Положення про арбiтражну комiсiю та регламент арбiтражної комiсiї

8

Положення  про  арбiтражну комiсiю ФЛАУ

1. Арбiтражна комiсiя  при  Федерацiї  легкої  атлетики  створена  за  рiшенням  Президiї  Федерацiї  легкої  атлетики  України  та  є  самостiйним постiйно  дiючим  третейським  судом,    здiйснює  свою  дiяльнiсть  згiдно  зi Статутом Федерацiї  легкої  атлетики  України, Постановою  Верховної  Ради  України  “Про  порядок  тимчасової  дiї   на  територiї  України  окремих   актiв  законодавства  Союзу  РСР”  вiд  12  вересня  1991  року № 1545-Хii;   “Положенням  про   третейський   суд  для  вирiшення  господарських  спорiв  мiж  об’єднаннями,  пiдприємствами,  органiзацiями  i установами” затвердженим  Постановою  Державного  арбiтражу при  Радi  Мiнiстрiв  СРСР  вiд  30  грудня  1975  року № 121 (з наступними  змiнами   i  доповненнями);  “Положенням  про  третейський  суд”  затвердженому  Законом  вiд  18.07.1963 року  iз  наступними  змiнами.
2. Арбiтражна комiсiя  при  Федерацiї  розташована  за  наступною  адресою: iiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiii,  де  проводяться  розгляди    справ,  якщо  iнше  не  передбачено  третейською  угодою.
3. Дане  Положення  регулює  порядок  розгляду  спорiв  у  арбiтражної комiсiї,  якi  мають  безпосереднє  вiдношення  до  дiяльностi  Федерацiї.
4. Арбiтражна комiсiя  приймає  до  розгляду    спори  при  наявностi  письмової    угоди  (третейської угоди)  мiж  сторонами  про  передачу  її всiх  або  певних  спорiв,  якi  виникають  чи  можуть  виникнути  мiж  сторонами  у  зв’язку  з  будь-якими  конкретними  правовiдносинами,  незалежно  вiд  того,  чи  мають  вони  договiрний    характер,  чи  нi. 
5. Склад  арбiтражної комiсiї  формується  шляхом обрання  членiв арбiтражної комiсiї вiдповiдно до Статуту та iнших правоустановчих документiв Федерацiї легкої атлетики України.
6. Кiлькiсний  та персональний  склад  арбiтрiв для розгляду конкретного спору  визначається  за  правилами,  встановленими  Регламентом  арбiтражної комiсiї.
7. За  всiх  умов  третейський  суд  може  розглядати  справи  в  будь-якiй  непарнiй  кiлькостi  арбiтрiв.
8. Якщо  сторони  не погодили  кiлькiсний  склад   для  вирiшення  конкретного  спору, то  розгляд  здiйснюється  у  складi  трьох  арбiтрiв.
9. Арбiтри (члени арбiтражної комiсiї)  не  є  представниками  сторiн. Арбiтром  може бути  призначена  чи  обрана  особа,  яка  прямо  чи  опосередковано  не  заiнтересована  в  результатi  вирiшення  спору,  а  також  має  визнанi  сторонами  знання,  досвiд,  дiловi  та  моральнi  якостi,  необхiднi  для  вирiшення  спору.
10. Арбiтрами (членами арбiтражної комiсiї)  не  можуть  бути:
а) особи,  якi  не  досягли  повнолiття,  та  особи,  якi  перебувають  пiд  опiкою  чи  пiклуванням;
б) особи,  якi  не  мають  квалiфiкацiї,  погодженої  сторонами  безпосередньо  чи  визначеної  у  Регламентi  арбiтражної комiсiї;
в) особи,  якi  мають  судимiсть;
г) особи,  визнанi  в  судовому  порядку  недiєздатними.
Арбiтр  обирається  iз  числа  осiб,  внесених  до  Рекомендацiйного  списку членiв арбiтражної комiсiї,  затвердженого  Президiєю  ФЛАУ.
11. Арбiтражна комiсiя  складається  з   Голови,  його  заступника, арбiтрiв (членiв арбiтражної комiсiї)  та  секретаря. Порядок  їх  обрання  визначено  у  Регламентi.
