Денис Тобіас – про підсумки чемпіонату України зі спортивної ходьби

184
У березні, коли змагання скасовували одні за одними, Івано-Франківськ пішов на зустріч легкоатлетам. Тут відбувся чемпіонат Асоціації Балканських легкоатлетичних федерацій і зимовий чемпіонат України зі спортивної ходьби. То був останній міжнародний турнір перед введенням карантину.

 
Через сім місяців Івано-Франківськ знову пішов на зустріч Королеві спорту. 18 жовтня, за день введення у місті червоної зони, воно прийняло чемпіонат України зі спортивної ходьби і 24-й за ліком Кубок «Вечірній Івано-Франківськ».
 
«Я знаю, як спортсмени тренуються, багатьох бачу на зборах. Але для мене, як для старшого тренера, було важливо саме на змаганнях побачити, хто у якій формі, хто як готується, хто може додати. Та й атлетам старт був потрібний, як ковток повітря, – говорить старший тренер зі спортивної ходьби Денис Тобіас. – Рік був складний. Ти тренуєшся і не знаєш, вдасться виступити у ті чи інші дати, чи ні. От сьогодні Івано-Франківськ уже в червоній зоні. Тобто будь чемпіонат на день пізніше – і він би уже не відбувся. Це для всіх було б дуже прикро».
 
Проте пандемія, карантинні обмеження і закриті кордони все ж позначилися на чемпіонаті. Не всі атлети з інших країн, які планували виступити в Івано-Франківську, змогли приїхати. Але що ще прикріше, через це не вдалося залучити трьох міжнародних суддів, наявність яких на змаганнях є необхідною умовою для зарахування олімпійських нормативів.
 
«Упродовж тривалого часу нам не вдавалося знайти міжнародних суддів, які б змогли приїхати в Івано-Франківськ. З 23 суддів, які у європейській панелі, я особисто написала 14-ти і отримала лише дві згоди – з Іспанії і Португалії. Ми звернулися за допомогою до Європейської легкої атлетики. Вони зі свого боку написали всім 23-м, але більше ніхто не відгукнувся, – розповідає керівник департаменту змагань ФЛАУ Яна Бочарська. – У Всесвітній легкій атлетиці нам сказали, що навіть попри складну ситуацію, олімпійські нормативи будуть зараховувати лише за умови, що буде три міжнародних судді. Але при цьому дозволили, щоб два з них були з однієї країни. Таким чином до нас мали приїхати два іспанці і португалець. Проте у день приїзду стало відомо, що португалець приїхати не зможе.
 
Ми відразу зв’язалися з суддею з Румунії, оскільки він був найближче з усіх до Івано-Франківська. Він був готовий допомогти нам і приїхати, але багато рейсів скасували. Він мав летіти через Амстердам і з кількома пересадками. Це потребувало багато часу – він міг не встигнути повернутися додому до ранку понеділка, коли повинен був робити дуже важливий звіт на своєму основному місці роботи. На жаль, роботодавець не зміг піти назустріч, перенести звіт і відпустити його.
 
Ми відразу ж знову написали у Всесвітню легку атлетику, описали їм ситуацію. Вони нас зрозуміли, але при цьому сказали, що умови виконання нормативів для всіх однакові».
 
Коли чоловіки і жінки виходили на старт дистанції 50 км, ще точно не було відомо, якою буде відповідь Всесвітньої легкої атлетики. Тому так раділи двом нормативам – Ігоря Главана і Сергія Будзи. І тому так засмучувалися через п’ятихвилинний пітлейн Валерія Літанюка. Та вже зовсім скоро стало відомо про те, що нормативи зараховані не будуть.
 
«Прикро, що в останній момент зірвався приїзд третього судді, адже у нас би було вже три олімпійські нормативи на дистанції 50 кілометрів. А так поки що залишається лише один – в Івана Банзерука, – говорить Денис Тобіас. – Ігор Главан показав дуже хороший результат. Він атлет високого рівня і вкотре це довів. У Сергія Будзи ніби наступила друга молодість. 3:49 – це теж дуже сильно.
 
Також на чоловічій 50-ці хотів би відзначити Антона Радька, який посів четверте місце з особистим рекордом і високим результатом (3:53.29). І, звісно, Андрія Марчука. Цього року він добре додав. Ми чекали від нього виконання нормативу Майстра спорту міжнародного класу, і в Івано-Франківську він реалізував себе, виправдавши надії. Андрій ще виступає у молодіжній віковій категорії, проте уже демонструє хороший час.
 
