2.34м!!! Андрій Проценко з олімпійським нормативом та найкращим результатом сезону в світі, але… лише другий у Торуні (+інтерв’ю)

242
Фото Pavol Uhrin з офіційної Facebook сторінки турніру BBL

Черговий турнір Золотої Серії World Indoor Athletics Tour «Кубок Коперника» став головною міжнародною репетицією для польської Торунь Арени, яка на початку березня прийматиме чемпіонат Європи в приміщенні.

Головна увага українських вболівальників була прикута до сектору зі стрибків у висоту серед чоловіків, де змагалися два наших висотники, котрі вже здобули право виступати на головному старті зимового сезону: досвідчений Андрій Проценко та молодий Дмитро Нікітін.

Почнемо з того, що у доволі сильній компанії 21-річний Нікітін не «загубився». Срібний призер чемпіонату Європи серед юніорів з результатом 220см, закінчив свій виступ на четвертій позиції. І хоча ця висота є на вісім сантиметрів нижчою від його особистого рекорду, встановленого на нещодавньому Кубку України в Києві, можна сказати, що своє перше хрещення серед світової еліти Дмитро пройшов доволі гідно.

Однак, все шоу в цьому секторі почалося лише з висоти 2м28см, а головними дійовими особами в ньому стали два срібних призера літніх чемпіонатів Європи 2014 та 2018 років відповідно українець Андрій Проценко та білорус Максим Нєдосєков разом із чинним чемпіоном Європи в приміщенні італійцем Джанмарко Тамбері.

Першим схибив херсонський висотник, припустившись помилки на позначці 228см коли Нєдосєков і Тамбері подолали її з першої спроби. Втім, два невикористаних шанси Проценко переніс на 2.31см і… взяв! Одразу! Тамбері ж подолав планку з другого заходу, а Нєдосєков після першого невдалого стрибка вирішив, що далі штурмуватиме 234. 23-річний білорус вочевидь йшов ва-банк, але не прораховувався. Перший же стрибок Максима на висоті його особистого рекорду для приміщень був вдалим, тоді як і Андрій, і Джанмарко планку на позначці 2м34см подолали з третьої спроби.

Оскільки 2.36м не підкорилося жодному атлетові, всі три атлети стали лідерами світового сезону з результатом 2м34см, розподіливши торунський п’єдестал наступним чином:

  1. Максим Нєдосєков (чемпіон Європи серед юніорів та молоді 2017 та 2019 років, срібний призер чемпіонату Європи 2018, володар 4-ого місця чемпіонату світу 2019)
  2. Андрій Проценко (срібний призер чемпіонату світу в приміщенні 2014, срібний призер чемпіонату Європи 2014, срібний призер чемпіонату Європи в приміщенні 2019, володар четвертого місця на Олімпійських Іграх 2016)
  3. Джанмарко Тамбері (чемпіон світу в приміщенні 2016, чемпіон Європи 2016, чемпіон Європи в приміщенні 2019)

«Насправді, результатом я задоволений. Як на мене, сьогодні все склалося, як годиться. Ми не ставили перед собою якихось неймовірних цілей на цей турнір. Я їхав у Торунь боротися, а боротьба у нас вийшла фантастичною, – поділився своїми враженнями одразу після виступу Андрій Проценко.

За два тижні на цій же арені відбуватиметься чемпіонат Європи в приміщенні. Які враження від сектору, від покриття?

Зважаючи на те, що 234см я подолав легко і впевнено, вочевидь, сектор мені підходить. Він лежить на бетоні. Такі треки більш швидкі, й мені це подобається, адже до дошок ще потрібно призвичаюватися, аби потрапити у свій стрибок. Та й саме покриття тут досить якісне – нове, пружне і в міру м’яке.  

Коли ти схибив один раз на висоті 215 – це було пристосування до сектора?

Насправді, ми мали величезні перерви між спробами. Складно було «завестись» і через це стрибки виходили трохи важкуватими. Не знаю, як розводитимуть види на чемпіонаті Європи, але сьогодні у нас перетиналися висота, спринт, бар’єри, жердина, а на початку ще й жіночий потрійний. Добряче збадьоритися вдалося ближче до кінця змагань, коли на арені залишилися лише ми і жердинники.

На висоті 228см ти першим у секторі почав тактичну боротьбу. Це був вимушений крок?

Я люблю тактичні гри. Вони підливають масла у вогонь. З’являється якийсь особливий азарт. Такими ризиковими кроками я добряче себе збадьорив після тих довгих перерв у першій половині наших змагань. Шкода, що не все вдалося на 100 відсотків.

Тобто?

Сьогодні дуже хотілося перемогти, до того ж я був до цього так близько! Коли подолав 2м34см, думав, що і наступну висоту візьму. Насправді, я сам для себе вирішив, що на 2.36м виконаю лише одну спробу.

Дивне рішення, особливо коли стрибки вдаються на «ура».

Насамперед, я вже відчував втому, оскільки починав змагання з висоти 210см. По-друге, я ще й страхувався.

До речі, після першої спроби на 236см ти сидів у секторі з викладеною на стілець ногою. Все ще турбує травма?

Так як і на чемпіонаті України… Ахілл турбує, як і раніше, хоча і дозволяє стрибати, а іноді ще й дуже непогано (сміється). Головне – добре розігрітися й не сильно його перенавантажувати. Тому в мене кожна спроба на рахунку.

Тим не менш, сьогодні в Торуні ти показав свій найкращий результат від 2014 року. Які це відчуття?

А й правда, я вже сім років «не залазив» на таку висоту. Що тут скажеш, приємно, що ще є порох у порохівницях (сміється)

Сьогодні твого пороху вистачило не лише на найкращий результат сезону в світі, а й на Олімпійський норматив. Тепер можна видихнути з полегшенням?

Олімпійський норматив завжди тримаєш у голові, але вряди-годи не він є найголовнішим подразником. Особисто для мене сьогодні норматив відійшов на другий план. Просто думка про те, що його потрібно виконати, навряд чи мене завела б так, як боротьба із суперниками.

Їдучи в Торунь, ти міг подумати, що боротьба розгорнеться саме на таких висотах?

Насправді, приблизно так і розраховував. Думав, що 231см вистачить для потрапляння у трійку призерів, а переможець візьме 2м34см. Але щоб одразу троє?! Та ще й найкращим результатом сезону в світі! Це взагалі цікавий факт. В усякому разі зі мною таке трапляється вперше.

Ви троє заплели чималу інтригу перед чемпіонатом Європи в приміщенні. Що далі? Ще плануєш десь змагатися до головного старту сезону?

Ні. Повертаємося в Херсон і продовжуватимемо підготовку вдома.»