12.  Повноваження  арбiтра (члена арбiтражної комiсiї) припиняються:
  • за  погодженням  сторiн;
  • у  разi  вiдводу  чи  самовiдводу  вiдповiдно  до  Регламенту;
  • у  разi  набрання  законної  сили  обвинувальним  вироком  суду  щодо  нього;
  • у  разi  набрання  законної  сили  судовим  рiшенням  про  визнання  його  обмежено  дiєздатним  чи  недiєздатним;
  • у  разi  його  смертi,  визнання  його  безвiсно  вiдсутнiм  або  оголошення  померлим  рiшенням  суду,  що  набрало  законної  сили;
13. Повноваження  складу  арбiтрiв,  яким  вирiшувався  спiр,  припиняються  пiсля  прийняття  ним    рiшення  по  конкретнiй  справi.
14. Розгляд  справи  арбiтражною комiсiєю починається  з  винесення  вiдповiдної  ухвали  та  направлення  її  сторонам.
15. При  розглядi  справи  арбiтражною комiсiєю можуть  встановлюватися  строки  для  надання  пояснень,  подання  заяв,  документiв,  доказiв  по  справi  та  вчинення  iнших  процесуальних  дiй.
16. Арбiтражна комiсiя на  початку  розгляду  повинна  з’ясувати  у  сторiн  можливiсть  закiнчити  справу  мировою  угодою  та  в  подальшому  сприяти  вирiшенню  спору    шляхом  укладання  мирової  угоди  на  всiх  стадiях  процесу.
17. Сторони  мають  право  закiнчити  справу  укладанням  мирової  угоди  як  до  початку  розгляду,  так  i  на  будь-якiй  його  стадiї,  до  прийняття  рiшення.
18. За  клопотанням  сторiн  арбiтражна комiсiя приймає  рiшення  про  затвердження  мирової  угоди.  Мирова  угода  може  стосуватися  лише  прав  i  обов’язкiв  сторiн  щодо  предмета  спору.
19. Рiшення  арбiтражної комiсiї  приймається  пiсля  дослiдження  усiх  обставин  справи  арбiтром,  що  одноособово  розглядав  справу,  або  бiльшiстю  голосiв  арбiтрiв,  якi  входять  до  складу  арбiтражної комiсiї. Рiшення  оголошується  у  засiданнi  арбiтражної комiсiї.
20.  Арбiтражна комiсiя вправi  оголосити  лише  резолютивну  частину  рiшення.  У  цьому  випадку,  якщо  сторони  не  погодили  строк  направлення  їм  рiшення,  мотивоване  рiшення  має  бути  направлене  сторонам  у  строк,  який  не  перевищує  п’яти  днiв  з  дня  оголошення  резолютивної  частини  рiшення.
21.  Кожнiй  сторонi  направляється  по  одному  примiрнику  рiшення.
У  разi  вiдмови  сторони  одержати  рiшення  арбiтражної комiсiї  або  її  неявки  без  поважних  причин  у  засiдання,  де  воно  оголошується  рiшення  вважається  таким,  що  оголошене  сторонам,  про  що  на  рiшеннi  робиться  вiдповiдна  вiдмiтка,  а  копiя  такого  рiшення  надсилається  такiй  сторонi.
22. Рiшення  арбiтражної комiсiї викладається  у  письмовiй  формi  i  пiдписується  арбiтром,  який   одноособово  розглядав  справу,  або  повним  складом  арбiтражної комiсiї,  що  розглядав  справу,  в  тому  числi  i  арбiтром,  який    має  окрему  думку. Окрема  думка   арбiтру викладається  письмово  та  додається  до  рiшення  арбiтражної комiсiї.
23. Рiшення   арбiтражної комiсiї скрiплюється  пiдписом  Голови  арбiтражної комiсiї та  скрiплюється  печаткою  ФЛАУ. 
24. Сторони,  якi  передали  спiр  на  вирiшення  арбiтражної комiсiї,  зобов’язанi  добровiльно  виконати її рiшення,  без  будь-яких  зволiкань  чи  застережень.
