Олеся Повх: «З американками та ямайчанками можна боротися»

42

Закінчилися півфінальні забіги на жіночій стометрівці, де стартувала сьогодні чемпіонка Європи в закритих приміщеннях з бігу на 60 метрів Олеся Повх. У своєму забігові запоріжанка фінішувала шостою з результатом 11.48сек. Як для зустрічного вітру -1.4сек Леся показала досить пристойний результат, але такий час не дозволив їй пробитися до вирішального кола змагань. За складом учасників Леся потрапила до найсильнішого із трьох півфіналів. До речі, у зведеному протоколі трьох півфінальних забігів Повх посіла 13-те місце. Найкращий результат, з яким дівчата відібралися до фіналу 1..02сек у Кармеліти Джетер, Найгірший – 11.38сек – у Маршевет Майєрз.

 

«Сьогодні я почувалася на доріжці набагато краще, – говорить після фінішу Олеся Повх. – Не зважаючи ні на що, я все ж таки глибоко в душі сподівалася, що зможу потрапити до фіналу. Втім, у ситуації, що склалася, прикро за те, що ще й не змогла показати хороший результат.

Лесю, в твоєму півфіналі вітер в обличчя складав -1.4 метри на секунду. Для такого вітру у тебе прекрасний показник.

Так, вітер відчувався по всій дистанції, але ж я не буду це пояснювати кожному. Люди побачать результат і думатимуть, що я виступила далеко не так, як протягом усього сезону.

Не відчувала себе скуто по дистанції? Як для погляду збоку, здавалося, що треба було ширше і вільніше попрацювати руками, щоб підхопити енергію потужного стартового розгону.

Скуто не почувалася, але робота рук – це моя стара технічна проблема. Я дуже багато над нею працюю, виконуючи сотні вправ. Але ти хіба можеш думати про це у півфіналі чемпіонату світу. Ось доведемо до автоматизму, й усе буде гаразд.

Які останні настанови давав тренер перед твоїм заходом до передстартової кімнати скликання?

Виконати все як потрібно на самому старті й у стартовому розгоні.

Ну, з цим ти впоралася блискуче.

Це правда. Зі стартом сьогодні все склалося. Та й по дистанції ніби то бігла потужно й легко. Але, як виявляється, цього поки що недостатньо для потрапляння у фінал.

Твої амбіції вражають. Ти лише рік на міжнародній арені. Та ще й у спринті.

Завжди хочеться чогось більшого. Заради топтання на одному місці взагалі не варто виходити на старт. В себе потрібно вірити. Я знаю, що у нас з тренером все вийде, тільки нам потрібно трохи більше часу. З американками та ямайчанками цілком реально боротися на арені світової легкої атлетики. Європейки це вже доводили неодноразово. Сьогодні вже ямайські спринтерки на розминці підглядали за нашими спеціальними вправами з величезною зацікавленістю. Дай Бог, невдовзі почнуть вже й остерігатися.»