікацію. Бо, як ми знаємо, в фіналі може відбутися все що завгодно. А якщо ти пройшов кваліфікацію – то виконав одне з двох завдань на змаганнях. А у фіналі можна боротися вже й за вищі місця.
Наприклад, у жіночому ядрі фінал закривається на рівні 18.20-18.60. На початку цього сезону у нас тут не погано показує себе Ольга Голодна. Вона зараз близька до нормативу на чемпіонат світу в приміщенні (18.30), сподіваюся, що виконає у лютому в Сумах на чемпіонаті України. І вважаю, що на Олімпійські ігри вона також виконає норматив (18.50), навіть не дійде справа до добирання за рейтингом.
Для чоловіків цей показник є дуже високим (олімпійський норматив – 21.10), але дуже приємно, що минулого року у нас з’явився конкурент Ігорю Мусієнку та Віктору Самолюку – Роман Кокошко, який виграв чемпіонат України-2019 з результатом 19.70. Спілкуючись з тренером Романа я дійшов висновку, що вони планують і готові штовхати за 20 метрів. Але цього року основним завданням для себе вони ставлять не Олімпійські ігри (бо дуже високий норматив, а чемпіонат Європи (норматив – 20.00).
В диску ми поки що нічого не бачимо. Там у нас є лише Наталія Семенова, та й що пройти кваліфікацію в Токіо потрібно буде метнути жінкам на 61-64 метри, чоловікам – на 63-66. В метанні списа у нас, на жаль, також нічого особливого. Хоча в 2019-му по показниках гарно йшов Олександр Нечипорчук, в Києві метнув на 81.99, потім підтвердив цей результат на змаганнях в Німеччині. Але на чемпіонаті світу себе не реалізував. Ну і серед жінок, як я вже казав, у нашого лідера, Ганни Гацько-Федусової, орієнтиром для виходу у фінал має бути результат в районі 63 метрів.
В цілому ми плануємо у 2020 році взяти участь в семи основних змаганнях – Всесвітня літня Гімназіада (в розрахунки ми її не брали), чемпіонат світу в приміщенні, Кубок Європи з метань, чемпіонат світу серед юніорів, чемпіонат Європи серед юнаків, Олімпійські ігри та чемпіонат Європи. Планується 40-49 учасників. Завоювання місць з 1 по 3 – 4-6, а також два командних; з 4 по 8 – 8-10; з 9 по 12 місця – 6-8 показників. І в кожному з цих стартів у нас є кандидат на здобуття медалі (окрім Олімпійських ігор, хоча бути може все).
Тобто загалом сезон-2019 був вдалим, є багато надбань і позитивів. Втім, ми оцінюємо діяльність групи метань не лише за показниками на міжнародних змаганнях, а й за загальною тенденцією розвитку інфраструктури та підготовки кадрів. У нас було заплановано сім виключно метальних змагань (враховуючи Кубок Європи), і всі вони були проведені. Загальна людино-участь склала 809, що є гарним показником і відображує тенденцію до розвитку метань, беручи до уваги певні вікові групи. На останньому моменті хочу зупинитися.