25.  Рiшення    арбiтражної комiсiї,    не     виконане добровiльно,  може бути виконано примусово на пiдставi виконавчого документа,  компетентного  суду.
26.  При видачi виконавчого документу суддя  перевiряє,  чи суперечить  рiшення  арбiтражної комiсiї законовi  i  чи  не  було допущено при його  постановленi  порушення  правил,  передбачених цим Положенням.
27. Заява  про  видачу  виконавчого  документа  може  бути  подана  до  компетентного  суду  протягом  трьох  рокiв  з  дня  прийняття  рiшення  арбiтражною комiсiєю.  Така  заява  пiдлягає  розгляду  компетентним  судом   протягом  15  днiв  з  дня  її  надходження  до  суду.  Про  час  i  мiсце  розгляду  заяви  повiдомляються    сторони,  проте  неявка  сторiн  чи  однiєї  iз  сторiн  не  є    перешкодою  для  судового  розгляду  заяви.
28.  При  розглядi  заяви  про  видачу  виконавчого  документа  компетентний  суд  повинен  витребувати  справу  з  арбiтражної комiсiї. Справа  має  бути  направлена  до  компетентного  суду  протягом  п’яти  днiв  вiд  дня  надходження  вимоги. У  такому  випадку  строк  вирiшення  заяви  про  видачу  виконавчого  документа  продовжується  до  одного   мiсяця.
29. Ухвала  про  видачу  виконавчого  документа  направляється  сторонам  протягом   п’яти  днiв  з  дня  її  прийняття.
30. Сторона,  на  користь  якої  виданий  виконавчий  документ,  одержує  його  безпосередньо  у  компетентному  судi.
31. Пiсля  розгляду  компетентним  судом  заяви   про  видачу  виконавчого  документа  справа  пiдлягає  поверненню до  арбiтражної комiсiї.
32. Компетентний  суд  вiдмовляє  в  задоволеннi  заяви  про  видачу  виконавчого  документа,  якщо:
  • на  день  прийняття  рiшення  за  заявою  про  видачу  виконавчого  документа  рiшення  арбiтражної комiсiї скасовано  компетентним  судом;
  • справа,  по  якiй  прийнято  рiшення  арбiтражною комiсiєю,  не  пiдвiдомча  арбiтражної комiсiї;
  • пропущений  встановлений  строк    для  звернення  за  видачею  виконавчого   документа,  а  причини  його  пропуску  не  визнанi  судом  поважними;
  • рiшення  арбiтражної комiсiї прийнято  у  спорi,  не  передбаченому  третейською  угодою,  або  цим  рiшенням  вирiшенi  питання,  якi  виходять  за  межi  третейської  угоди.  Якщо  рiшенням  арбiтражної комiсiї вирiшенi  питання,  якi  виходять  за  межi  третейської  угоди,  то  скасовано  може  бути  лише  ту  частину  рiшення,  що  стосується  питань,  якi  виходять  за  межi  третейської  угоди;
  • третейська  угода  визнана  недiйсною  компетентним  судом;
  • арбiтражна комiсiя не  надала  на  вимогу  компетентного  суду  вiдповiдну  справу;
  • рiшення  арбiтражної комiсiї  мiстить  способи  захисту  та  охоронюваних  iнтересiв,  якi  не  передбаченi  законами  України.
33. Ухвала  компетентного  суду  про  вiдмову  у  видачi  виконавчого  документа,  якщо  вона  не  була  оскаржена  в  апеляцiйному  порядку,  набирає  законної  сили  пiсля  закiнчення  строку  на  апеляцiйне  оскарження. У  разi  подання    апеляцiї  ухвала  компетентного  суду  набирає законної  сили  пiсля  розгляду  справи  судом   апеляцiйної  iнстанцiї.
34.   Сторони  мають  право  протягом  15  днiв  пiсля  винесення  компетентним  судом  ухвали  про  вiдмову  у  видачi  виконавчого  документа  оскаржити  цю  ухвалу  в  апеляцiйному  порядку. Пiсля  набрання  законної  сили  ухвалою  про  вiдмову  у  видачi  виконавчого  документа  спiр  мiж  сторонами  може  бути  вирiшений  компетентним  судом  у  загальному  порядку.
