Себастьян Кое: «Ми підтримуватимемо Україну аж до завершення війни»

560

Українка Валерія Шоломіцька на чемпіонаті світу U20 з легкої атлетики, який 6 серпня завершився в Колумбії, показала один з найкращих результатів серед українців, посівши п’яте місце. Зараз згадуємо саме про неї, адже, починаючи з її виступу на командному чемпіонаті світу зі спортивної ходьби на початку березня, весь світ побачив, наскільки сильною є підтримка світової легкоатлетичної спільноти Україні.

Власне, підтримка від Світової легкої атлетики і Європейської легкої атлетики почалася відразу. Спочатку це була заява, в якій засуджувалися дії країн-агресорів, а вже за кілька днів, наприкінці лютого, обидві організації відсторонили від участі в змаганнях та інших заходів атлетів, тренерів і офіційних осіб з росії і білорусі.

На командному чемпіонаті світу зі спортивної ходьби Валерія Шоломіцька була єдиною українкою, яка вийшла на старт. Вона та її тренерка Олена Борисюк, на відміну від решти скороходів, вирішили залишатися на зборі в Туреччину й, не повертаючись додому, відразу летіти в Оман. Саме тому її участь стала можливою і такою важливою для всієї країни. З логістикою і проживанням тоді допомогли саме Світова легка атлетика й організатори змагань.

Коли Шоломіцька вийшла на старт, атлетки, які виступали разом з нею, розгорнули величезний прапор України на знак підтримки й солідарності з нашою країною. Валерія тоді більшу частину дистанції трималася в першій трійці, але, можливо, саме сильне бажання перемогти, принести Україні медаль і біль за свою державу й рідних, які залишалися вдома, завадили це зробити. Учениця Олени Борисюк фінішувала впритул до п’єдесталу, й багато хто тоді назвав це справжнім спортивним подвигом, проте сама Валерія хотіла більшого…

Підтримка Світової і Європейської легкої атлетики на цьому не закінчилася. Світова легка атлетика створила спеціальний фонд фінансової підтримки українській команді. Завдяки чому наші атлети мають змогу сьогодні, зокрема, їздити на змагання найвищого рівня і представляти там нашу країну.

Європейська легка атлетика та її президент Добромір Карамарінов забезпечили понад 50 легкоатлетів і членів їхніх сімей зборами в Старій Загорі на кілька місяців.

А на чемпіонаті світу в Юджині атлети й тренери української команди ще більше відчули підтримку цих організацій.

«Якось під час сніданку президент Світової легкої атлетики Себастьян Кое запитав, чи може він зустрітися з нашою командою і висловити їй слова підтримки. Звісно ж, я погодився, не роздумуючи, – розповідає в.о. президента ФЛАУ Євген Пронін. – Зустріч відбулася в той же день, коли й пресконференція для медіа, які працювали на чемпіонаті світу. Разом з Кое на неї прийшли президент Європейської легкої атлетики Добромір Карамарінов і рекордсмен Європи зі стрибків у довжину Роберт Емміян.

Пам’ятаю, як атлети тоді дивувалися й перепитували мене, чи дійсно всі ці люди самостійно виявили бажання зустрітися з ними, чи їх хтось запросив, як це бувало раніше. Для них це було дуже цінно, як і для нас. Ми завжди відчували фінансову підтримку, солідарність, бачили, настільки вони разом з нами переживають наше горе. Але того дня команда відчула ще більше, що є частиною легкоатлетичної сім’ї.

Це не була зустріч керманичів спорту зі спортсменами й тренерами. Ця зустріч була настільки теплою і щирою, що здавалося, ніби зустрілися близькі люди, які давно один одного знають. На тій же зустрічі Себастьян Кое сказав фразу, яка не лише підтверджує підтримку, а й додає оптимізму й віри всім нам: «Ми підтримуватимемо Україну аж до завершення війни».

Я говорив це в численних інтерв’ю, писав у своїх аккаунтах у соціальних мережах і не втомлююся повторювати знову й знову: ми надзвичайно вдячні всім, хто підтримує нашу команду й країну у ці темні часи. Ми вдячні Світовій легкій атлетиці, Європейській легкій атлетиці, організаторам змагань, національним федераціям… Цей список дуже довгий. Але я безмежно вдячний усім, хто з перших днів відгукнувся й допоміг нашій команді не лише тренуватися, змагатися, а й зберегти їхнє життя та життя членів їхніх сімей».