Михайло Гаврилюк: «71.14м – не те, за чим я їхав на чемпіонат Європи».

415

Третій день легкоатлетичної програми на мультиспортивному чемпіонату Європи в Мюнхені розпочався кваліфікаційними змаганнями з метання молота серед чоловіків. Першим у боротьбу за вихід до фіналу включився Михайло Гаврилюк. Нинішнього сезону 23-річний представник Івано-Франківської області має найкращий показник 77м02см, а його особистий рекорд з минулого року становить 77.82м, тоді як показник автоматичного кваліфікаційного нормативу організатори змагань встановили на позначці 77.50м. Єдиним молотобшйцем, котрому вдалося перевершити цей показник у групі А, став Олімпійський чемпіон Токіо та чинний чемпіон Європи поляк Войцех Новіцкі, котрий пішов готуватися до фіналу одразу після першої спроби на 78.78м.

У першій спробі український призер юніорського чемпіонату світу (2018) та призер Європейських юнацького (2015) та молодіжного (2019) чемпіонатів послав молот на 70м50см, у другій додав до свого результату 64см, а в третій заключній спробі молот потрапив у сітку. Як підсумок, вихованець Ярослава Маланюка закінчив змагання на сьомій позиції групи А, що не дозволило вийти йому до фіналу.

В дива я не вірю, – говорить Махайло Гаврилюк у мікс-зоні. – Аби метнув бодай за 74 метри, ще можна було б сподіватися на те, що за сумарними результатами двох груп я доберуся до фіналу.

71м 14см, вочевидь, не той результат, за яким ти їхав до Мюнхена.

Звісно, що ні. Поки що я не маю пояснень такому виступу. Не можу сказати, що я дзвенів перед сьогоднішній стартом, але на останніх тренуваннях молот стабільно падав на 73-74м. На змаганнях я зазвичай додаю ще кілька метрів до тренувальних показників, але… не сьогодні. Фізично я почуваюся добре, хіба що трохи не виспався. Наша група розпочинала сьогодні першою на стадіоні, тому прокидався я вже о шостій ранку. Трохи незвично. Можливо, і цей фактор мав якийсь вплив на результат.

Чи вдалося вам нинішнього року пройти всю заплановану підготовку?

Від початку повномасштабної війни в Україні я взагалі місяць не тренувався. Потім поступово почали втягуватися в роботу. Нам вдалося навіть виїхати на кілька змагань в Болгарію та Румунію. Але більшість підготовки ми проводити все ж таки вдома. Лише перед чемпіонатом Європи долучилися до учбово-тренувального збору національної збірної під Берліном. Там ми вже змогли пометати в секторі з сіткою і чимало попрацювати над технічними деталями.

Тобто? А до цього ти тренувався в якому секторі?

Я живу не в самому Івано-Франківську, а в селищі міського типу Делятин. Там немає стандартного сектора для метання молота. Є клаптик бетону, на якому ми і відточуємо техніку. Але ми якось пристосувалися до таких умов. Не один рік все ж таки працюємо в однаковому режимі.

Але клаптик бетону і сектор з обмежувальною сіткою – це кардинально різні речі…

Ми тому і виїхали на збір в Німеччину, аби перенести всі наші технічні напрацювання у нормальний сектор, звикнути до обмежень сітки та повернути всі змагальні відчуття. Прикро, що не вдалося реалізуватися сьогодні.

Впевнена, що не про такий дебют на дорослому чемпіонаті Європи ти мріяв.

Так, хотілося увірватися до переліку найсильніших у Європі зі старту. Зараз поки що відчуття спустошеності й розчарування. Але це не привід опускати руки. 10 вересня у нас ще будуть змагання в Мукачево, а потім старт підготовки до наступного сезону. Врахуємо всі недоліки і рухатимемося далі.