35. Рiшення  арбiтражної комiсiї,  яке  не  виконано  добровiльно,  пiдлягає  примусовому  виконанню  в  порядку,  встановленому  Законом  України  “Про  виконавче  провадження”.
36. Виконавчий  документ,  виданий  на  пiдставi належним чином засиленого рiшення арбiтражної комiсiї,  може  бути  пред’явлений  до  примусового  виконання  в  строки,  встановленi  Законом  України “Про  виконавче  провадження”.
37. Арбiтражна комiсiя постановляє  ухвалу  про  припинення  розгляду  в  таких  випадках:
  • спiр  не  пiдлягає  вирiшенню  в  арбiтражної комiсiї ФЛАУ;
  • є  рiшення  компетентного  суду  мiж  тими  ж  сторонами,  з  того  ж  предмета  i  з  тих  самих  пiдстав;
  • сторони  уклали  угоду  про  припинення  розгляду;
  • арбiтражна комiсiя є  некомпетентною  щодо  переданого  на  її  розгляд  спору;
  • у  разi  смертi  фiзичної  особи,  яка  була  стороною у  справi,  якщо  спiрнi  правовiдносини не  допускають  правонаступництва.
38.  Справи,  розглянутi    арбiтражною комiсiєю,  зберiгаються  протягом  10  рокiв  з  дня  прийняття  рiшення.
 
РЕГЛАМЕНТ  АРБiТРАЖНОЇ КОМiСiЇ
ПРИ  ФЕДЕРАЦiЇ  ЛЕГКОЇ  АТЛЕТИКИ  УКРАЇНИ
 
(Затверджено  рiшенням    Президiї  Федерацiї  легкої  атлетики  України  вiд  “iii” iiiiiiiiiiiiiiiiiiiii р.  протокол  № iiiiiii ).
 
 
Арбiтражна комiсiя  при  Федерацiї  легкої  атлетики України (далi по тексту “третейський суд”)  створюється  за  рiшенням  Президiї  Федерацiї  легкої  атлетики  України  та  є  самостiйним постiйно  дiючим  третейським  судом,  що  здiйснює  свою  дiяльнiсть  згiдно  зi Статутом Федерацiї  легкої  атлетики  України, Постановою  Верховної  Ради  України  “Про  порядок  тимчасової  дiї   на  територiї  України  окремих   актiв  законодавства  Союзу  РСР”  вiд  12  вересня  1991  року № 1545-Хii;   “Положенням  про   третейський   суд  для  вирiшення  господарських  спорiв  мiж  об’єднаннями,  пiдприємствами,  органiзацiями  i установами” затвердженим  Постановою  Державного  арбiтражу при  Радi  Мiнiстрiв  СРСР  вiд  30  грудня  1975  року № 121 (з наступними  змiнами   i  доповненнями);  “Положенням  про  третейський  суд”  затвердженому  Законом  вiд  18.07.1963 року  iз  наступними  змiнами.
 
1.Компетенцiя  Третейського  суду
1.1. Третейський  суд  вирiшує  будь-якi  спори,  що  виникають  з  тих  чи    iнших  причин  мiж  особами  i  органiзацiями,  якi  мають  безпосереднє  вiдношення  до  дiяльностi  Федерацiї  легкої  атлетики  України.
1.2. Третейський  суд  приймає  до  розгляду    спори  при  наявностi  письмової    угоди  (третейської угоди)  мiж  сторонами  про  передачу  йому  всiх  або  певних  спорiв,  якi  виникають  чи  можуть  виникнути  мiж  сторонами  у  зв’язку  з  будь-якими  конкретними  правовiдносинами,  незалежно  вiд  того,  чи  мають  вони  договiрний    характер,  чи  нi.  
1.3. Третейська  угода  укладається  в письмовiй  формi.  Угода  вважається  укладеною,  якщо  вона  мiститься  в  документi,  пiдписаному  сторонами,  або  укладена  шляхом  обмiну  листами,  повiдомленнями  по  телефаксу,  телеграфу  або  з  використанням  iнших  засобiв  зв’язку,  що  забезпечують  фiксацiю  такої  угоди,  а  також  шляхом  обмiну  позовною  заявою  i  вiдзивом  на позов,  в  яких  одна  iз  сторiн  стверджує  наявнiсть  третейської  угоди,  а  iнша  проти  цього  не  заперечує.  