Якби не п’ять хвилин пітлейну, у Валерія Літанюка міг би бути результат у районі 3:48 годин. Він відставав від Ігоря Главана десь на півхвилини, і на 48-му кілометрі зайти на пітлейн… У голові не вкладається.
 
Щодо дискваліфікації Івана Банзерука… Він був дуже добре готовий і налаштований. За кар’єру він вісім разів виходив з 3:50. Жоден атлет за часів незалежності стільки разів цього не робив. За останні сім років його жодного разу не знімали на змаганнях. І те, що сталося, ще й враховуючи те, у якій чудовій формі був Іван, це, звісно, трагедія. Але судді так вирішили, і ми це приймаємо.
 
А взагалі, у нас на 50-ці є стільки атлетів, що ми можемо зібрати навіть не одну, а дві конкурентні команди. І це не може не тішити».
 
50 км, чоловіки
1. Ігор Главан (Сумська обл., тренери Мірошниченко С., Кузьмук Р.) – 3:47.31
2. Сергій Будза (Київська обл., тренери Коваленко А., Мазур Є.) – 3:49.47
3. Валерій Літанюк (Івано-Франківська обл., тренери Юдкіна Х., Новак С.) – 3:52.58
 
Хоч ми вже й звикли бачити на 50-кілометровій дистанції жінок, питання про те, що ж їх штовхає на це, і досі часто виникає. «Бажання досягти нових висот і завоювання медалей для країни», – відповідає Денис Тобіас.
 
Одна з таких спортсменок – Христина Юдкіна. З урахуванням того, що цього року Олена Собчук йде 20 км, а Валентина Наявко не виступає, в Івано-Франківську вона змагалася лише з собою і часом. «Юдкіна від початку планувала виступати на 50-ці, проте надзавдань перед нею зараз ніхто не ставив. Вона молодчинка і вкотре довела, що боєць і готова підтримати команду», – додає Тобіас.
 
На 50-ці вирішила спробувати сили учасниця Кубків світу і Європи Тамара Гаврилюк. І хоч після фінішу й було складно, але вона, як і Оксана Кулагіна, і надалі планують виступати саме на цій дистанції. Як і досвідчена Людмила Шелест, для якої, на відміну від дівчат, пройти стільки кілометрів вже не є чимось новим.
 
«Люда – наша улюблениця, – тепло посміхається Денис Тобіас. – Вона стільки років виступає, а останнім часом ще і на дистанції 50 кілометрів… Їй потрібно пам’ятник за життя поставити».
 
«А чим же так провинився Ігор Гончаренко, що Людмила зі своїм чоловіком Олексієм вирішили і його у такому юному віці поставити на 50-ку?» – запитую. «То вони самі настільки люблять цю дистанцію, що і учнів своїх до неї привчають, – жартома відповідає Денис Тобіас. – Але Ігор молодець. Він упорався з цим завданням, фінішував, вклався у часовий ліміт і виконав норматив Майстра спорту».
 
50 км, жінки
1. Христина Юдкіна (Івано-Франківська обл., тренер Новак С.) – 4:32.30
2. Тамара Гаврилюк (Житомирська обл., тренери Чернов А., Чернов В., Шевчук О.) – 4:38.36
3. Оксана Кулагіна (Київська обл., тренери Соломін А., Кузьмук Р.) – 4:50.38
 
Захопливою була боротьба на чоловічій двадцятці. Іван Лосєв, Едуард Забуженко, Назар Коваленко і Сергій Світличний тривалий час трималися у лідируючій групі. Проте ближче до фінішу група розділилася: Лосєв і Забуженко боролися за золото, Коваленко і Світличний – за бронзу. При цьому для Івана і Назара цей виступ на дистанції 20 кілометрів був другим за місяць. На питання про те, чи достатньо було часу між турнірами для відновлення, Денис Тобіас відповідає, що так. Особливо з урахуванням того, що обидва атлети планували виступ в Алітусі у вересні і знали, як їм готуватися.
 
«У них є тренер, яка вирішує питання підготовки до змагань, – додає Тобіас. – Іван пройшов з хорошим результатом, і на досвіді виграв у Забуженка. Едік ще виступає у молодіжці, у Івана ж за спиною куди більше змагань. Але у нас хороша команда і на цій дистанції, молоді хлопці підростають, стають сильнішими і Вані не доводиться розслаблятися. Як і Назару.
 
Повернувшись, Назар додав. Навіть у порівнянні з виступом у березні. І продовжує додавати. Ми спілкувалися, і можу сказати, що він дуже серйозно налаштований. І з протистояння Коваленко-Світличний саме Назар вийшов переможцем, хоча Сергій і тримався тривалий час за ним».
 
