Марина Бех-Романчук – про Олімпійські ігри, підготовку до них і період між Дохою і Торунем

682

Чинна чемпіонка Європи в приміщенні зі стрибків у довжину Марина Бех-Романчук в інтерв’ю виданню «Фокус» розповіла про підготовку до Олімпійських ігор, період між медаллю чемпіонату світу й перемогою на чемпіонаті Європи в приміщенні, олімпійське селище в Ріо і очікування від Токіо, про Instagram та багато іншого.

– Для кожного спортсмена найголовнішими змаганнями в житті є Олімпійські ігри. Як ви сприйняли інформацію у 2020-му щодо їх перенесення на один рік?

– Звичайно, ми цьому не зраділи, бо основною метою був виступ на Олімпійських іграх. І тут ти усвідомлюєш, що на тебе чекає ще один рік тренувань. Я зробила кропітку роботу з прицілом саме на 2020-й, довелось все різко змінювати. 2020-й довелося проходити м’якше й готуватися вже на 2021-й. Важко було саме у фізичному плані – не вдалося реалізувати свою форму саме у той рік, в який планувалося, а довелося її підтримувати й намагатися все перенести на наступний рік.

Я була шокована перший місяць, а потім якось із цим змирилася й довелося підлаштовуватися під те, що є. Іншого вибору у мене просто не було.

– Я прочитав днями правила поведінки в Олімпійському селищі. Обід тільки на одинці, номер облаштований тільки односпальним ліжком, шафою та тумбою. Наскільки ці правила відрізняються від тієї ж «Діамантової ліги»?

– На «Діамантовій лізі» єдине що змінилося це те, що ми розселяємось по одному. Раніше частенько бувало таке, що ти живеш або з дівчатами з твоєї країни, або просто із знайомим з інших країн. На цьому етапі ми всі заїжджаємо в одномісні номери. На щастя, спортсмени всі один з одним спілкуються, ніяких перешкод немає. Лише в деяких країнах є обмеження, що не можна виходити з готелю і гуляти містом. На щастя, це стосується не всіх країн.

Наприклад, на «Діамантовій лізі» у Флоренції ми сідали, з ким бажали, та спілкувалися, оскільки всі спортсмени, які приїздили на ці змагання, здавали тести. Це дозволяло вільно спілкуватися.

– Ви комунікабельна людина. Наскільки вам буде складно ні з ким не спілкуватись під час Олімпіади?

– У такий період, як Олімпійські ігри, це буде неважко, тому що все-таки ти перебуваєш на відповідальному старті й кожен атлет буде намагатися залишитися з собою наодинці, налаштовуватись на старт. Ситуація з пандемією та цими обмеженнями деяким спортсменам може навіть сподобатись. Коли ми були на Олімпійських іграх в Ріо-де-Жанейро, то жили в кімнаті по двоє, у блоці було чи то четверо, чи то шестеро людей. На цих Іграх все буде інакше, можливо, це сподобається комусь. Я говорю саме про план проживання.

Щодо самої атмосфери Олімпійських ігор, то це буде якась незвичайна форма, аж цікаво подивитися, який вигляд це матиме. Адже ми звикли до того, що Олімпійські ігри об’єднують нас всіх і весь світ. Це якесь таке свято, яке важко навіть словами описати.

– Я прочитав, що в меню для спортсменів передбачена японська локшина “сомен”, рибні тефтелі в томатному соусі, тости з персиками, а також, пюре з зеленої сої. Як вам такий раціон? І яку роль у ваших результатах відіграє дієта?

– Я притримуюся дієти, тому що на змаганнях має бути конкретна вага, ти маєш бути підсушений, щоб нічого зайвого не було, оскільки це впливає на суглоби. Та й на фізичну форму загалом. Можна отримати травму просто тому, що маєш зайву вагу.

Щодо харчування я не дуже хвилююсь, тому що впевнена, що того об’єму їжі, який нам даватимуть, вистачатиме з головою. В цьому плані більше хвилюється мій чоловік – Михайло Романчук (чемпіон Європи з плавання — прим. авт.). Він коли почитав ці правила, перше, що він сказав: “Боже, допоможи, щоб я там тільки не схуднув”. Я йому кажу, що він буде замовляти подвійні порції (сміється). Тому мене це не хвилює, я впевнена, що в Японії буде хороша кухня, я там була раніше на стартах, вони дуже якісно все організовували, проводили й усе було на найвищому рівні.

– Який результат на Олімпіаді стане для вас задовільним?

– Не буду говорити цифри. Ми ставимо свої цілі, і я чудово розумію, чого хочу, і тренер усвідомлює, що ми можемо і чи це реально. Тому не буду говорити. Ми дуже забобонні, все своє притримуємо в собі. Я завжди кажу: якщо у мене все вдасться, ми з вами обов’язково поспілкуємося і я все розповім: що очікували, чого хотіли і як це вдалося. Буду сподіватися, що все вийде так, як ми плануємо і цю тему можна буде розгорнути ширше.

– Ви виграли золоту нагороду на чемпіонаті Європи в приміщенні у березні – це сталося у польському місті Торунь. Це ваша перша нагорода за півтора роки. Наскільки це для вас був складний період, стільки часу залишатися без нагород?

– Для мене найважчим був сам зимовий період, адже у 2019 році все пройшло добре, був довгий насичений сезон. Почався 2020 рік, теж було багато роботи, а потім ми присіли, намагалися робити легкі тренування, не виснажувати організм. В кінці 2020-го у нас було декілька стартів, вдалося виїхати за кордон і доволі непогано виступити. Ми усвідомлювали, що нарешті є основний старт, на якому хотілося добре виступити. Це була важлива сходинка на шляху до Олімпійських ігор. Зимовий період був важким, адже майже всю зиму переслідували травми, щось не складалось. Через біль ми не встигали доробляти роботу в манежі і я почала втрачати фізичну форму. Тому, коли їхала в Торунь, то не знала, чого очікувати від себе, чого очікувати від змагань і що взагалі мені вдасться показати.

Але на щастя, все склалося так, як мріялося. Єдине, що мене засмучує – це те, що все-таки «простояло» літо. Не було ні чемпіонату Європи, ні чемпіонату світу, тобто змагання переносили і взимку мав бути ще й чемпіонат світу в приміщенні, який перенесли аж на 2023 рік. Це мене також засмутило, адже я сподівалася взимку виступити на двох стартах, а вдалося лише на одному. Для спортсмена вийшов рік простою. Ні для кого це не є приємним. Можливо, на це не звертають уваги дуже молоді спортсмени, яким 20-21 рік. У них ще все попереду. Щодо тих, у кого є плани на майбутнє, хтось хоче закінчувати спортивну кар’єру, хтось просто віковий спортсмен, хтось хоче збільшувати свою сім’ю. Звичайно, в цьому сенсі COVID кардинально змінив плани. Але будемо викручуватися з цієї ситуації.

Весь текст інтерв’ю читайте на сайті «Фокус».