1.4. Посилання  у  договорi,  контрактi  на  документ,  який  мiстить  умову  про  третейський  розгляд  спору,  є  третейською  угодою  за  умови,  що  договiр  укладений  у  письмовiй  формi  i  це  посилання    є  таким,  що  робить  третейську  угоду  частиною  договору.
1.5. Третейська  угода  може  бути  укладена  у  виглядi  третейського  застереження  в  договорi,  контрактi  або  у  виглядi  окремої  угоди.
1.6. При  недодержання  правил  ,  передбачених  п. 1.2., 1.3., 1.4., 1.5.,  третейська  угода  є  недiйсною.
1.7. Третейське  застереження,  що  є  частиною  договору,  повинно  трактуватися  як  угода,  що  не  залежить  вiд  iнших  умов  договору. Винесення  Третейським  судом  рiшення  про  недiйснiсть  договору  не  тягне  за  собою  в  силу  закону  недiйснiсть  третейського  застереження.
1.8. Третейська  угода  може  мiстити  як  вказiвку  про  конкретно  визначений   третейський  суд,  так  i  просте  посилання  на  вирiшення    вiдповiдних  спорiв  мiж  сторонами  третейським  судом.
1.9. Питання  про  компетенцiю  Третейського  суду  в  кожнiй  конкретнiй  справi  вирiшує  Голова  Третейського  суду  у  разi  виникнення  мiж    сторонами  суперечки  з  питань  компетенцiї  суду.
1.10. Заяви  щодо  вiдсутностi  у  третейського  суду  компетенцiї  щодо  вирiшення  конкретного  спору  можуть  бути  зробленi  не  пiзнiше  порушення  провадження  по  справi.
1.11. Третейський  суд  може,  на  прохання  сторони  спору,  вжити  заходiв  щодо  забезпечення  позову. Забезпечення  позову  допускається  в  будь-якiй  стадiї  провадження  у  справi,  якщо  невжиття    таких  заходiв  може  утруднити  чи  зробити  неможливим  виконання  третейського  суду.
1.12. Всi  сторони  спору  i  учасники  судового  процесу    в  добровiльному  порядку  зобов’язуються  виконувати  ухвали,  постанови  i  рiшення  Третейського  суду.
 
2. Органiзацiя  Третейського  суду.
2.1. Третейський  суд  складається  з  Голови,  його  заступника, арбiтрiв та  секретаря. Склад третейського суду  призначається  Президiєю  Федерацiї  легкої  атлетики України  строком на  ii  роки.
2.2. Голова та  його  заступник Третейського  суду  органiзовує  дiяльнiсть  суду,  виконує  функцiї,  якi  передбаченi  цим  Регламентом,  представляє  Третейський  суд  в  його  зовнiшнiх  стосунках.
В  перiод  вiдсутностi  Голови  Третейського  суду  його  функцiї    заступник. Функцiї  заступника  Голови  Третейського  суду  визначаються  Головою  Третейського  суду.
2.3. Арбiтрами для конкретного спору можуть  бути  особи, якi  обираються  сторонами  спору з загального складу арбiтрiв третейського суду за  умови  дотримання  цього  Регламенту.
2.4. Арбiтри  можуть  бути  обранi  сторонами  пiд  час    укладання  третейської  угоди  та/або  третейського  застереження,  а  також  шляхом   обмiну  листами,  телеграмами,  телефонограмами  та  iнше.
2.5. Сторона  зацiкавлена  в  призначеннi  арбiтру надсилає  iншiй  сторонi  лист (повiдомлення)  в  якому  зазначає  обраного  нею  арбiтра (арбiтрiв).  Сторона  яка  отримала  повiдомлення  про  обрання  суддi  у  п’ятиденний  термiн  повiдомляє  iншу  сторону  та  третейський  суд  про      згоду  або  обрання iншого  арбiтра. Вiдсутнiсть  заперечень  з  боку  сторони, яка  отримала  повiдомлення  про  обрання  арбiтра (арбiтрiв)  вважається  згодою  на  призначення  обраного  арбiтра (арбiтрiв)  для  розгляду  спору.
