Всі троє українських спринтерів пройшли у півфінал з бігу на 60 метрів, проте жоден з них не виступить у фіналі чемпіонату Європи в приміщенні. Та дорікнути цим не можна жодному з них.
У Торуні всі троє викладалися на дистанції, встановлювали особисті рекорди, SB або були близькими до них.
У півфіналі Олександр Соколов пробіг 60 метрів за 6.67 с, Станіслав Коваленко – за 6.69, а Ерік Костриця – за 6.72.
Олександр Соколов: «Мені дуже сподобалася конкуренція, суперники були сильні. Я зробив хороший старт, але під кінець чомусь почали турбувати мікроспазми і тому другу частину дистанції бігти було складніше.
Цього сезону у мене були проблеми з підколінним сухожиллям, це не давало тренуватися в повну силу. Ми працювали, але травми є травми. І навіть якщо вони не надто серйозні, все одно не дають показувати максимальний результат. У спринті ти біжиш на межі своїх можливостей і тут будь-яка дрібниця грає роль. Чи не було ризику змагатися в олімпійський рік з цією травмою? Ми тейпувалися, оберігали себе, але старти нам були потрібні, нехай навіть і в щадному режимі.
Минулого року ви здивували своїм бігом на 200 метрів навіть лідера збірної на цій дистанції Сергія Смелика. На яку дистанцію будете робити ставку цього року?
Основна дистанція все ж 100 метрів. А Сергія Смелика здивував, оскільки ми тренувалися разом, плече в плече. Але те, що я склав конкуренцію, йому теж дало певний плюс.
Норматив на Олімпійські ігри на 100-метрівці досить високий, потрібно бути об’єктивними. Ми будемо готуватися, намагатимемося підняти особисті рекорди. І навіть якщо цього буде замало для нормативу в особистому виді, потрібно бігти так, щоб вистачило бодай для естафети. Скоро поїдемо на збір у Туреччину і будемо там її тренувати».
Станіслав Коваленко: «У планах було максимально підготуватися до цього старту і показати все, на що ми були готові. Я це зробив у першому колі. У півфіналі реалізувати себе на повну не вдалося. Можливо, ще трішки не вистачило досвіду, сили, але я не розчарований. У мене хороший результат, я показав, що можу демонструвати досить стабільні результати.
Знаєте, насправді, 60 метрів я ненавиджу всім серцем. Моя дистанція – це 100 метрів. Ми будемо готуватися далі до неї та до 200-метрівки. Але взимку потрібно було себе гано проявити на 60 метрів, і радий, що це вдалося».
Ерік Костриця: «Не все вдалося так, як мало б бути, але задоволений тим, що вийшов у півфінал. У ньому потрібно було краще набігти на фініш. Чому не зміг? Можливо, через те, що був легкий мандраж. Бо на тренуваннях ми добре працювали, робили все, що потрібно. Але й суперники в забігу були неслабкі.
Я люблю бігати 60 метрів, але це та дистанція, на якій все має скластися: треба і стартувати чітко під постріл, і набігти на фініші. Будь-яка помилка перекреслює майже всі шанси.
Загалом, враження про мій перший чемпіонат Європи в приміщенні позитивні. Я пробіг приблизно на своєму рівні. Звісно, хотілося б трішки краще, але спробую це зробити вже наступного разу».