Після ходьби, яку на «Луцькій десятці» продемонстрував Віктор Шумік, і від нього чекали результату з 1:22 годин. Але реалізувати себе повністю цього разу не вдалося. Чому так сталося, Денис Тобіас говорити поки що не береться: «Я ще не встиг поговорити ні з Віктором, ні з його тренером Володимиром Яловиком. Але будемо спілкуватися і з’ясовувати, адже Віті під силу вже зараз йти за 1:21.30 – 1:22.00».
 
20 км, чоловіки
1. Іван Лосєв (Київська обл., тренери Коваленко А., Мазур Є.) – 1:21.44
2. Едуард Забуженко (Київська обл., тренери Соломін А., Лещенко О., Кузьмук Р.) – 1:22.05
3. Назар Коваленко (Київська обл., тренери Коваленко А., Мартинов С.) – 1:22.28
 
У жінок на дистанції 20 км з перших метрів дистанції прогнозовано вперед вийшла Людмила Оляновська. Проте якби йти довелося довше, ще невідомо, чим би все могло закінчитися. Після фінішу говорила про це і сама спортсменка. Два тижні тому у неї загострився гастрит, і по ходу дистанції це нагадало про себе. Але попри все, саме Оляновська зуміла стати першою. А от Марія Сахарук цього разу обійшла Олену Собчук і виграла срібло.
 
«Маша продовжує приємно дивувати, – каже Денис Тобіас. – У дівчат висока конкуренція, вже сьогодні п’ятеро йдуть вище олімпійських нормативів. Вони цим витягнуть себе на високі результати і високі місця.
 
Наступного року до змагань має повернутися Інна Кашина. Зараз вона відновлюється після народження доньки, але вже незабаром плануємо залучати її до тренувальних зборів, щоб влітку вона могла взяти участь у чемпіонаті України, де і буде визначатися, хто поїде на Олімпійські ігри.
 
В Івано-Франківську особистий рекорд встановила Ганна Шевчук. До олімпійського нормативу їй не вистачило менше хвилини. Але у неї є потенціал і вона обов’язково додасть. Думаю, вже наступного року йтиме за 1:30 чи близько того».
 
20 км, жінки
1. Людмила Оляновська (Київська обл., тренери Соломін А., Кузьмук Р.) – 1:29.18
2. Марія Сахарук (Волинська обл., тренери Борисюк В., Мазур Є.) – 1:29.43
3. Олена Собчук (Волинська обл., тренери Яловик В., Яловик А.) – 1:30.50
 
Потішили результатами і скороходи, які брали участь у юніорських та юнацьких змаганнях. «На висоті була сім’я Борисюків і їхні учні, – продовжує Денис Тобіас. – Їхня робота, те, як вони працюють з дітками, заслуговує на повагу. Та і не лише з дітками, адже Марія Сахарук тренується саме у Валентини Борисюк. Більше того, в Івано-Франківську у віковій категорії до 12 років, перемогла Аня Борисюк. Дуже струнка дівчинка, вона вся «дзвеніла», як у нас говорять. І хоч поки що зарано про щось говорити, але вони всі молодці.
 
Вкотре довела, що є лідером, Валерія Шоломіцька. Наступного року має відбутися чемпіонат Європи у її віковій категорії, де вона має хороші шанси потрапити на п’єдестал.
 
Тарас Корецький продовжує боротьбу з Миколою Рущаком. Вони виступали у різних вікових категоріях, обоє перемогли, і спостерігати за ними було дуже цікаво. Рущак ще досить юний, тренується в Олексія Шелеста, постійно додає.
 
На таких спортсменів ми дуже розраховуємо і будемо підтримувати, щоб через два-три роки була зміна на чоловічій двадцятці. Підтягується також і Соломія Діжак. Всі вони – наше мабутнє. І нам потрібно берегти їх. Так, не всі діти, які зараз виступають, залишаться у спорті. Але дехто обов’язково це зробить.
 
А чого варті були виступи наймолодших діток – шестирічних Всеволода Волошина і Діани Рибчук! Дівчинка трішки старша, а хлопчик взагалі маленький, але як він йшов… Просто красень!»
 
В Івано-Франківську Руслану Дмитренку вручили бронзову медаль за чемпіонат Європи-2014 (20 км), а Ганна Шевчук і Сергій Світличний отримали посвідчення Майстрів спорту міжнародного класу.
 

 

Всі результати змагань ви знайдете ТУТ
 
Фотографії зі змагань ви можете переглянути на сторінці фотографа Володимира Дутчака у Facebook
 
У тексті використані фотографії Дмитра Вакулки ((с)Дмитро Вакулка, для ФЛАУ)
Текст: Ольга Ніколаєнко, ФЛАУ