2.6. Вибiр  арбiтрiв здiйснюється  сторонами  на  добровiльнiй  основi.
2.7. Арбiтри незалежнi,  об’єктивнi  i  неупередженi  при  виконаннi  своїх    обов’язкiв.  Вони  не  можуть  бути  представниками  сторiн.
2.8.Арбiтр (арбiтри)  безпосередньо  розглядає  спiр  мiж  сторонами,  якi  передали  спiр  на  вирiшення  Третейського  суду,  виносить  рiшення,  постанови,  ухвали  по  справi,  яка  розглядається.
2.9. Секретар  призначається  Головою третейського суду.  Секретар  органiзовує  дiловодство i  виконує  iншi  передбаченi    Регламентом  функцiї.
2.10. Голова   Третейського  суду,  його заступник,  арбiтри,  секретар  зобов’язанi  дотримуватись  конфiденцiйностi  щодо  спорiв,  якi  розглядаються  Третейським  судом.
 
3. Склад  Третейського  суду.
3.1. Сторони  можуть  за  власним  розсудом  визначати непарну кiлькiсть  арбiтрiв,  в  тому  числi  одного.  Якщо  нема  згоди  сторiн  про  кiлькiсть  арбiтрiв,  призначаються  три  арбiтри.  Арбiтр  чи  арбiтри,  якi  розглядають  справу,  незалежно  вiд  їх  кiлькостi,  iменуються  пiд  час  розгляду  справи  складом  Третейського  суду.
3.2. Вiдвiд  арбiтра (арбiтрiв)  може  бути  заявлений  тiльки  за  об’єктивних  обставин,  що  виникають  сумнiви  вiдносно  його  неупередженостi  та  незалежностi. Сторона  може  заявити  вiдвiд  арбiтру (арбiтрам),  якого  вона  призначила.
3.3. Сторона,  яка  вирiшили  заявити  вiдвiд  арбiтра,  повинна  протягом  15  днiв  пiсля  того,  як  їй  стало  вiдомо  про  склад  Третейського  суду  чи  про  будь-якi  обставини,  зазначенi  в  п. 3.2.  цього  Регламенту,  в  письмовi  формi  повiдомити  Третейський  суд  шляхом  направлення  йому  мотивованої  заяви.
Якщо  арбiтр,  якому  заявлено  вiдвiд,  сам  не  вiдмовиться  вiд  участi  в  розглядi  справи  або  iнша   сторона  не  дає  згоди  на  вiдвiд  арбiтра,  питання  про  вiдвiд  вирiшує  Голова  Третейського  суду.
3.4. Якщо  заяву  про  вiдвiд  при застосуваннi  процедури,  передбаченою  п. 3.3.   цього  Регламенту,  не  задоволено,  сторона,  яка  заявляє  вiдвiд,  може  протягом  30  днiв  пiсля  одержання  повiдомлення  про  рiшення,  яким  вiдхилено  вiдвiд,  просити  Президiям  ФЛАУ  прийняти  постанову  про вiдвiд,  яка  не  пiдлягає  оскарженню. Доки  прохання  сторони   чекає  свого  вирiшення,  Третейський  суд,  включаючи  арбiтра,  якому    заявлено  вiдвiд,  може  продовжити  розгляд  справи  i  винести  судове  рiшення.
3.5. Якщо  арбiтр  юридично  або  фактично  не  здатний  виконувати  свої  функцiї  вiдповiдно  до  цього  Регламенту,  вiн  має  право  заявити  самовiдвiд.
3.6. Якщо  сторони  не  обрали  арбiтра  пiд  час    укладання  третейської  угоди    або  третейського  застереження,  сторона,  яка  визнала  необхiдним  вирiшити  спiр  в  Третейському  судi,  повiдомляє  про  це  iншу  сторону  вiдповiдно  до  п. 2.6.  цього  Регламенту.
 
4. Принципи   дiяльностi  Третейського  суду.
