Анна Міщенко: «Кожен забіг – це тактична гра».

18

У першому півфіналі бігу на 1500 метрів серед жінок на чемпіонаті світу в Тегу стартувала Анна Міщенко. Втім, впоратися із завданням бути на фініші у числі п’ятірки перших або відібратися до фіналу за часом харків’янці, на жаль, не вдалося. В абсолютно тактичному забігові Анна програла так само тактично, відпустивши лідерів рейсу задалеко від себе. За 200 метрів до фінішу Міщенко почала наздоганяти суперниць, а на останній стометрівці продемонструвала просто таки фантастичний фінішний спурт, однак втиснутися у число перших п’яти їй так і не вдалося. У підсумку Анна завершила свій півфінал на восьмій позиції з результатом 4:09.78 і не вийшла у наступне коло.

 

«Аню, як же ж можна було відпустити суперниць так далеко від себе? Чому весь забіг провела на останній позиції? Ти побоялася поштовхатися чи просто відчувала, що не можеш боротися сьогодні за високе місце у півфіналі?

Мабуть, я вже просто розгубилася. Кожен раз, коли я лізу в сам вир подій і штовхаюсь із суперницями, мені дорікають, що, наштовхавшись по дистанції, я погано фінішую. Сьогодні я добре спуртувала на фініші, але позаду тих, хто пройшов у фінал.

Аби ти трималася поближче до чільної групи, то змогла б усіх наздогнати. Чи триматися лідерів було нереально?

Я ніяк не могла до них підібратися. Вони з самісінького старту стали в шеренги по чотири-три особи, і їх ніяк не обійти. Думала, відсиджуся за спинами до позначки 800 метрів і прискоренням вийду вперед, але у нас в забігові всі такі розумні виявилися.

Прикро якось, що вчитися доводиться на помилках чемпіонату світу.

Знаєте, в порівнянні з іншими офіційними стартами я тут себе досить впевнено почуваю. В усякому разі, суперниць я не боюсь, а ось з тактикою потрібно щось робити.

Півфінальний біг у вас був не дуже швидким. Всі розраховували лише на фінішне прискорення?

Біг і справді був нешвидким. На дистанції я почувалася легко. Спуртувала неймовірно, але швидше вже не могла.

Але ж  могла б трохи раніше почати фінішне прискорення.

Ви ніби мої думки читаєте. Я так і хотіла за 300 метрів почати, а переді мною вискочила потужна польська середньовичка, яка добряче мене пригальмувала. Прикро так! Я ж не просто у фінал хотіла вийти, я приїхала сюди боротися за медаль.

Повір, усі, хто бігли сьогодні у твоєму півфіналі також хотіли медаль.

Я знаю, але мені не подобається бути серед тих, хто лише хоче, я хочу її заробити.

Усі підстави для таких бажань у тебе нинішнього сезону були. Ти почала сезон ще в травні й одразу з особистого рекорду 4:03.03. Чи не зарано ти увійшла в таку хорошу спортивну форму. Весь сезон протриматися на висоті дуже нелегко. Чи ти відчуваєш по своїй готовності, що, якщо піде біг на результат, то ти готова знову встановлювати особисті рекорди?

Відверто кажучи, я думала, що сьогодні ми будемо бігти на результат. Я навіть налаштувалася на швидкий біг і була готова поліпшувати власні рекорди. А дівчата вирішили вести тактичну боротьбу зі швидким фінішем.

А могла сама повести забіг і побігти на результат? Чи за такі вільності можна отримати «по шапці»?

Я он в забігові, коли поштовхалася, отримала «по шапці» від усіх трьох тренерів одразу. За довгий спурт на Універсіаді також. Тут як не побіжиш, а якщо не потрапиш у наступне коло змагань, все одно отримаєш. Потрібно мені серйозно попрацювати над тактикою бігу в різних варіантах бігу.

Аню, з твоєю доброзичливістю потрібно працювати не над тактикою, а над вихованням всередині себе поняття спортивної злості й нахабності. Без них у вашій компанії середньовиків не проштовхнешся, в прямому й переносному сенсі цих слів.

Цілком ймовірно (сміється). Справа в тому, що на звичайних міжнародних турнірах у нас також трапляються серйозні розбірки. Суперниці також штовхаються. Але на чемпіонаті світу все це відбувається набагато колоритніше й жорсткіше.

У якому функціональному стані ти провела дистанцію?

Зараз таке відчуття, що я навіть не втомилася. Звісно, фінішувала з усіх сил, але вже ось за п’ять хвилин готова вийти на ще один старт. Не реалізувалася я! Я точно знаю, що зараз готова скинути з власних досягнень не те що кілька десятих, а й кілька секунд за один раз.

А будуть ще змагання, де б ти могла підтвердити свою спортивну форму?

Мають ще бути, але відверто, я навіть боюсь цього. Якщо на одному із подальших стартів установлю особистий рекорд, то мене, мабуть, зі збірної виженуть, мовляв, реалізуєшся ти, Аню, не там де потрібно (сміється). Аби ми, як і спринтери бігли кожен по своїй доріжці, то розмова була б іншою. А у нас кожен забіг – це тактична гра, і ти ніколи не знаєш, які правила в ній встановлять твої суперники. Але обов’язково будуть змагання, коли правила гри встановлюватиму я. Ми ще боротимемося і виграватимемо.»