Вікторія Рибалко: «Для перевірки спортивної форми я маю особистого тренера»

29

Одна із претенденток на нагороди нинішнього чемпіонату світу в секторі для стрибків у довжину серед жінок Вікторія Рибалко не пройшла кваліфікацію у перший день легкоатлетичного чемпіонату світу в Тегу. У своїй найкращій спробі Віка приземлилася на позначці 6м45см і закінчила змагання на 16 позиції. Кваліфікаційний норматив у цьому секторі становив 6м75см, але виконали його лише 5 учасниць. Результат, яким закрили фінальну дванадцяту – 6м51см.

 

 

«Віко, після твоїх стрибків на чемпіонаті України, де ти встановила особистий рекорд 6м87см, тут у Тегу очікували від тебе не лише потрапляння до фіналу, а боротьби за призові місця. Що сталося?

Мені сьогодні було важко, як ніколи. І по розбігу важко було проштовхуватися, та й стрибки, ніби не мої. Я все це відчула ще під час розминки. Намагалася розминатися економічно і мінімально, бо відчуття були не з найкращих. На секторі потім ніби то розбігалася. Мені навіть здалося, що першу спробу я виконала набагато кращу, аніж потім показав результат. Друга моя спроба була досить непоганою. З мінімальним заступом вдалося приземлитися десь на позначці 6.60, але про це в офіційних протоколах не пишуть. Що зробиш, мабуть, сьогодні просто не мій день. Втім, я лише позавчора пізно увечері  прилетіла в Тегу з Техаса. Переліт був тривалим і складним. Думаю, я просто не встигла відновитися після нього.

 

Яка причина того, що ти відмовилася від збору в Бусані. На крайній випадок можна було б прилетіти заздалегідь в Тегу.

Вже ні для кого не секрет, що я навчаюся в докторантурі Техаського Університету. Мене ніхто не відпустить на збори на два чи три тижні. Я не маю стільки вільного часу. Єдине, що мене збентежило і роздосадувало, що на початку серпня мене змусили прилетіти на чемпіонат України. На той час я вже мала норматив «А» допуску на чемпіонат світу. Але мені сказали, що я не належу до числа елітних спортсменок в Україні й через це  маю прилетіти на внутрішній чемпіонат для відбору в Тегу. Ось і вийшло, що я здійснила дуже непростий переліт з Техаса в Україну й назад, а згодом вилетіла в Тегу. Думаю, я просто потрапила у так звану подвійну реакліматизацію. Думаю, саме це і завадило мені показати сьогодні свій результат, тому що спортивна форма у мене зараз на найвищому рівні. Я сподівалася, що цей чемпіонат вже точно буде «моїм».

 

Віко, навчання в докторантурі й спорт найвищого світового рівня водночас – це чимале навантаження. Можливо, якщо ти хочеш добитися результату в секторі, варто бодай на кілька років зробити паузу в навчанні?

Навіщо? Я вважаю, навпаки. Атлети також повинні гармонійно розвиватися. Навчання і викладацька діяльність в Університеті мені навіть допомагають. Нинішнього літа у мене був чи не найкращий сезон за останні 5 років. Я нарешті почала прогресувати. Шкода лише, що не вдалося закріпити результат на головному старті сезону. Ще раз повторюся. Моя точка зору, що причиною мого невдалого виступу в Тегу був мій нікому не потрібний переліт на чемпіонат України. Але в розпач впадати нічого. Зробимо висновки і наступного разу готуватимемося інакше.

 

Особисто я думаю, що якщо ти впродовж року знаходитимешся в США, то тренери команди все одно захочуть на власні очі побачити твої стрибки, оцінити твою спортивну готовність і тільки потім приймати рішення щодо твоєї участі в головному старті сезону. І так повторюватиметься з року в рік.

Навіть не знаю, як відповісти на це запитання. Наступного року – Олімпійські ігри. Для перевірки спортивної форми я маю особистого тренера, якому керівництво команди могло б і повірити на слово. Всі прекрасно знають, у кого я тренуюсь. А мої виступи і результати на комерційних стартах цілком можуть засвідчувати мою спортивну готовність. Нинішнього літа я показала хороші стрибки і високі результати на змаганнях у Москві. На такі турніри приїздять чимало наших тренерів. Можливо, вони там можуть перевіряти мою спортивну готовність, а не змушувати прилітати мене на чемпіонат України, де, тим паче, нинішнього року не виступала чи не половина команди.

 

Віко, а можна все ж таки уточнити, у кого ти таки тренуєшся?

Мене зараз в основному тренує мій чоловік. А у Анатолія Орнанджи ми постійно беремо консультації. Інакше й бути не може, адже ми тимчасово живемо в іншій країні. Чомусь багатьом просто дуже важко з цим фактом змиритися. Я вже неодноразово чула, що мене збираються звільнити зі штатної збірної команди України. Як я мушу на це реагувати? Думаю, я просто маю стрибати і показувати високі результати. Я дуже сподіваюся, що керівництво нашої команди таки піде мені назустріч, зважаючи на всі життєві обставини, що склалися. Я знаю, що я можу бути кращою не лише в спорті, а й у наукових колах.

 

А якщо не секрет, якою науковою роботою займаєшся в США?

Я навчаюся на кафедрі фізіології й у даний момент ми перевіряємо генні вираження у макрофагах після травми м’яза. І повірте, ці наукові знання і дослідження дуже сильно допомагають мені у розумінні всього того, чим я займаюся в спорті.