Як і минулого року, Марина Бех-Романчук почала зимовий сезон зі спринту. Пробігши 60 метрів на «Різдвяних стартах» і змаганнях пам’яті ЗТУ Миколи Батруха і Бориса Юшка, вона на обох потрапила до призових трійок, а на додачу встановила особистий рекорд і рекорд Хмельницької області. Попереду – змагання з коронних стрибків у довжину.
Після виступу на змаганнях пам’яті Батруха і Юшка Марина розповіла читачам сайту ФЛАУ про підготовку до сезону і найближчі змагання.
– Ми почали готуватися до сезон у листопаді, провели хороший тренувальний збір в Анталії – він був об’ємним, з великим обсягом виконаної роботи, – розповідає Марина Бех-Романчук. – Повернувшись додому, очікували, коли закінчать реконструкцію манежу, адже окрім нього ми абсолютно нічого не мали. Тож ще тиждень довелося тренуватися у суміжних залах.
Сьогодні, завдяки реконструкції, я маю повноцінний сектор. Там вміщається весь мій розбіг, що дуже важливо. Весь грудень і половину січня ми тренуємося вдома, у дуже хороших умовах, на якісній доріжці. У манежі тепло, немає великого напливу людей. Зранку він і взагалі пустий, на тренування можуть прийти одна-дві людини. Це дуже комфортні умови для тренувань, як з фізичного, так і з психологічного боку.
Цей зимовий сезон багато хто з лідерів проходитиме досить плавно. Дехто пропустить чемпіонат світу у приміщенні. Які завдання ви ставите перед собою?
Зимовий сезон будемо проходити теж плавно. Ми не ставимо якихось неймовірних цілей перед собою, готуємося через спринтерську школу, піднімаємо швидкість, не зациклюючись виключно на своєму виді. Тому зима для нас повинна бути спокійною: виконуватимемо завдання, які б нам допомогли в олімпійське літо досягати поставлених цілей. Зараз повертаємося додому і будемо згадувати, що таке стрибки у довжину, переводити те, що напрацювали за два старти у Києві, у сектор.
До моїх перших стрибкових змагань цього року залишилося не так і багато часу. 31 січня виступатиму у Карлсруе, а 8 лютого – у Торуні. Чемпіонат світу у приміщенні також у наших планах.
Тренер сказав, що у вас спринт завжди був хорошим, не вистачало лише старту. Як показують змагання, ви близькі до того, щоб навіть перемагати з бігу на 60 метрів. Не думали про те, щоб після Олімпійських ігор спробувати суміщати стрибки у довжину і спринтерську дистанцію?
Відверто кажучи, якщо на українському рівні я можу боротися за перемогу і високі місця, то на європейському потрібно показувати вже настільки серйозні секунди, що тих майже трьох тижнів, що ми зараз провели у колодках, недостатньо. Потрібно значно більше уваги приділити саме старту, бо дистанційний біг у мене хороший, а саме у старті дуже багато недоліків у зв’язку з тим, що я не спринтерка. Ще є куди додавати. Але щоб після Олімпіади вдаритися у цю хвилю, то ні. Більше зацікавлена у потрійному стрибку, оскільки він також вдається досить непогано. Як для бази і загального розвитку більше розглядаю його як суміжний вид, аніж 60 метрів.
