Наталя Тобіас і Анна Міщенко: «У наступному колі буде однозначно легше»

182

Завершилися попередні забіги на 1500 метрів у жінок на чемпіонаті світу з легкої атлетики. Як ми і сподівалися до півфіналів вийшли дві українські середньовички: Наталя Тобіас та Анна Міщенко. Але зробили вони це абсолютно по-різному. Наталя фінішувала у своєму забігові шостою, забезпечивши собі прямий вихід до наступного кола змагань. А ось Анна добралася у півфінал за часом. Дякувати Богові, у неї був найшвидший забіг. То ж фінішувавши навіть 11-ою з результатом 4:09.02, Міщенко показала час, кращий, аніж у переможниць двох попередніх забігів.

 

«Сьогодні був дуже важкий біг, і думаю, не лише у мене, – поділилася своїми враженнями від забігу Наталя Тобіас. – Насамперед складно було тактично. Біг був дуже повільним. У наступному колі бігтиметься однозначно легше, оскільки півфінали у нас уже будуть у вечірні й програмі. Доріжка цілком нормальна. Так що на наступний раунд налаштовуватимемося дуже серйозно.

Сьогодні 28 серпня. Рівно 8 років тому в цей же день і на цьому ж самому стадіоні ти стала переможницею Всесвітньої Універсіади. Згадала про це зранку?

Ні, сьогодні я точно про це не згадувала. Думки працювали в іншому напрямку. За складом у мене був один із найсильніших забігів і потрібно було продумувати заздалегідь свої тактичні дії на будь-кий розклад, що міг статися у забігові. Відверто кажучи, я побоювалася суто тактичного бігу в першому колі, оскільки нинішнього сезону я не мала вдосталь стартів, де можна було б поштовхатися і повчитися. Так що «доучуватися» будемо вже на чемпіонаті. Приміром сьогодні в моєму забігові за 300 метрів до фінішу дівчата не просто увімкнули швидкість, а ще в стали стіною переді мною. Ледь знайшла шпаринку, аби протиснутися. На то він й чемпіонат світу. Тут легко не проскочиш.»

 

«Мені по ходу дистанції ніби то й не важко було, а потім навіть не можу пояснити, що сталося, – аналізує Анна Міщенко в мікст-зоні. – Я спершу зайняла досить зручну позицію, тримаючись 3-4 у забігові. Але перестанови відбулися блискавично. Суперниці вискочили із-за спини і стали клином переді мною. Оббігати доводилося б по четвертій доріжці, а це вже занадто. Тактично було складно вгадати. Біг ніби то і не дуже повільний, але рваний. До прискорення, то зупинка. А після кожної такої зупинки дуже складно знову впіймати ритм. Ну, як завжди, мене добряче підрізали.

Мені здалося, що ти сама була винною у тій ситуації. Адже видно було заздалегідь, що суперниця саме у ту мить різко візьме вправо.

Я і бачила, але я не могла загальмувати лише через те, що відступити назад було нікуди, – щільно підпирали суперниці. Мені потрібно було ще й не пропустити тих, хто позаду. Потрібно сьогодні детально проаналізувати забіг з тренером і максимально зібратися на півфінал. У наступному колі має вже бути легше.»