4.1. Сторонам  спору  гарантується  нерозголошення  та  конфiденцiйнiсть  будь-якої  iнформацiї,  яка стала  вiдома  складу  Третейського  суду  пiд  час  розгляду  спору.  Сторонами  спору  та  iншi  особи,  якi  мають  безпосереднє  вiдношення   до  розгляду  конкретного  спору,  забороняється  розголошувати  будь-яку  iнформацiю,  яка  стала  їм  вiдома  пiд  час  розгляду  спору. Розголошення  та/або  розповсюдження  будь-якої  конфiденцiйної  iнформацiї  можливе  тiльки  з  письмового  дозволу  зацiкавленої  сторони.
4.2. Вирiшення  спорiв  у  третейському  судi  здiйснюється  на  засадах  рiвностi  усiх  учасникiв  судового  процесу  перед  законом  i  судом, змагальностi  сторiн  та  свободи  в  наданнi  ними  суду  своїх  доказiв  i  у  доведеннi  перед  судом  їх  переконливостi.
4.3. Третейський  суд  на  початку  розгляду  справи  повинен  з’ясувати  у  сторiн  можливiсть  закiнчити   справу  мировою  угодою та  в  подальшому  сприяти  вирiшенню  спору  шляхом  укладення  мирової  угоди  на  всiх  стадiях  процесу.
4.4. Сторони  мають  право  закiнчити  справу  укладенням  мирової  угоди  як  на  початку  третейського  розгляду,  так  i  на  будь-якiй  його  стадiї,  до  прийняття  рiшення.
4.5. За  клопотанням   сторiн  третейський  суд  приймає  рiшення  про  затвердження  мирової  угоди. Мирова  угода  може  стосуватися  лише  прав  i  обов’язкiв  сторiн  щодо  предмета  спору.
4.6. Змiст  мирової  угоди  викладається  безпосередньо  в  рiшеннi  третейського  суду.
4.7. Розгляд  справ  у  третейському  судi  провадиться  українською  мовою. За проханням сторiн розгляд може бути проведений росiйською мовою.
4.8. Сторона,  яка  надає  документи  чи  письмовi  докази  iншою  мовою,  нiж  мова  третейського  розгляду,  повинна  забезпечити  їх  переклад  на  українську або росiйську  мову.
4.9. Третейський  суд  вирiшує  спори  на  пiдставi дiючих  законодавчих  актiв  України,  мiжнародних  договорiв  та  цього  Регламенту.
Третейський  суд  не  застосовує  при  вирiшеннi  спорiв  акти  державних   та  iнших  органiв,  якщо  цi  акти  не  вiдповiдають  законодавству  України.
Якщо  в  мiжнародних  договорах  України,  згода  на  обов’язковiсть  яких  надана  Верховною  Радою  України,  встановленi  iншi  правила,  нiж  тi,  що    передбаченi  законодавством  України,  то  застосовуються  правила  мiжнародного  договору.
Третейський  суд  у  випадках,  передбачених  законом  або  мiжнародним  договором,  застосовує  норми  права  iнших  держав.
4.10. Третейський  суд  вирiшує  господарськi  та  цивiльнi  спори  у  порядку  позовного  провадження,  передбаченого  чинним  законодавством  України  чи  цим  Регламентом.
 
5. Досудове  врегулювання  спору.
5.1. Спори  передаються  на  розгляд    третейського  суду  пiсля  вжиття  сторонами  заходiв  щодо  їх    безпосереднього  досудового  врегулювання.
5.2. Юридичнi  чи  фiзичнi особи,  якi  порушили  майновi  права  i  законнi  iнтереси  зобов’язанi  поновити  їх,  не  чекаючи  пред’явлення  претензiї.
5.3. Особи,  чиї  права  i  законнi  iнтереси  порушено,  з  метою  безпосереднього  врегулювання  спору  з  порушником  цих  прав  i  iнтересiв  звертається  до  нього  з  письмовою  претензiєю.
