Сергій Никифоров: «Довелося докласти немало зусиль для того, щоб перебороти депресію»

689

«Різдвяні старти» стали першим турніром для стрибуна у довжину Сергія Никифорова після тривалої перерви. Він досить непогано почав сезон-2019, посівши п’яте місце на чемпіонаті Європи у приміщенні. Але вже за кілька місяців біла смуга перефарбувалася у чорну: запалення легень, лікування, відновлення, а коли вже, здавалося, нарешті можна повернутися до змагань і звичного ритму життя, їх одні за одними почали скасовувати або переносити через пандемію COVID 19.

«2019 рік був наполовину вдалим. Я став п’ятим на чемпіонаті Європи у приміщенні, при тому що кваліфікацію виграв. У травні поїхав на етап «Діамантової ліги» у Стокгольм, стрибнув там на 7,97 метрів. Організатори залишилися задоволені; були всі підстави сподіватися на те, що запрошення будуть і далі. Але я захворів на запалення легень, – пригадує Сергій Никифоров. – Злився на себе. Мені була шкода нашу з тренером роботу, тих зусиль, яких ми докладали під час підготовки. Хотілося виступати і показати олімпійський норматив, а замість цього було постійне лікування й оздоровлення. Довелося докласти немало зусиль для того, щоб перебороти депресію.

У 2020-му тільки виграв чемпіонат України у приміщенні, як почався карантин. Змагання скасовували одне за одним. Все було ніби у тумані. Комерційних змагань у мене не було, але думав підготуватися, успішно виступити на чемпіонаті України і відібратися на чемпіонат Європи у Париж, але і його скасували. Ще й нормативи не зараховувалися у цей період. Було так прикро через те, що ти скільки працював, а результат навіть нікуди не піде. Тому влітку ми тренувалися у полегшеному режимі, поїхали на чемпіонат України, я поставив короткий розбіг, але всі спроби були з заступами…

Та зараз головне, що, пройшовши через усе це, я все ж зміг повернутися. Поки що був виступ лише на «Різдвяних стартах». Перші змагання у сезоні мені завжди вдаються не на відмінно, часто навіть погано. Але 7,92 як для початку непоганий результат. Нам є до чого прагнути, і перспектива теж є, тому потрібно продовжувати працювати над реалізацією стрибка та проявляти наполегливість.

Період пандемії триває, і ніхто не може нічого пообіцяти: календар нестабільний і ледь не щодня змінюється. Ми тренуємося і як тільки з’являтиметься можливість, обиратимемо старт і виступатимемо на ньому. Не так важливо, якого рівня він буде – високого чи низького. Головне зараз, звикнути до змагальної атмосфери, адже я майже півтора роки не виступав, а це надто велика перерва.

Ми будемо з усіх сил намагатися відібратися і успішно виступити на чемпіонаті Європи у приміщенні. І хоча невизначеність тисне, будемо з нею боротися і ставати ще сильнішими. Навіть попри те, що ти не знаєш, що буде завтра, потрібно виступати і проявляти свій дух та любов до свого виду».