Щороку я підраховую загальну кількість спортсменів, які взяли участь в метальних змаганнях. Ось приклад штовхання ядра. Загальна кількість учасників – понад 300, і найбільше серед них – атлети до 16 років. Але досить малий відсоток з них ті, хто потім залишається. Загальна тенденція гарна, що діти йдуть штовхати ядро. Але після 16 років, переходячи до юніорської вікової групи, їх з трьохсот залишається сто. А до збірної України потрапляє (основа і резерв) взагалі 34, тобто 10%. І у нас виникає дилема – де брати кадри? Як спонукати дітей займатися спортом і надалі виховувати кадри, які б потім йшли навчатися в Університет, займалися тренерською діяльністю. Ми розуміємо, що зарплатня тренера дуже низька. Стартувати з 2,5-3 тисяч гривень, коли в тебе ще не має учнів – не кожен зважиться. І ще й інколи навіть на таку зарплатню не хочуть брати. Тут ми з ФЛАУ почали працювати по деяким напрямкам. Започаткували його в Кам’янці-Подільському, де завкафедри легкої атлетики місцевого Університету нас усіляко підтримує. Потім зустрілися з керівництвом Луцького технічного Університету, зараз – Сумський Університет, на підході – Чернігів та Кропивницький, де планують встановити легкоатлетичний сектор. Отож ми налагоджуємо співпрацю з вишами, аби спортсмени могли йти навчатися, а також мали науково-методичну підтримку і в майбутньому. Науковий підхід до тренерської діяльності має змінити світогляд наставника та спортсмена. Нехай на мене не ображається старше покоління, але воно було виховане на одному методі, на допінгу. Основна проблематика полягає в тому, що це передавалося з покоління в покоління. І зараз ми маємо все змінювати. Дуже приємно, що до мене прислухалися в Національному антидопінговому центрі. Однією з моїх пропозицій було те, щоб здійснювати антидопінговий контроль і в дитячому віці. Бо світогляд, підходи потрібно змінювати.
Отож, перший кадровий момент – це діти. Ми зараз робимо рейд по Україні, спілкуємося з тренерами, адже багато хто з них взагалі нікуди не виїжджає через похилий вік. Але у них є ще бажання працювати, і одне з основних завдань – знаходження талановитої молоді і передача їх в спортивні інтернати, з якими налагоджуємо тісну співпрацю з певними корективами відносно сучасних тенденцій.
Дуже хочу побажати територіальним федераціям легкої атлетики більш активніше працювати. Наприклад, є Державна програма розвитку регіону українських Карпат. Ідея цікава, але в ній зовсім не було питання розвитку спорту. Ми звернулися до Кабміну з пропозицією включити в програму саме розвиток спорту, і обгрунтували, чим це може бути корисно. Зокрема, сприяння в євроінтеграції. Але до кінця минулого року Львівська, Закарпатська, Чернівецька й Івано-Франківська області на наші запити не надали нам свої пропозиції щодо стану розвитку. Якщо ТФЛА хочуть, щоб легка атлетика розвивалася, то необхідно до цього активно докладати зусиль.
Питання в мене великі до Київської області. Є Броварське училище фізичної культури, де займається багато дітей, з якого виходить багато чемпіонів. Але ми багато й втрачаємо. Ми будемо звертатися з запитом до Київської ОДА, адже згідно з документами училище має план стадіону, види груп, і основний пріоритет – легкій атлетиці. Але згідно з інформацією від тренерів, цей заклад хочуть трансформувати – навчання триватиме 6 класів, на території – побудова будинків. І ФЛА Київської області до розв’язання цієї проблеми, на скільки мені відомо, ніяк не підключається.
Одним словом, ТФЛА не мають чекати на гранти ФЛАУ, а самі щось робити, аби розвивати легку атлетику в своїх регіонах.
Минулий рік був позитивний щодо поповнення матеріальної бази. Нещодавно за сприяння ФЛАУ ми отримали нову партію інвентарю, і зараз пішла передача снарядів по регіонах. Тепер, наприклад, у молотобійців збірної не має проблем з тросиками та ручками. Артуру Фельфнеру, у якого при підготовці до Європейського юнацького олімпійського фестивалю не було списа, було надано цей снаряд. Що допомогло Артуру показати результат майже 90 метрів і виграти бронзову нагороду. Хочу подякувати компанії Nordic, яка виділила перспективній молоді 25 змагальних снарядів на загальну суму 150 тисяч гривень.
Розвивається і наша серія Всеукраїнських змагань з метань. Уславлений метальник молота Юрі Тамм днями надіслав підтвердження, що естонська команда приїде в Кам’янець-Подільський на другий етап Кубка України з метань, а потім збирається також до Мукачева. Планують приїхати на наші старти і білоруські метальники, представники інших країн. А це вже зовсім інший, міжнародний статус. Який буде на користь всім.