У  претензiї  зазначаються:
а) повне  найменування  i  поштовi  реквiзити  заявника  претензiї  та пiдприємства,  органiзацiї,  яким  претензiя  пред’являється;  дата  пред’явлення  i  номер  претензiї;
б) обставини,  на  пiдставi  яких  пред’явлено  претензiю;  докази,  що  пiдтверджують  цi  обставини;  посилання  на  вiдповiднi  нормативнi  акти;
в)  вимоги  заявника;
г) сума  претензiї  та  її  розрахунок,  якщо  претензiя  пiдлягає  грошовiй  оцiнцi;  платiжнi  реквiзити  заявника  претензiї;
д) перелiк  документiв,    що  додаються  до  претензiї,  а  також  iнших  доказiв.
Документи,  що  пiдтверджують  вимоги  заявника,  додаються  в   оригiналах  чи  належним  чином  засвiдчених  копiях.  Документи,  якi  є  у    другої  сторони,  можуть  не  додаватись  до  претензiї  iз зазначенням  про  це  у  претензiї.
5.4. У  випадку  недотримання  порядку  досудового  врегулювання  або  ненадання  доказiв  такого  врегулювання  спору,  позовна  заява  третейським  судом  не  розглядається  i  повертається  позивачевi  iз  всiма    доданими  до  неї  матерiалами.
 
6. Учасники  третейського  розгляду.
6.1. Учасниками   третейського  розгляду  є  сторони  та  їх  представники.
6.2. Арбiтром є  особа,  яка  визначена  п. п. 2.4. – 2.8. цього  Регламенту.
6.3. Сторонами  у  судовому  процесi  є  позивач  i  вiдповiдач.  Позивачами  є  юридичнi або фiзичнi  особи,  якi  подали  позов  до  Третейського  суду.  Вiдповiдачами  є  юридичнi або фiзичнi  особи,  до яких  пред’явлено  позовну  вимогу.
6.4. Сторони  користуються  рiвними  процесуальними  правами.  Сторони  мають  право  знайомитись  з  матерiалами  справи,  робити  з  них  витяги,  знiмати  копiї,  брати  участь  у  судових  засiданнях,  подавати  докази,  брати  участь  у  дослiдженнi  доказiв,  заявляти  клопотання,  давати  уснi  та  письмовi  пояснення  третейському  суду,  наводити  свої  доводи  i  мiркування  з  усiх  питань,  що  виникають  у  ходi  судового   процесу,  заперечувати  проти  клопотань i  доводiв  iнших  учасникiв  судового  процесу,  подавати  заяву  про  перевiрку  рiшення  третейського  суду  в  порядку  нагляду,  а  також    користуватися  iншими  правами,  наданими  їм  цим  Регламентом  та  чинним    законодавством  України.
Сторони  зобов’язанi  добросовiсно  користуватися  наданими  їм    правами,  виявляти  взаємну  повагу  до  прав  i  iнтересiв,  якi  охороняються  законом  другої  сторони,  вживати  заходiв  до    всебiчного,  повного  та  об’єктивного  дослiдження  всiх  обставин  справи.
Позивач  вправi  до прийняття  рiшення  по  справi  змiнити    пiдставу  або    предмет  позову,  збiльшити  розмiр  позовних  вимог  за  умови  дотримання   встановленого   порядку  досудового  врегулювання  спору  в  цiй    частинi,  вiдмовитись  вiд  позову   або  зменшити  розмiр  позовних вимог.
Вiдповiдач  має  право  визнати  позов  повнiстю  або  частково. Третейський  суд  не  приймає  вiдмови  вiд  позову,  зменшення  розмiру  позовних  вимог,  визнання    позову  вiдповiдачем,  якщо  цi  дiї  суперечать  законодавству  або  порушують  чим-небудь  права  i    iнтереси,  якi  охороняються  законом.
6.5. Позов  може  бути  подано  кiлькома  позивачами  чи  до  кiлькох    вiдповiдачiв.  Кожний  з  позивачiв  або  вiдповiдачiв  щодо  iншої  сторони  виступає  в  судовому  процесi  самостiйно.
6.6. Третейський  суд  за  наявностi  достатнiх  пiдстав  має  право  до    прийняття  рiшення    залучити  за  клопотанням  сторони  або   за  своєю  iнiцiативою  до  участi  у  справi  iншого   вiдповiдача,  третю  сторону,  за    умови  наявностi  укладеної  з  таким  вiдповiдачем  о  передачi  спору  на