Іван Банзерук: «Завданням було потрапити у першу вісімку або бодай десятку»

360
Фото (с)Дмитро Вакулка

Мінус два місяці тренувань і три штрафні хвилини. Якби не це, хто знає, яким би фінішував скороход Іван Банзерук на дистанції 35 км на чемпіонаті Європи в Мюнхені. Проте час у протоколі зафіксовано. З результатом 2:39:34 год учень Володимира Яловика 13-й.

– З початку війни я був на службі й два місяці не тренувався, – розповідає Іван Банзерук. – Потім почав поступово повертатися, намагався тренуватися бодай через день. Але, звісно, цього часу не вистачило для того, щоб краще підготуватися.

Але навіть попри це, сьогодні ви продемонстрували досить непогану швидкість, особливо якщо врахувати, що три хвилини втратили на піт-лейні.

Так, але все одно це не така вже й висока швидкість у порівнянні з лідерами. Та ми працюємо далі й не зупиняємося. Впевнений, що ще все вийде.

В Мюнхені не було вашого особистого тренера. Його підказок не вистачало?

Дуже не вистачало й підказок, і самого тренера. Якби Володимир Трохимович тут був, все було б інакше. Він би вніс якісь поправки, й попереджень могло б не бути. Я ж себе не бачу збоку. Мені здається, що йду добре, а судді бачать проблему.

Це вперше, коли ви отримали стільки зауважень від суддів на міжнародних турнірах?

В 2013 році на чемпіонаті світу, коли починав кар’єру, мене дискваліфікували. Після того в мене не було проблем аж до чемпіонату України в Івано-Франківську. А на змаганнях рівня чемпіонату Європи чи світу це вперше за дев’ять років. Але радує хоч те, що дістався фінішу.

З урахуванням того, що підготовка була не за планом, які завдання ставили перед стартом?

Потрапити у вісімку або хоча б десятку. Вийшло 13-те місце… Якщо відмінусувати ті три штрафні хвилини, то був би восьмим.

Ви дуже довго ходили дистанцію 50 кілометрів. Наскільки вдалося пристосуватися до швидшої 35-ки?

Звичайно, потрібно буде ще щось змінювати в підготовці. Поки що в питанні об’єму ми готувалися більше, як на 50-ку, але почали додавати в швидкості. Скоро зустрінуся з тренером знову, й ми обговоримо, як працюватимемо далі, адже дистанції відрізняються.

Яка з них комфортніша для вас?

35 коротша. (сміється) Я б, звісно, хотів, щоб лишили 50 кілометрів, але маємо, що маємо.